Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.

Конструкція каната (кількість дротиків)	Кількість обривів дротиків, за якої браку­ють канат, при суканні
	хрещатому	однобічному
6X 9=114	12	6
6Х 37=222	22	11
6X 61=366	36	18

У разі наявності поверхового зношення чи корозії дро­тиків граничну кількість обривів дротиків каната при його бракуванні зменшують відповідно до таких даних:

Зменшення діаметра дротиків

внаслідок зовнішнього

зношення, % 10 15 20 25 30-40

Кількість обривів дротиків

(на кроці зсукування), %

від норми, наведеної в

табл.ІІІ.3 85 75 70 60 50

— 187 —

Якщо діаметр дротика зменшується внаслідок зношен­ня на 40% і більше, то канат бракують. Якщо в канаті обі­рвана прядка, його також бракують. Особливо важлива на­дійність кріплення кінців каната на барабані в тачковій чи поліспастовій обоймі, на конструкціях машин. Надійність розраховують на витягування канатів під дією найбільших зусиль. На барабанах канат закріплюють за допомогою накладних планок та затискують болтами; в інших міс­цях - петлями на кінці каната чи затискачем. Петлі завжди накладають на сталевий ківш, призначений для плавного обгинання та захисту каната від перетирання і с кручення. Розрахункова кількість затискань залежить від діаметра каната і змінюється в межах від 3 до 8. У процесі експлу­атації канати очищають і змащують, що зменшує зношен­ня і тертя їх. Розчалки і вантажні канати для невеликих вантажів застосовують з прядив'яних канатів, просочених гарячою смолою, або канатів з капрону чи перлону.

Особливо важливі в цих пристроях гаки, які виготовля­ють кованими або штампованими з мартенівської сталі спокійного плавлення. Для більш надійного фіксування канатів і стропів у зівах гаків роблять запобіжники у ви­гляді скоб, що шарнірне закріплюються на гаку. На гаках не повинно бути тріщин, надривів чи скривлень, а зно­шення їх у зівах не повинно перевищувати 10% проек­тної висоти розрізу в даному місці.

На гаку обов'язково вказують його номер за стандар­том, назву заводу-виготовлювача і дату випуску.

Найпоширенішими вантажозахватними пристроями є стропи - універсальні, спеціальні, напівавтоматичні.

Стропи бувають гнучкої і жорсткої конструкції. Гнучкі стропи виготовляють з відрізків канатів, до яких належить універсальний полегшений та багатоскладовий. Жорсткі стропи поділяють на траверси і захвати. Плити перекрит­тів, фундаментних блоків піднімають стропами, які нази­вають «павуком». Для монтажу колон застосовують при­строї з напівавтоматичними замками, які звільняються шляхом витягання штирів мотузками, а також пристрої з дистанційним керуванням з кабіни стрілового крана.

Для монтажу збірних залізобетонних ферм, балок і плит

— 188 —

великих розмірів найнебезпечнішими є жорсткі траверси. їх також застосовують при монтажі металевих конструк­цій, наприклад, царг, повітронагрівачів, кожухів домен, секцій радіощогл, кроквяних ферм великих прольотів, що дає змогу не підсилювати їхні пояси для сприймання монтажних навантажень. Застосування траверс наближає умови піднімання до умов, в яких буде працювати кон­струкція. Усі стропи випробовують перед початком роботи на навантаження, які в 1,25 разів більші за розрахункові. Випробування проводять навантаженням протягом 10 хв. В процесі експлуатації вантажозахватні пристрої оглядає особа, яка відповідає за їхній стан: траверси через 6 міся­ців, стропи і тару - через 10 днів, а інші захвати - через 1 місяць. Наслідки огляду заносять у журнал.

Для швидкого і правильного застосування робочих ін­струментів і пристроїв їх фарбують у різні кольори (чер­воний, жовтий, зелений - сигнальні; синій, білий, сірий, чорний - допоміжні кольори). Вантажозахватні засоби застосовують стандартними, заводського виготовлення, що мають клеймо і бирку, де монтажна організація пови­нна проставляти назву пристрою, реєстраційний номер, рік виготовлення, вантажопідйомність, число, місяць і рік наступного випробування, назву організації.