
- •1.2 Гарантії охорони праці жінок та молоді
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.
- •І.З державне соціальне страхування
- •І.4. Система стандартів та державні нормативні акти безпеки праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •І. 5. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві
- •Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки
- •1.7 Управління охороною праці
- •1.8 Служба охорони праці в будівництві
- •1.9 Планування роботи з охорони праці
- •1.10 Фінансування заходів з охорони праці
- •1.11 Навчання та інструктаж працівників з техніки безпеки
- •1.12 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках
- •Розслідування, облік і звітність при виробничому нещасному випадку
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.14 Методи аналізу причин виробничого травматизму.
- •Іі.2 фізіологічні особливості організму людини, роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •Іі.З фактори, що характеризують умови праці
- •Іі.4 ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму
- •Іі.5 фактори, що негативно впливають на організм людини
- •Іі.6 повітря робочої зони.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
- •Іі.8 санітарно-гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Іі.9 захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •II. 10 пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Іі.11 вентиляція виробничих приміщень
- •Іі.12 отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь
- •Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Іі.14 виробничий шум, вібрація, ультразвук і заходи захисту від їхнього впливу
- •Іі.15 радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, м3в/рік
- •Іі.16 електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •Іі.18 засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
- •Ііі.2 вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •Ііі.3 небезпечні зони на будівельному майданчику
- •Межі небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Ііі.4 вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •Ііі.5 заходи безпеки при забиванні паль
- •Ііі.6 заходи безпеки при земляних роботах.
- •Крутість укосу котлованів
- •Мал. Ііі.3 Кріплення стінок траншей і котлованів:
- •Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
- •Ііі.8 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Ііі.9 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Ііі.10 заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.
- •Ііі.11 заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Ііі.12 заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Ііі.13 заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Ііі.14 заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Ііі.15 безпечна організація вантажно-розвантажувальних і складських робіт
- •Ііі.16 техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд
- •Ііі.17 санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •Ііі.18 техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Ііі.19 безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Ііі.20 електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •Ііі.21 перша допомога при травмуваннях, отруєннях, опіках і ураженнях електричним струмом
- •IV.2 поняття про горіння, вибух, займання, самозаймання, самозагоряння, спалах
- •IV.3 основи проектування технічних рішень пожежної безпеки будівель і споруд класифікація приміщень за вибухо і пожежонебезпекою.
- •Класифікація будівель та споруд за займистістю та вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем вогнестійкості їх
- •Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Іv.4 пожежна безпека на будівельному майданчику
- •Іv.5 система пожежного захисту
- •Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
- •Пожежний зв'язок і сигналізація
Евакуація людей при виникненні пожеж
При проектуванні і зведенні будівель і споруд різного призначення важливим завданням є створення найсприятливіших умов для руху людини і гарантування її безпеки у разі виникнення аварійної ситуації (пожежа, загроза вибуху).
Розглянемо деякі поняття і визначення, зазначені в нормах з евакуації людей з будівель і приміщень у випадку пожежі.
Шлях евакуації - це ділянка руху людей до виходу з приміщення чи будівлі (проходи, коридори, драбини).
Евакуаційними є виходи, що ведуть:
а) з приміщень першого поверху безпосередньо надвір чи через коридор, вестибуль, на східці;
б) з приміщень інших поверхів, крім першого, в коридор чи прохід, який веде до східців чи безпосередньо на них, що мають самостійний вихід надвір;
в) з приміщення в сусіднє приміщення на цьому самому поверсі, що забезпечені виходами, вказаними в пунктах «а» і «б» за винятком випадків, зазначених у будівельних нормах.
При проектуванні евакуаційних виходів через суміжні приміщення з виробництвами категорії В виходів планують не менше двох, кожний з яких повинен вести в окреме ізольоване приміщення з виходом безпосередньо надвір або через коридор, вестибуль чи на східці.
Для своєчасної і безпечної евакуації людей з будівель під час пожежі важливо правильно вибрати довжину шляхів евакуації. Основними факторами, що визначають цю довжину, є призначення будівлі (житлова, громадська чи виробнича) і ступінь вогнестійкості її, яка впливає на швидкість поширення пожежі (чим нижчий ступінь вогнестійкості будівлі, тобто чим більше вона має спалимих будівельних конструкцій, тим швидше в ній буде поширюватись вогонь).
Гранично допустимі відстані до евакуаційних виходів для житлових, громадських і виробничих будівель беруть відповідно до будівельних норм. Ці відстані встановлені нормами проектування з розрахунку, щоб евакуація людей не перевищувала допустимого часу безпечної евакуації їх.
— 278 —
Для безпечного спускання людей з висотних будинків під час пожежі потрібно мати не менше двох неспалимих драбин. На кожному підприємстві на випадок виникнення пожежі повинен бути план евакуації, затверджений керівником підприємства.
Евакуація людей з кожного об'єкта повинна бути завершена до досягнення граничне допустимих рівнів небезпечних факторів пожежі, встановлених санітарними нормами. Для цього має бути забезпечена можливість для вільного руху людей евакуаційними шляхами. Під час евакуації всі люди, які є в будівлі, починають рухатися одночасно і, як правило, в одному напрямку - до виходу. При пожежі через психологічний фактор чи несприятливі умови більшість людей докладає фізичні зусилля для того, щоб швидше залишити небезпечну зону. Внаслідок цього щільність людських потоків на шляхах евакуації значно перевищує щільність при русі людей в нормальних умовах і в деяких випадках досягає граничних значень (10...12 чол./м2).
Рух людей у потоці характеризується щільністю потоку Д, швидкістю руху V та інтенсивністю руху д. Щільність людського потоку є початковою характеристикою для визначення швидкості та інтенсивності руху. Із збільшенням щільності потоку швидкість руху зменшується і при Д = 9 чол./м2 для горизонтальних ділянок шляху не перевищує 15 м/хв.
Інтенсивність руху q (часткова пропускна здатність) характеризується кількістю людей, що проходять 1 м шляху чи проходу за одиницю часу, і залежить від щільності потоку. Загальну пропускну здатність Q евакуаційного проходу чи виходу визначають за формулою Q=δq, де δ – ширина ділянки шляху чи проходу. Оскільки інтенсивність руху це експериментальна величина, то для кожного виду шляху (горизонтального, по східцях угору чи вниз) і дверних прорізів її визначають за формулою:
q = Q/δ.
При збільшенні щільності потоку інтенсивність руху також збільшується до максимального значення для кожного
— 279 —
виду шляху, а потім починає зменшуватись. Її зменшення пов'язане з особливостями руху людей у потоці й насамперед із зменшенням кроку людини при збільшенні щільності потоку, що впливає як на швидкість руху V, так і на загальну пропускну здатність евакуаційного шляху чи виходу.
Отже, швидкість та інтенсивність руху людей у потоці залежить головним чином від його щільності. Щільність людського потоку залежить від кількості людей, що евакуюються N, а також об'ємно-планувальних і конструктивних рішень евакуаційних шляхів і виходів.
Люди повинні бути евакуйовані до початку небезпечних для них факторів пожежі і по можливості без затримання руху. Повною мірою цьому відповідає принцип нормування евакуаційних шляхів і виходів розрахунковим методом. При цьому нормують потрібний час евакуації і параметри руху людей, необхідні для оцінки розрахунковим методом фактичного часу евакуації людей з окремих приміщень і будівель. Наприклад, для евакуації зі сцени незалежно від її типу потрібно 1,5 хв. Для інших будівель і споруд час евакуації визначають спеціальним розрахунком.
Евакуаційних виходів із приміщень поверхів та будівель повинно бути не менше двох; розміщують їх один від одного на значній відстані. Мінімальну відстань між евакуаційними виходами визначають за формулою
L=1,5√П, де П – периметр приміщення. Мінімальна ширина дверей на шляхах евакуації становить 0,8 м, а проходів - не менш як 1 м.
Східці є одним з найбільш надійних евакуаційних шляхів, що сполучають усі поверхи з безпосередніми виходами з будівель. Тому східці повинні мати зручний зв'язок евакуйованих з поверхами і надійно ізольованими від факторів пожежі. Для цього східці виконують з вогнестійких огороджувальних конструкцій. Для попередження можливості розповсюдження пожежі на східцях їх ізолюють від поверхів, підвалів і горищ. Не можна оздоблювати елементи східців горючими матеріалами, а також влаштовувати на східцях приміщень різного призначення. Східці повинні освітлюватись через вікна зовнішніх стін. У будівлях і спорудах передбачаються зовнішні пожежні сталеві драбини завширшки
— 280 —
0,7 м. Починатися вони повинні з висоти 2,5 м і мати площадку
для виходу на покрівлю з огорожею заввишки не менш як 0,6 м.