- •1.2 Гарантії охорони праці жінок та молоді
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.
- •І.З державне соціальне страхування
- •І.4. Система стандартів та державні нормативні акти безпеки праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •І. 5. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві
- •Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки
- •1.7 Управління охороною праці
- •1.8 Служба охорони праці в будівництві
- •1.9 Планування роботи з охорони праці
- •1.10 Фінансування заходів з охорони праці
- •1.11 Навчання та інструктаж працівників з техніки безпеки
- •1.12 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках
- •Розслідування, облік і звітність при виробничому нещасному випадку
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.14 Методи аналізу причин виробничого травматизму.
- •Іі.2 фізіологічні особливості організму людини, роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •Іі.З фактори, що характеризують умови праці
- •Іі.4 ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму
- •Іі.5 фактори, що негативно впливають на організм людини
- •Іі.6 повітря робочої зони.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
- •Іі.8 санітарно-гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Іі.9 захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •II. 10 пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Іі.11 вентиляція виробничих приміщень
- •Іі.12 отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь
- •Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Іі.14 виробничий шум, вібрація, ультразвук і заходи захисту від їхнього впливу
- •Іі.15 радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, м3в/рік
- •Іі.16 електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •Іі.18 засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
- •Ііі.2 вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •Ііі.3 небезпечні зони на будівельному майданчику
- •Межі небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Ііі.4 вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •Ііі.5 заходи безпеки при забиванні паль
- •Ііі.6 заходи безпеки при земляних роботах.
- •Крутість укосу котлованів
- •Мал. Ііі.3 Кріплення стінок траншей і котлованів:
- •Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
- •Ііі.8 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Ііі.9 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Ііі.10 заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.
- •Ііі.11 заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Ііі.12 заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Ііі.13 заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Ііі.14 заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Ііі.15 безпечна організація вантажно-розвантажувальних і складських робіт
- •Ііі.16 техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд
- •Ііі.17 санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •Ііі.18 техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Ііі.19 безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Ііі.20 електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •Ііі.21 перша допомога при травмуваннях, отруєннях, опіках і ураженнях електричним струмом
- •IV.2 поняття про горіння, вибух, займання, самозаймання, самозагоряння, спалах
- •IV.3 основи проектування технічних рішень пожежної безпеки будівель і споруд класифікація приміщень за вибухо і пожежонебезпекою.
- •Класифікація будівель та споруд за займистістю та вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем вогнестійкості їх
- •Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Іv.4 пожежна безпека на будівельному майданчику
- •Іv.5 система пожежного захисту
- •Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
- •Пожежний зв'язок і сигналізація
Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
Щоб виключити або знизити небезпеку розповсюдження пожежі на сусідні об'єкти і забезпечити умови для успішної її ліквідації, між будівлями і спорудами встановлюють безпечні відстані, що називаються протипожежними розривами.
При визначенні протипожежних розривів ураховують основний фактор, що сприяє виникненню пожеж чи вибухів на сусідніх об'єктах, - дії променевої теплоти. Фактори, що сприяють можливості поширення пожежі при вибухах на технологічних установках, а також метеорологічні умови при визначенні протипожежних розривів не враховують.
Основним показником, що визначає протипожежні розриви, є ступінь вогнестійкості будівель та споруд. Тому, щоб скласти генеральний план, потрібно насамперед встановити фактичний ступінь вогнестійкості будівлі чи споруди.
Протипожежні розриви встановлюють залежно від призначення будівель і споруд, фактичного ступеня вогнестійкості їх, категорії пожежної небезпеки виробничих процесів тощо. Норми протипожежних розривів між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями, розміщеними на території підприємств і новобудов регламентуються СНиП ІІ-89-80 та ДБН Б.2.4-3-95 і зазначені в табл. ІV.2.
Таблиця ІV.2
Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
Ступінь вогнестійкості будівель і споруд |
Розриви, м, при ступені вогнестійкості будівель і споруд |
||
І і II |
III |
IV і V |
|
І і II |
9 |
9 |
12 |
III |
9 |
12 |
15 |
IV і V |
12 |
15 |
18 |
— 275 —
Якщо пожежо- і вибухонебезпечні виробничі процеси розміщують на відкритих площадках, то розриви між ними і виробничими, допоміжними та іншими будівлями і спорудами визначають за нормами будівельного проектування.
Норми протипожежних розривів для житлових, громадських і допоміжних будівель промислових підприємств зазначені в табл. ІV.3 і регламентуються ДБН 360-92.
Таблиця ІV.3
Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
-
Ступінь вогнестійкості однієї будівлі
Розриви, м, при ступені вогнестійкості іншої будівлі
І і ІІ
III
IV і V
І і ІІ
6/9
8/9
10/12
III
8/9
8/12
10/15
IV
10/12
10/15
15/18
Якщо в будівлі розміщуються виробництва, що належать до категорій А і Б, то протипожежні розриви, зазначені в табл. ІV.3, між житловими та громадськими будівлями і складами торфу, лісоматеріалів, легкозаймистих і горючих рідин збільшують на 25%.
Розриви для сільських населених місць беруть дещо більші, оскільки в сільській місцевості менше можливості використовувати потужну пожежну техніку, ніж у містах.
Протипожежні перешкоди призначені для того, щоб не допустити розповсюдження вогню на сусідні приміщення чи будівлі. Вони можуть бути також укриттям для підрозділів, що беруть участь в гасінні пожежі. До основних протипожежних перешкод належать неспалимі перекриття, протипожежні зони і стіни (брандмауери). Допоміжними перешкодами можуть бути також теплові екрани, водяні завіси, димові і вибухові люки.
Нині протипожежні зони проектують дуже рідко. Розглянемо конструктивні особливості протипожежних стін і
— 276 —
найважливіші вимоги пожежної безпеки, що до них ставляться. Протипожежною стіною (брандмауером) називають глуху чи з прорізами, захищеними належним чином, неспалиму стіну, що має межу вогнестійкості не меншу ніж 2,5 год., спирається безпосередньо на фундамент і перерізує всі важко спалимі й спалимі конструктивні елементи будівлі чи споруди.
Протипожежні стіни розділяють виробничі процеси з різною пожежною небезпекою (при розміщенні їх в одній будівлі), поділяють на секції великі за площею будівлі різного призначення, відділяють окремі складські і допоміжні приміщення від виробничих, поділяють складські будівлі на протипожежні відсіки, зменшують протипожежні розриви між будівлями.
Протипожежні стіни можуть бути внутрішніми, якщо вони запобігають поширенню пожежі в будівлі, і зовнішніми, які призначені для непоширення пожежі на сусідні будівлі.
Щоб протипожежна стіна у будівлях із спалимими і важко спалимими огорожами могла протистояти поширенню вогню з однієї частини будівлі на інші, підвищення гребеня протипожежної стіни над спалимою покрівлею чи неспалимою і важко спалимою покрівлею із спалимим утеплювачем має бути не менш як 0,6 м, а над спалимою і неспалимою покрівлею без утеплювача - 0,3 м. У будівлях IV і V ступенів вогнестійкості протипожежна стіна, крім того, повинна виходити за зовнішню площу зовнішніх стін, карнизи і звиси покрівель не менше ніж на 0,3 м (якщо влаштувати такі виступи не можна, то допускається заміняти їх протипожежними зонами із неспалимих матеріалів завширшки не менш як 1,8 м).
У протипожежних стінах (як і в неспалимих перекриттях) передбачають прорізи, загальна площа яких не повинна перевищувати 25% площі протипожежної стіни. Щоб виключити можливість поширення пожежі на суміжні приміщення, заповнення прорізів протипожежних стін (двері, ворота, вікна, люки тощо) мають бути неспалимими чи важко спалимими.
— 277 —
