- •1.2 Гарантії охорони праці жінок та молоді
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.
- •І.З державне соціальне страхування
- •І.4. Система стандартів та державні нормативні акти безпеки праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •І. 5. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві
- •Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки
- •1.7 Управління охороною праці
- •1.8 Служба охорони праці в будівництві
- •1.9 Планування роботи з охорони праці
- •1.10 Фінансування заходів з охорони праці
- •1.11 Навчання та інструктаж працівників з техніки безпеки
- •1.12 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках
- •Розслідування, облік і звітність при виробничому нещасному випадку
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.14 Методи аналізу причин виробничого травматизму.
- •Іі.2 фізіологічні особливості організму людини, роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •Іі.З фактори, що характеризують умови праці
- •Іі.4 ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму
- •Іі.5 фактори, що негативно впливають на організм людини
- •Іі.6 повітря робочої зони.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
- •Іі.8 санітарно-гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Іі.9 захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •II. 10 пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Іі.11 вентиляція виробничих приміщень
- •Іі.12 отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь
- •Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Іі.14 виробничий шум, вібрація, ультразвук і заходи захисту від їхнього впливу
- •Іі.15 радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, м3в/рік
- •Іі.16 електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •Іі.18 засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
- •Ііі.2 вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •Ііі.3 небезпечні зони на будівельному майданчику
- •Межі небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Ііі.4 вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •Ііі.5 заходи безпеки при забиванні паль
- •Ііі.6 заходи безпеки при земляних роботах.
- •Крутість укосу котлованів
- •Мал. Ііі.3 Кріплення стінок траншей і котлованів:
- •Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
- •Ііі.8 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Ііі.9 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Ііі.10 заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.
- •Ііі.11 заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Ііі.12 заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Ііі.13 заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Ііі.14 заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Ііі.15 безпечна організація вантажно-розвантажувальних і складських робіт
- •Ііі.16 техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд
- •Ііі.17 санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •Ііі.18 техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Ііі.19 безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Ііі.20 електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •Ііі.21 перша допомога при травмуваннях, отруєннях, опіках і ураженнях електричним струмом
- •IV.2 поняття про горіння, вибух, займання, самозаймання, самозагоряння, спалах
- •IV.3 основи проектування технічних рішень пожежної безпеки будівель і споруд класифікація приміщень за вибухо і пожежонебезпекою.
- •Класифікація будівель та споруд за займистістю та вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем вогнестійкості їх
- •Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Іv.4 пожежна безпека на будівельному майданчику
- •Іv.5 система пожежного захисту
- •Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
- •Пожежний зв'язок і сигналізація
Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
Основними причинами нещасних випадків при кам'яних роботах є порушення правил техніки безпеки під час подання матеріалів до робочих місць, недостатня стійкість і міцність помостів або риштувань, падіння з висоти матеріалів та інструментів, неправильні прийоми роботи.
Для безпечного спускання робітників у котловани встановлюють трапи. Щодня до початку робіт, пов'язаних з укладенням фундаментів, і протягом робочого дня потрібно перевіряти стан кріплень стін, траншей або похилів. Скидати каміння, цеглу або бетон з тачок у котлован з бровки забороняється. Це можна робити за допомогою коробів або жолобів чи похилих площин з бортиками заввишки не менш як 30 см, причому нижній кінець цих пристроїв не доводять до дна на 50 см.
— 150 —
Збірні конструкції подають у виїмки механізовано, з зовнішнього боку будівлі, не розгойдуючи їх, а розстроповують лише після вивірення і остаточного встановлення.
Ширина настилу риштувань на цих роботах повинна бути не меншою ніж 2 м. Катальні ходи, якщо є кріплення стінок, влаштовують не ближче ніж за один метр від бровки або за призмою обвалювання. У мірі зведення фундаментів у траншеях пазухи з обох боків засипають ґрунтом і трамбують, не допускаючи однобічного навантаження.
Між стіною, що будується, контейнерами із цеглою, ящиками з розчином залишають проходи завширшки не менш як 0,6 м.
Якщо стіни зводять з внутрішніх риштувань, то на фасаді потрібно влаштовувати захисні козирки по всьому периметру стін (рис.ІІІ.4). Перший ряд козирків встановлюють на висоті, не більшій ніж 6 м від землі, і залишають до виведення стін на всю висоту, другий ряд - через 6...7 м над першим, а далі переставляють його через кожні 6...7 м по висоті. Ширина захисних козирків становить не менш як 1,5 м. Встановлюють їх, піднімаючи від стіни вгору під кутом 110°. Гаки для навішування кронштейнів закріплюють у стіні на відстані 3 м один від одного. Робітники, що встановлюють або розбирають ці козирки, повинні прив'язуватись запобіжними поясами. Використовувати козирки як риштування або складати на них матеріал забороняється.
Без захисних козирків можна зводити стіни будівель заввишки до 7 м. У цьому разі по периметру будівлі, на землі, на відстані не менш як 1,5 м від стін влаштовують паркан. Якщо стіни кладуть з внутрішніх риштувань, то над входами до сходових кліток влаштовують навіси розміром не менш як 2x2 м. При висоті будівлі понад 12м розміри навісів збільшують, влаштовують паркан.
Не можна починати кладку наступних поверхів без міжповерхових перекриттів площадок, маршів або без тимчасового настилу по балках. Після кожного переміщення засобів підмощування рівень кладки повинен бути не менш ніж на 0,7 вище від рівня робочого настилу чи перекриття. Якщо є необхідність виконувати кладку нижче цього рівня, то потрібно
— 151 —
застосовувати запобіжні пояси чи спеціальні сітчасті захисні огорожі. Зовнішні шви розшивають з риштувань або з перекриття після укладання кожного ряду цегли.
Мал. ІІІ.4 Захисний козирок.
Працювати, стоячи на стіні при її товщині менш як 75 см, заборонено.
Карнизи виступом понад 30 см кладуть із зовнішніх приставних риштувань. При цьому слід передбачити обладнання для тимчасового кріплення карнизів, яке не можна знімати до повного затвердіння розчину і влаштування даху. Під час кладки карнизів робітники не повинні перебувати внизу, під місцем роботи.
Оздоблюючи фасад керамічним камінням та облицювальними плитами, їх встановлюють за допомогою тимчасових кріплень, які не знімають доти, доки рівень цегляної кладки не досягне верху плити і кладка не набуде достатньої надійності, встановленої проектом.
Тимчасові кріплення облицювальних плит не можна закріплювати за настили та стояки помостів.
— 152 —
