- •1.2 Гарантії охорони праці жінок та молоді
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.
- •І.З державне соціальне страхування
- •І.4. Система стандартів та державні нормативні акти безпеки праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •І. 5. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві
- •Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки
- •1.7 Управління охороною праці
- •1.8 Служба охорони праці в будівництві
- •1.9 Планування роботи з охорони праці
- •1.10 Фінансування заходів з охорони праці
- •1.11 Навчання та інструктаж працівників з техніки безпеки
- •1.12 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках
- •Розслідування, облік і звітність при виробничому нещасному випадку
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.14 Методи аналізу причин виробничого травматизму.
- •Іі.2 фізіологічні особливості організму людини, роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •Іі.З фактори, що характеризують умови праці
- •Іі.4 ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму
- •Іі.5 фактори, що негативно впливають на організм людини
- •Іі.6 повітря робочої зони.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
- •Іі.8 санітарно-гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Іі.9 захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •II. 10 пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Іі.11 вентиляція виробничих приміщень
- •Іі.12 отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь
- •Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Іі.14 виробничий шум, вібрація, ультразвук і заходи захисту від їхнього впливу
- •Іі.15 радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, м3в/рік
- •Іі.16 електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •Іі.18 засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
- •Ііі.2 вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •Ііі.3 небезпечні зони на будівельному майданчику
- •Межі небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Ііі.4 вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •Ііі.5 заходи безпеки при забиванні паль
- •Ііі.6 заходи безпеки при земляних роботах.
- •Крутість укосу котлованів
- •Мал. Ііі.3 Кріплення стінок траншей і котлованів:
- •Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
- •Ііі.8 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Ііі.9 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Ііі.10 заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.
- •Ііі.11 заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Ііі.12 заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Ііі.13 заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Ііі.14 заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Ііі.15 безпечна організація вантажно-розвантажувальних і складських робіт
- •Ііі.16 техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд
- •Ііі.17 санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •Ііі.18 техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Ііі.19 безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Ііі.20 електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •Ііі.21 перша допомога при травмуваннях, отруєннях, опіках і ураженнях електричним струмом
- •IV.2 поняття про горіння, вибух, займання, самозаймання, самозагоряння, спалах
- •IV.3 основи проектування технічних рішень пожежної безпеки будівель і споруд класифікація приміщень за вибухо і пожежонебезпекою.
- •Класифікація будівель та споруд за займистістю та вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем вогнестійкості їх
- •Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Іv.4 пожежна безпека на будівельному майданчику
- •Іv.5 система пожежного захисту
- •Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
- •Пожежний зв'язок і сигналізація
Група посудин за розрахунковим тиском
Група посудини |
Розрахунковий тиск, МПа |
Температура стінки, °С |
Характер робочого середовища |
1 |
Понад 0,07 |
Незалежно |
Вибухонебезпечне або пожежо-небезпечне, або 1 ,2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1. 007 |
2 |
До 2,5 Понад 2,5 до 4 Понад 4 до 5 Понад 5 |
Нижче -70, вище 400 Нижче -70, вище 200 Нижче -40, вище 200 Незалежно |
Будь-яке, за винятком указаної для 1-ї групи посудин |
3 |
До 1,6
Понад 1,6 до 2,5 Понад 2,5 до 4 Понад 4 до 5 |
Від -70 до -20 Від 200 до 400 Від -70 до 400 Від -70 до 200 Від -40 до 200 |
Будь-яке, за винятком указаної для 1-ї групи посудин |
4 |
До 1,6 |
Від - 20 до 200 |
|
Посудини для вибухо- та пожежно небезпечних речовин, 1 і 2-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007-76, а також випарники з вогневим чи газовим обігрівом повинні мати на підвідній лінії від насоса або компресора зворотний клапан, який автоматично закривається тиском з посудини і запобігає виходу з неї речовин при падінні тиску в підвідній лінії.
Якщо посудина під'єднана до джерел живлення, в якому тиск більший за робочий тиск в посудині, то на підвідній лінії встановлюють редукційний клапан, який автоматично підтримує задане значення робочого тиску. Регулюючи маховичком зусилля пружини можна одержати на лінії пару чи газ необхідного тиску.
— 222 —
У разі необхідності контролю рівня рідини в посудинах, що мають границю поділу середовищ застосовують покажчики рівня рідини. На посудинах, що обігріваються полум'ям або гарячими газами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче дозволеного, має бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимий верхній і нижній рівні. Крім покажчиків рівня на посудинах можуть бути встановлені звукові, світлові та інші сигналізатори і блокування за рівнем.
Кожну посудину і самостійну порожнину з різним тиском необхідно опоряджувати манометрами - приладами для вимірювання тиску.
Безпека при експлуатації котельних установок.
Наявність високого тиску і температури води та пари у водогрійних і парових котлах створюють підвищену небезпеку при їх експлуатації. ДНАОП 0.00 -1.08. - 94 «Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів» встановлює вимоги до проектування, будови, виготовлення, монтажу, ремонту і експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів і економайзерів з робочим тиском більше 0,07 Мпа (0,07 кгс/с2), водогрійних котлів і автономних економайзерів з температурою води вище 115°С.
Котли до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в органах Держнаглядохоронпраці. Такої реєстрації не підлягають котли, у яких (ts - 100)·V≤5, де ts - температура насиченої пари при робочому тиску, °С; V - водяний об'єм котла, м3.
Кожен котел піддається технічному посвідченню інспектором (експертом) органів Держгірпромнагляду до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках позачерговому посвідченню. Технічне посвідчення котлів складається із зовнішнього і внутрішнього оглядів (не рідше одного разу в 4 роки) та гідравлічного випробування (не рідше одного разу в 8 років). Мінімальна величина пробного тиску Рn при гідравлічному випробуванні приймається:
- при робочому тиску р не більше 0,5 МПа (5 кгс/см2)
Рn = 1,5р, але не менше 0,2 МПа;
— 223 —
- при робочому тиску р більше 0,5 МПа Рn = 1,25р, але не менш р + 0,3 МПа.
Час витримки під пробним тиском повинен бути не меншим ніж 10 хв. Після цього тиск знижується до робочого, при якому і проводиться огляд всіх зварних, вальцювальних, клепаних і роз'ємних з'єднань. Результати технічного посвідчення записуються в паспорт котла із зазначенням термінів наступного посвідчення. На котлах необхідно встановити звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних рівнів води, які вмикаються автоматично.
Безпека при експлуатації компресорних установок
Робота компресорного устаткування пов'язана з виникненням низки небезпечних та шкідливих чинників, обумовлених наявністю у компресорах рухомих частин, високого тиску та температури, а також можливістю утворення вибухонебезпечних сумішей з продуктів розкладу мастильних матеріалів і повітря.
В компресорних установках відбувається стиснення газів, що характеризується різким підвищенням температури стисненого повітря.
Найбільшу небезпеку при високій температурі в системі компресорної установки являють пари мастильних речовин, які в атмосфері стисненого повітря стають вибухонебезпечними вже при температурі 250 - 300°С. Пари мастила у суміші з повітрям можуть займатися навіть від іскри електричного розряду, тому для змащення рухомих частин компресора застосовують спеціальні мастила з високою температурою займання. Для зменшення температури стисненого повітря застосовують повітряне (для компресорів низького тиску до 0,7 МПа) та водяне (для компресорів високого тиску) охолодження компресорних установок.
Для забезпечення безпеки при експлуатації компресорних установок вони повинні бути оснащені відповідними запобіжними пристроями та контрольно-вимірювальними приладами.
Для того, щоб запобігти утворенню вибухонебезпечних сумішей внаслідок потрапляння в компресорну установку забрудненого або запиленого повітря, на повітря приймальній трубі встановлено фільтр. Для стікання статичних зарядів
— 224 —
корпус компресора поєднується до заземлювача.
За правильну та безпечну експлуатацію компресорної установки та повітропроводів відповідає особа, призначена наказом по підприємству, і яка має закінчену технічну освіту, спеціальне посвідчення та практичний досвід роботи.
Безпека при експлуатації трубопроводів
Трубопроводи призначенні для транспортування стисненого повітря, води, пари, різних газів та рідин. Для швидкого визначення вмісту трубопроводів, а відтак і дотримання працівниками відповідних вимог безпеки при наближенні до них, встановлено десять груп речовин і відповідне розпізнавальне про фарбування трубопроводів, якими вони транспортуються: перша - вода (зелений), друга - пара (червоний), третя - повітря (синій), четверта і п'ята - горючі та негорючі гази, включаючи скраплені (жовтий), шоста - кислоти (оранжевий), сьома луги (фіолетовий), восьма і дев'ята - горючі і негорючі рідини (коричневий), і нульова - інші речовини (сірий).
При можливості доцільно здійснювати наземне та надземне прокладання трубопроводів, оскільки тоді легко здійснювати огляд та перевірку їх стану. Крім того, термін використання таких трубопроводів у 2 - 3 рази більший ніж у підземних. Трубопроводи виготовляють із суцільнотягнутих труб зі зварними з'єднаннями. Для полегшення монтажу та ремонту на трубопроводі у зручних та доступних місцях встановлюють фланцеві з'єднання. Трубопроводи прокладають з певним ухилом (1:500) за напрямком руху газів, а в низько розташованих місцях встановлюють сепаратори із спускними кранами для вилучення конденсату та води.
З метою запобігання виникнення теплових напружень які можуть спричинити розриви при охолодженні труб або вигини при їх нагріванні, на трубопроводах передбачаються компенсаційні елементі: компенсаційні петлі, сальникові компенсатори і т. п.
Для забезпечення безпеки на трубопроводі повинні бути встановлені справні та належним чином відрегульовані редукційні, зворотні, запірні та запобіжні клапани.
Трубопроводи періодично підлягають зовнішнім оглядам та гідравлічним випробуванням. При зовнішніх оглядах
— 225 —
визначається стан зварних та фланцевих з'єднань, сальників, перевіряють ухили, міцність несучих опор та конструкцій. При гідравлічних випробуваннях перевіряється герметичність та міцність трубопроводу. Якщо під час випробування тиск у трубопроводі не впав, а на зварних швах, фланцевих з'єднаннях, корпусах запобіжних пристроїв не виявлено тріщин, розривів, витікань, то результат випробування вважається задовільним.
Отже, безпека експлуатації трубопроводів забезпечується їх правильним прокладанням, якісним монтажем, встановленням компенсаційних елементів, необхідних запобіжних пристроїв та арматури, контролем їх технічного стану та своєчасним ремонтом.
Безпека при експлуатації балонів
Балони призначені для зберігання, перевезення та використання стиснених зріджених або розчинених газів під тиском. Міцність балонів забезпечується їх якісним виготовленням та періодичним посвідченням. Вони виготовляються зварними, або безшовними.
Відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94 балони з газами зберігаються у спеціальних приміщеннях (складах) або під навісами, які захищають їх від атмосферних опадів та сонячних променів. Забороняється тримати в одному приміщенні балони з киснем та горючими газами. Балони з отруйними газами зберігаються у спеціальних закритих приміщеннях. Склади для балонів з вибухо- та пожежоне-безпечними газами повинні знаходитись у зоні блискавко-захисту.
Наповнені балони зберігаються у вертикальному положенні у спеціально обладнаних гніздах, клітках або огороджуються бар'єром для запобігання їх падіння. Балони з газом, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерел відкритого вогню. Кисневі балони необхідно оберігати від забруднення будь-яким мастилом або жиром, оскільки вони можуть утворити вибухонебезпечну суміш з чистим киснем.
Враховуючи значну масу балонів, особливо наповнених газом, їх переміщення в межах підприємства необхідно
— 226 —
здійснювати на спеціально пристосованих для цього візках.
В процесі експлуатації балони проходять посвідчення яке здійснюється підприємствами - наповнювачами, наповню вальними станціями та спеціальними пунктами випробування які одержали на це дозвіл у органах Держгірпромнагляду. Після проведення посвідчення на верхній частині балона ставиться клеймо і зазначається дата наступного посвідчення. Величина пробного тиску і час витримки балонів під тиском встановлюється відповідними стандартами та технічними умовами, при цьому пробний тиск повинен бути не менший ніж півтора значення робочого тиску (за виключенням балонів з ацетиленом, який зберігають у розчиненому вигляді у балонах, заповнених пористою масою, а випробування проводиться азотом під тиском 3,5 МПа, з опусканням балона у воду).
Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа.
Основним пристроєм, що забезпечує безпеку при експлуатації балонів є редуктор, який знижує тиск стисненого газу до робочого.
Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки.
Кріогенні продукти - це речовини або суміш речовин, що знаходяться при кріогенних температурах 0-120°К. До основних кріогенних продуктів належать продукти низькотемпературного поділу повітря: азот, кисень, аргон, криптон, ксенон, озон, фтор, метан, водень, гелій.
При роботі з кріогенними продуктами можливі наступні небезпеки:
- опіки відкритих ділянок тіла та очей внаслідок доторкання до предметів, що знаходяться при низьких кріогенних температурах і при потраплянні низькотемпературної пари кріогенних продуктів у легені (при роботі з чистим киснем);
- обмороження внаслідок глибокого охолодження ділянок тіла при контакті з кріогенними продуктами (чистим азотом, вуглекиснем тощо);
- руйнування устаткування внаслідок термічних деформацій та холодно крихкості матеріалів (при роботі з технічним азотом);
— 227 —
- вибухове руйнування устаткування внаслідок підвищення тиску, із-за закипання та випарування кріогенних рідин у замкнутих об'ємах; виникнення пожеж (при роботі з метаном, природним газом воднем).
Захист від дії кріогенних продуктів. Приміщення, в яких використовуються чи зберігаються кріогенні продукти повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, причому приплив здійснюється зверху, а витяжка - знизу. Вентиляція повинна автоматично вмикатись при перевищенні допустимої концентрації кріогенного продукту в приміщенні. Для стікання пролитих кріогенних продуктів необхідно вздовж стін приміщення чи під підлогою встановити канали з нахилом 1:100 або 1:500 в сторону збірного пристрою аварійної вентиляції.
При роботі з кріогенними продуктами необхідно вжити заходів щодо недопущення контакту обслуговуючого персоналу з кріогенними продуктами та поверхнями, що мають низьку температуру. З цією метою застосовують герметизацію, теплоізоляцію, огородження устаткування, попереджувальні написи тощо.
Відкрите переливання, заливання кріогенних продуктів, при якому можливе розбризкування рідини необхідно проводити в заправлених під рукави захисних рукавицях та захисних окулярах з боковими щитками. Верхній одяг повинен бути повністю закритим, а штани - прикривати взуття.
При переливанні в посудини з вузькою горловиною необхідно користуватись лійкою, яка забезпечує вихід газу із посудини, що заповнюється рідиною.
Термічні деформації в устаткуванні для кріогенних продуктів можна зменшити шляхом застосування компенсаційних елементів та матеріалів з однаковими коефіцієнтами лінійного розширення.
Для запобігання руйнування устаткування внаслідок значного підвищення тиску на посудинах та трубопроводах з кріогенними рідинами встановлюються запобіжні пристрої (клапани, мембрани тощо).
— 228 —
