- •Самостійна робота «Фінансові ресурси та фінансова діяльність підприємств»
- •1. Місце фінансів підприємств в системі фінансів держави.
- •2. Сутність фінансової діяльності та фінансової системи.
- •3. Сутність фінансового механізму.
- •Самостійна робота «Платіжна дисципліна»
- •1. Розрахунково – платіжна дисципліна та її вплив на фінансово – господарську діяльність підприємств.
- •Самостійна робота «Форми безготівкових розрахунків. Касові операції»
- •1. Розрахунки платіжними дорученнями.
- •2. Розрахунки платіжними вимогами – дорученнями.
- •3. Розрахунки чеками.
- •4. Розрахунки акредитивами.
- •5. Вексельна форма розрахунків.
- •2.2. Форми безготівкових розрахунків
- •6. Касові операції.
- •Самостійна робота «Розподіл і використання прибутку на підприємстві. Рентабельність»
- •1. Розподіл прибутку підприємства.
- •2. Використання прибутку підприємства.
- •3. Сутність і методи обчислення рентабельності
- •С 2.2. Форми безготівкових розрахунків амостійна робота «Платежі за ресурси. Сплата підприємством непрямих податків. Місцеві податки та збори»
- •1. Сутність оподаткування підприємств.
- •2. Непрямі податки, які сплачують підприємства.
- •2.1. Мито
- •2.2. Акцизний збір
- •2.3. Податок на додану вартість
- •3. Платежі за ресурси.
- •3.1. Плата за землю
- •3.2. Податок із власників транспортних засобів
- •4. Місцеві податки та збори.
- •Самостійна робота «Джерела формування оборотних коштів та ефективність їх використання»
- •1. Власні джерела формування оборотних коштів.
- •2. Використання банківських кредитів для формування оборотних коштів.
- •3. Залучення коштів інших суб’єктів господарювання.
- •Самостійна робота «Небанківське кредитування та кредитування малих та середніх підприємств»
- •1. Види, умови та порядок небанківського кредитування підприємств.
- •2. Кредитування малих та середніх підприємств.
- •Самостійна робота «Оцінка фінансової стійкості і майнового стану підприємства»
- •1. Показники оцінки фінансової стійкості підприємства.
- •2. Показники оцінки майнового стану підприємства.
- •Самостійна робота «Баланс грошових надходжень і витрат. Плановий баланс активів та пасивів в системі фінансового планування»
- •1. Завдання, методи та значення фінансового планування.
- •2. Баланс грошових надходжень та витрат.
- •3. Плановий баланс активів та пасивів в системі фінансового планування.
- •Самостійна робота «Методи визначення фінансових потреб підприємства. Методи планування фінансових показників»
- •1. Методи визначення фінансових потреб підприємства.
- •2. Методи планування фінансових показників.
2. Непрямі податки, які сплачують підприємства.
2.1. Мито
Мито є непрямим податком, що стягується з товарів, транспортних засобів, інших предметів, які переміщуються через митний кордон країни.
На практиці застосовується кілька видів мита: ввізне, вивізне, сезонне, спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.
Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за ввезення таких на митну територію. Воно є диференційованим:
щодо товарів, які походять з держав, що входять разом з Україною до митних союзів або утворюють спеціальні митні зони;
щодо товарів, котрі походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.
Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети за їх вивезення за межі митної території.
Сезонне мито застосовується на окремі товари на строк не більший за чотири місяці від моменту його встановлення. Сезонне мито може бути ввізним і вивізним.
Спеціальне мито застосовується:
як спосіб захисту українських виробів у цілому;
як спосіб захисту національного товаровиробника, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах або за умов, що можуть завдавати шкоди національному товаровиробнику;
як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньо-економічної діяльності;
як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, митних союзів.
Антидемпінгове мито застосовується у разі:
ввезення на митну територію товарів, і є об’єктом демпінгу, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
вивезення за межі митної території товарів за ціною, істотно нижчою від цін інших експортерів подібних або конкуруючих товарів.
Компенсаційне мито застосовується у разі:
ввезення на митну територію товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
вивезення за межі митної території товарів для виробництва переробки, продажу або споживання котрих надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди державі.
Міжнародна практика (а також і досвід України) свідчать, що найбільш поширеними є мито на імпорт.
Платниками мита є фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється за перетинання митного кордону. У кінцевому підсумку реальними платниками мита на імпорт є споживачі товарів, що імпортуються. Суб’єкти підприємництва, які імпортують товари для наступної реалізації, під час перетину митного кордону сплачують мито за рахунок своїх оборотних коштів, що, зрозуміло, впливає на їхній фінансовий стан. На період від сплати ввізного мита до реалізації споживачам товарів, що імпортуються, відбувається відволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів.
На фінансову діяльність імпортерів - суб’єктів господарювання будуть справляти вплив: визначення об’єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, терміни сплати ввізного мита до бюджету.
Об’єктом оподаткування є митна вартість товару що переміщується через митний кордон. Для визначення митної вартості товару, що імпортується, вартість товару у валюті, яку визначено укладеним контрактом, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.
Користуються двома видами ставок для обчислення суми мита:
у відсотках до митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон;
у грошовому розмірі на одиницю товару.