- •1.2 Гарантії охорони праці жінок та молоді
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.
- •І.З державне соціальне страхування
- •І.4. Система стандартів та державні нормативні акти безпеки праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •І. 5. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві
- •Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки
- •1.7 Управління охороною праці
- •1.8 Служба охорони праці в будівництві
- •1.9 Планування роботи з охорони праці
- •1.10 Фінансування заходів з охорони праці
- •1.11 Навчання та інструктаж працівників з техніки безпеки
- •1.12 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках
- •Розслідування, облік і звітність при виробничому нещасному випадку
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.14 Методи аналізу причин виробничого травматизму.
- •Іі.2 фізіологічні особливості організму людини, роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •Іі.З фактори, що характеризують умови праці
- •Іі.4 ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму
- •Іі.5 фактори, що негативно впливають на організм людини
- •Іі.6 повітря робочої зони.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
- •Іі.8 санітарно-гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Іі.9 захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •II. 10 пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Іі.11 вентиляція виробничих приміщень
- •Іі.12 отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь
- •Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Іі.14 виробничий шум, вібрація, ультразвук і заходи захисту від їхнього впливу
- •Іі.15 радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, м3в/рік
- •Іі.16 електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •Іі.18 засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
- •Ііі.2 вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •Ііі.3 небезпечні зони на будівельному майданчику
- •Межі небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Ііі.4 вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •Ііі.5 заходи безпеки при забиванні паль
- •Ііі.6 заходи безпеки при земляних роботах.
- •Крутість укосу котлованів
- •Мал. Ііі.3 Кріплення стінок траншей і котлованів:
- •Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
- •Ііі.8 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Ііі.9 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Ііі.10 заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.
- •Ііі.11 заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Ііі.12 заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Ііі.13 заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Ііі.14 заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Ііі.15 безпечна організація вантажно-розвантажувальних і складських робіт
- •Ііі.16 техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд
- •Ііі.17 санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •Ііі.18 техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Ііі.19 безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Ііі.20 електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •Ііі.21 перша допомога при травмуваннях, отруєннях, опіках і ураженнях електричним струмом
- •IV.2 поняття про горіння, вибух, займання, самозаймання, самозагоряння, спалах
- •IV.3 основи проектування технічних рішень пожежної безпеки будівель і споруд класифікація приміщень за вибухо і пожежонебезпекою.
- •Класифікація будівель та споруд за займистістю та вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем вогнестійкості їх
- •Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Іv.4 пожежна безпека на будівельному майданчику
- •Іv.5 система пожежного захисту
- •Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
- •Пожежний зв'язок і сигналізація
Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
Для успішної праці, активної і безпечної діяльності людського організму важливе значення має штучне і природне освітлення. Створення найсприятливіших умов для зору дає змогу не тільки успішно виконувати трудовий процес, а й запобігати виробничому травматизму. Це стосується будь-якого виробництва, механізованого чи автоматизованого, оскільки взагалі всі трудові процеси в основному пов'язані з участю зорового аналізатора. Для гігієнічної і світлотехнічної характеристики умов освітлення окремої поверхні існує поняття освітленості.
Освітленість - це відношення світлового потоку, що попадає на поверхню, до розмірів цієї поверхні. За одиницю освітленості беруть люкс (лк), який дорівнює освітленості при світловому потоці в 1 лм, що падає на майданчик площею 1 м2.
У виробничих умовах існує три види освітлення: природне, штучне, змішане.
Природне освітлення сприятливо впливає на організм людини, проте в ряді випадків воно не забезпечує необхідну освітленість. Для характеристики інтенсивності денного освітлення взято коефіцієнт природного освітлення (КПО), який визначають як відношення освітленості в середині робочого приміщення до спостережуваної в цей час навколишньої освітленості просто неба, %:
КПО = ЕВ / ЕН · 100.
КПО дає змогу оцінювати й нормувати природне освітлення в приміщенні відповідно до будівельних та санітарних норм, за якими КПО залежно від виробничих умов становить
1-10%.
При штучному освітленні використовують пустотні або газо пальні лампи нагрівання і люмінесцентні лампи. Люмінесцентні лампи є найкращими джерелами штучного світла, бо дають світло, що наближається за спектром до природного. Світлова віддача їх значно вища порівняно з лампами нагрівання (світловий потік з 9...19 лм досягає 30.. .40
— 94 —
лм), а яскравість перебуває в межах гігієнічного максимуму і не вимагає захисної арматури.
Використання відкритих ламп нагрівання є небезпечним, і пов'язане з допоміжною арматурою (розсіювачі, затінювачі, абажури), що захищає очі працюючих від надмірної яскравості джерела світла. Крім того, арматура захищає світильник від пилу та механічних пошкоджень і спрямовує світловий потік у потрібному напрямі. Електричні лампи разом з арматурою називають світильниками.
Світильники за призначенням поділяють на навколишні та внутрішні, загального і місцевого освітлення. За розподілом і спрямованістю світла освітлювальні пристрої поділяють на три групи: світильники прямого світла, що дають світловий потік (не менш як 90%) на підлогу та стіни; світильники відбиття світла, в яких світловий потік, що відбивається від стелі, розподіляється по всьому приміщенню, не даючи блиску; світильники розсіяного світла, у яких частина світлового потоку спрямована безпосередньо на робоче місце, а частина - вгору на стелю і стіни. Найбільш поширені на виробництві світильники першої і третьої груп.
Додаткова арматура також буває водонепроникна (для освітлення сирих приміщень, насичених парою) та вибухобезпечна (для освітлення приміщень, у яких містяться хімічні і вибухові речовини, вогненебезпечні та горючі рідини).
Для освітлення монтажних зон, дільниць мулярської кладки та інших робочих місць використовують переносні освітлювальні опори і світильники-торшери, розраховані на встановлення 1-4 світильників з лампами потужністю до 300 Вт. Застосовують прожектори загального призначення ПЗС-45, ПСМ-50-1, які встановлюють на висоті, що дає змогу обійтись меншою кількістю світлових джерел завдяки спрямованості і великій потужності світлового потоку. У прожекторах встановлюють дугові ртутні лампи високого тиску типу ДРЛ і ксеонові трубчасті лампи типу ДКСТ потужністю 2000...20 000 Вт з повітряним охолодженням. Світловий потік лампи типу ДРЛ-1000-2 досягає 50000 лм, а строк експлуатації - до 3000 год.
Штучне освітлення основних видів, будівельних робіт має бути в таких межах: земляні роботи, мурування з великих
— 95 —
бетонних блоків, природного каменю, цегельне мурування, бетонні роботи, монтаж збірних конструкцій, покрівельні роботи - 30 лк, штукатурні та малярні 30...50лк, такелажні - 10 лк. Освітленість території будівельного майданчика повинна бути до 2 лк, а охоронне освітлення - не менш як 0,5 лк.
Нормована освітленість на робочих місцях наведена у таблиці ІІ.4.
Таблиця ІІ.4
Нормована освітленість на робочих місцях
допоміжних будівель та приміщень
-
Приміщення
Штучне освітлення Е норм, лк
Природне освітлення КПО ЕнІІІ%
При верхньому або комбінованому освітленні
При бічному
освітленні
В зоні зі стійким сніговим покровом
На решті території
снд
Проектні зали та кімнати, конструкторські бюро
500
5
1,6
2
Машинописні та машинолічильні бюро
400
4
1,2
1,5
Читальні зали, кабінети
300
3
0,8
1
Макетні столярні та ремонтні майстерні
300
4
1,2
1,4
Конференц-зали, зали засідань
200
2
0,4
0,5
Аналітичні лабораторії
400
-
1,2
1,5
Вагові
300
-
1,2
1,5
Мийні
300
-
0,4
0,5
— 96 —
Умивальні, туалети, кімнати для куріння, душові, гардеробні, приміщення для сушки, знепилювання, знешкодження одягу та взуття; для обігрівання працюючих. |
75 |
- |
0,2 |
0,3 |
Кабінети лікарів, перев'язочна |
300 |
- |
0,8 |
1 |
Процедурні кабінети |
150 |
- |
0,4 |
0,5 |
Приміщення для особистої гігієни жінок |
75 |
- |
0,2 |
0,3 |
Вестибулі та гардеробні вуличного одягу |
150 |
- |
0,4 |
0,5 |
Головні східцеві клітки |
100 |
- |
0,2 |
0,2 |
Інші східцеві клітки |
50 |
- |
0,1 |
0,1 |
Головні коридори та проходи |
75 |
- |
0,1 |
0,1 |
Інші коридори та проходи |
50 |
- |
0,1 |
0,1 |
Машинні відділення ліфтів та приміщень для фреонових установок |
30 |
- |
- |
- |
* Норма для ламп розжарювання.
Приблизну кількість прожекторів визначають за формулою:
n=SП/F,
де S - освітлювана площа, м2;
П - поверхнева щільність потоку випромінювання, Вт/м2; Р - світловий потік лампи, лм.
Поверхнева щільність потоку випромінювання:
П = 0,25Е К,
де Е - освітленість (згідно з нормами);
К - коефіцієнт запасу (на забруднення); для ламп розжарювання К = 1,3...1,7; для люмінесцентних ламп
К = 1,5...2,0.
— 97 —
Щоб перевірити освітленість робочої поверхні, використовують об'єктивний люксметр типу ЛМ-3, в якому вимірювальним пристроєм освітленості є фотоелемент. Люксметрами типу Ю-16, Ю-17 з селеновими фотоелементами вимірюють природне та штучне освітлення.
