
- •1.2 Гарантії охорони праці жінок та молоді
- •Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми.
- •І.З державне соціальне страхування
- •І.4. Система стандартів та державні нормативні акти безпеки праці
- •Для міжгалузевих нормативних актів
- •Для галузевих нормативних актів
- •І. 5. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві
- •Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки
- •1.7 Управління охороною праці
- •1.8 Служба охорони праці в будівництві
- •1.9 Планування роботи з охорони праці
- •1.10 Фінансування заходів з охорони праці
- •1.11 Навчання та інструктаж працівників з техніки безпеки
- •1.12 Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.13 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •Функції лінійного інженерно-технічного персоналу при нещасних випадках
- •Розслідування, облік і звітність при виробничому нещасному випадку
- •Розслідування та облік професійних захворювань
- •1.14 Методи аналізу причин виробничого травматизму.
- •Іі.2 фізіологічні особливості організму людини, роль центральної нервової системи в трудовій діяльності
- •Іі.З фактори, що характеризують умови праці
- •Іі.4 ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму
- •Іі.5 фактори, що негативно впливають на організм людини
- •Іі.6 повітря робочої зони.
- •Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
- •Іі.8 санітарно-гігієнічне нормування шкідливих речовин.
- •Класи небезпеки шкідливих речовин
- •Іі.9 захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •II. 10 пил та заходи захисту працюючих від його впливу
- •Іі.11 вентиляція виробничих приміщень
- •Іі.12 отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь
- •Іі.13 виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці
- •Іі.14 виробничий шум, вібрація, ультразвук і заходи захисту від їхнього впливу
- •Іі.15 радіоактивне та іонізуюче випромінювання та його вплив на організм людини
- •Основні дозові межі для різних груп критичних органів, м3в/рік
- •Іі.16 електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання
- •Іі.18 засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт
- •Ііі.2 вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •Ііі.3 небезпечні зони на будівельному майданчику
- •Межі небезпечних зон на будівельному майданчику
- •Ііі.4 вимоги безпеки під час руху транспорту по території будівельного майданчика
- •Ііі.5 заходи безпеки при забиванні паль
- •Ііі.6 заходи безпеки при земляних роботах.
- •Крутість укосу котлованів
- •Мал. Ііі.3 Кріплення стінок траншей і котлованів:
- •Ііі.7 заходи безпеки при кам'яних роботах
- •Ііі.8 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі риштувань та помостів
- •Ііі.9 заходи безпеки при монтажі, експлуатації і демонтажі будівельних машин, механізмів та підіймачів
- •Ііі.10 заходи безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель
- •Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною.
- •Ііі.11 заходи безпеки при бетонних, арматурних і опалубних роботах
- •Ііі.12 заходи безпеки при опоряджувальних роботах
- •Ііі.13 заходи безпеки при антисептуванні, заготовленні, складанні і монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •Ііі.14 заходи безпеки при покрівельних роботах
- •Ііі.15 безпечна організація вантажно-розвантажувальних і складських робіт
- •Ііі.16 техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд
- •Ііі.17 санітарно-побутове обслуговування на будівельному майданчику
- •Ііі.18 техніка безпеки при виконанні будівельних робіт взимку
- •Ііі.19 безпека при експлуатації систем під тиском і кріогенної техніки.
- •Група посудин за розрахунковим тиском
- •Ііі.20 електробезпека в умовах будівельного майданчика
- •Ііі.21 перша допомога при травмуваннях, отруєннях, опіках і ураженнях електричним струмом
- •IV.2 поняття про горіння, вибух, займання, самозаймання, самозагоряння, спалах
- •IV.3 основи проектування технічних рішень пожежної безпеки будівель і споруд класифікація приміщень за вибухо і пожежонебезпекою.
- •Класифікація будівель та споруд за займистістю та вогнестійкістю
- •Характеристика будівель і споруд за ступенем вогнестійкості їх
- •Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
- •Протипожежні розриви між виробничими будівлями, спорудами, закритими складами і допоміжними будівлями
- •Протипожежні розриви між житловими, громадськими і допоміжними будівлями промислових підприємств
- •Евакуація людей при виникненні пожеж
- •Іv.4 пожежна безпека на будівельному майданчику
- •Іv.5 система пожежного захисту
- •Автоматичні установки пожежогасіння. Пожежні автомобілі
- •Пожежний зв'язок і сигналізація
Іі.7 шкідливі та небезпечні фактори на підприємствах.
Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах. Шкідлива речовина - це речовина, що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання чи відхилення у стані здоров'я, як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь.
Шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що існують на підприємствах, за природою дії поділяються на групи: фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні.
До групи фізичних факторів відносяться: рухомі машини та механізми; незахищені рухомі елементи виробничого обладнання, пересувні вироби, заготовки, матеріали; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів; підвищена або знижена температура повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрації, інфразвукових коливань, ультразвуку; підвищений або знижений барометричний тиск в робочій зоні та його рухомість, іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань в робочій зоні; небезпечний рівень напруги в електричному ланцюгу, замикання якого може відбутися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних випромінювань; підвищена напруженість електричного і магнітного поля; Відсутність або недостача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла, занижена контрастність; пряма та віддзеркалена блисткість; підвищена пульсація світлового потоку, підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації.
— 75 —
До групи хімічних факторів відносяться такі підгрупи:
а) за характером дії на організм людини - загально токсичні, діючі на центральну нервову систему, кров та кровотворні органі (сірководень, ароматичні вуглеводи, оксид вуглецю, бензол, наркотики, спирти, кофеїн та ін.); подразнюючі, тобто діючі на слизову оболонку очей, носа; верхні дихальні шляхи та легені, шкіряний покрив (пари лугів та кислот, оксиди азоту, аміак, сірчаний ангідрид та ін.); сенсибілізуючі речовини, які після відносно нетривалої дії на організм викликають підвищену чутливість до них, - наступна дія незначної кількості цієї речовини призводить до швидкого розвитку реакції, що спричиняє шкірні захворювання, астматичні явища, захворювання крові (ртуть, альдегіди, ароматичні нітро- , нітрозо- та аміно з’єднання); канцерогенні, які викликають утворення злоякісних ракових пухлин, - це широко застосовувані в гумовій промисловості продукти перегонки нафти, сажа, дьоготь, кам'яновугільна смола та інші; мутагенні, які викликають порушення генетичної клітини, що позначається на його потомстві (сполука ртуті та свинцю, оксид етилену);
b) за шляхом проникнення в організм людини - дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, через шкіряний покрив.
До групи біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів відносяться об'єкти, дія яких на працюючих викликає захворювання, - мікроорганізми (бактерії, віруси), спірохети (тваринні та рослинні).
Група психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів за характером дії ділиться на фізичні (статичні, динамічні, гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження, які виникають від розумової перенапруги, монотонності праці та емоційних факторів.
Шкідлива речовина - це речовина, яка при контакті з організмом людини в разі порушення вимог безпеки може викликати виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, виявлені сучасними методами як в процесі роботи, так і в подальшому житті теперішнього і наступного поколінь.
— 76 —
Шкідливі (отруйні) речовини, які застосовують в промисловості при неправильній організації праці, виробництва та певних профілактичних заходів, можуть надати шкідливого впливу на здоров'я людини, призвести до гострих або хронічних отруєнь та професійних захворювань. Гостра форма захворювань виникає при короткостроковому впливові на організм шкідливих речовин високої концентрації, хронічна - при довгостроковому впливі таких концентрацій шкідливих речовин, здатних накопичуватись в організмі.
Отруєння шкідливими речовинами можливе тільки при їх концентрації в повітрі робочої зони, що перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин.
ГДК - це такі концентрації, які при щоденній праці (окрім вихідних) протягом зміни і протягом всього трудового стажу не викликають у працюючих захворювань або відхилень в стані здоров'я як в період праці, так і в подальші строки життя теперішнього та наступних поколінь.
ГДК газів, пари, пилу і рівня забруднення повітря визначаються в гравіметричних показниках (мг/м3), тобто за складом ваги шкідливої речовини в 1 м3 повітря.
Робочою зоною є простір висотою до 2,0 м над рівнем ґрунту або площадки, на якій розміщені місця постійного або тимчасового перебування працюючих. Під постійним розуміють місце, на якому працюючий знаходиться більшу частину (понад 50% або більше 2,0 год безперервно) свого робочого часу.
ГДК шкідливих газів, пари та пилу в повітрі робочої зони виробничих приміщень наведені в табл. II.2
В кожному виробничому середовищі на організм людини одночасно можуть діяти декілька шкідливих факторів, які або взаємно компенсуються, або накладають один на одний, шкідливо впливаючи на здоров'я людини.
Правильно організований в санітарно-гігієнічному відношенні трудовий процес повинен виключати вплив шкідливих факторів на працюючих. Цим займається виробнича санітарія.
Виробнича санітарія - це комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці робітників, усунення негативно діючих на здоров'я шкідливих факторів і попередження професійних захворювань, що сприяє підвищенню
77 —
продуктивності праці і якості продукції.
Таблиця ІІ.2
№ п/п |
Найменування шкідливостей |
ГДК мг/м3 |
1 |
2 |
3 |
|
Газ і пара |
|
1 |
Оксиди азоту (N02, N0) |
2,0 |
2 |
Акролеїн |
0,2 |
3 |
Амілацетат |
100,0 |
4 |
Аміак |
20,0 |
5 |
Сірчаний ангідрид |
1,0 |
6 |
Ацетон |
200,0 |
7 |
Бензин і керосин (в перерахунку на С) |
300,0 |
8 |
Бензол |
5 |
9 |
Діоксид хлору |
0,1 |
10 |
Дихлоретат |
10,0 |
11 |
Ксилол |
50,0 |
12 |
Сірчана кислота |
1,0 |
13 |
Соляна " |
5,0 |
14 |
Оцтова " |
5,0 |
15 |
Металева ртуть |
0,01 |
16 |
Сірководень |
10,0 |
17 |
Скипидар (в перерахунку на С) |
300,0 |
18 |
Кальцинована сода |
2,0 |
19 |
Метиловий спирт (метанол) |
5,0 |
20 |
Етиловий спирт |
1000,0 |
21 |
Толуол |
50,0 |
22 |
Уайт-спірит (в перерахунку на С) |
300,0 |
23 |
Оксид вуглецю |
20,0 |
24 |
Діоксид вуглецю |
9000,0 |
25 26 |
Чотирехдористий вуглець Ідки луги ( в перерахунку наNаОН) |
20,0 0,5 |
27 |
Етиловий ефір |
300,0 |
28 |
Діетиловий ефір |
300,0 |
|
Пил |
|
1 |
Зерновий |
4,0 |
2 |
Вапняковий |
6,0 |
3 |
Борошняний |
6,0 |
4 |
Крохмальний |
6,0 |
5 |
Цукровий |
10,0 |
6 |
Рослинний з домішкою діоксиду кремнію,% |
|
|
Більше 10 (зерновий) |
2,0 |
|
Від 2,0 до 10,0 |
4,0 |
|
Менше 2 |
6,0 |
7 |
Вугільний: |
|
|
Кокосовий і сланцевий |
6,0 |
|
Із вмістом діоксиду кремнію менше 2% |
10,0 |
— 78 —
В реальних умовах виробництва працюючі можуть піддаватись впливу одночасно кількох шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Для встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я від 31 грудня 1997 р. № 382.
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація) призначена для:
- гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;
- атестації робочих місць;
- санітарно-гігієнічної експертизації стану виробничих підприємств;
- встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;
- розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;
- створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни. В основу класифікації покладені фактори виробничого середовища і виробничого процесу, небезпека їх дії на працездатність і здоров'я працюючих. За цими показниками виділено три класи умов і характеру праці з урахуванням перевищення гігієнічних нормативів:
I клас - оптимальні умови і характер праці, за яких виключено несприятливий вплив на здоров'я працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, створюються передумови для зберігання високого рівня працездатності (повна відсутність чинників шкідливості та небезпеки чи не перевищення рівней, прийнятих як безпечні).
II клас - допустимі умови і характер праці, при яких рівень небезпечних і шкідливих виробничих факторів не перевищує встановлених гігієнічних нормативів на робочих місцях, а можливі функціональні зміні, викликані трудовим
— 79 —
процесом, відновлюються під час регламентованого відпочинку протягом робочого дня чи домашнього відпочинку до початку наступної зміни і не чинять несприятливої дії в найближчі і віддалені періоди на стан здоров'я працюючих і їх покоління.
III клас - шкідливі і небезпечні умови і характер праці, при яких внаслідок порушення санітарних норм і правил можлива дія небезпечних і шкідливих факторів трудової діяльності, які викликають функціональні зміни організму і можуть привести до стійкого зниження працездатності і порушення здоров'я працюючих.
Важливе значення у промисловості має дотримання робітниками правил особистої гігієни, догляді за шкірою, особливо на руках, за порожниною рота; у дотриманні правил використання спеціального одягу, взуття та засобів індивідуального захисту, правил поведінки на підприємствах; у регулярному проходженні відповідних періодичних медичних оглядів і профілактичних щеплень.
Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. Вони забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.
Медичні огляди можуть проводитись в період перебування працівника в стаціонарі або у випадку, коли він звернувся за медичною допомогою. Результати проведеного обстеження передаються лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство.
Результати попереднього та періодичних медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться в «Картку особи», що є вкладкою до «Медичної картки амбулаторного хворого» і зберігається в лікувально-профілактичному закладі, який проводить медичні огляди. При переході на інше підприємство картка надсилається в лікувально-профілактичний заклад, який обслуговує працівників цього підприємства.
— 80 —