
- •1.Поняття національної та літературної мови. Найістотніші ознаки літературної мови.
- •2.Запрошення,його реквізити. Вимоги до оформлення.
- •3.Усне й писемне мовлення, їх ознаки.
- •4.Довідка, види довідок. Реквізити довідки, вимоги до її оформлення.
- •5.Мовна норма. Типи мовних норм.
- •6. Оголошення, види оголошень. Вимоги до оформлення.
- •7.Поняття терміна. Види термінологічної лексики.
- •8.Доповідна записка, її реквізити. Вимоги до оформлення.
- •9.Вимоги до використання термінологічної лексики в книжних стилях.
- •10.Основні правила складання бібліографічного опису джерел.
- •11.Лексикографія. Типи словників.
- •12.Пояснювальна записка, її реквізити. Вимоги до оформлення.
- •13.Заява, її види, реквізити. Вимоги до оформлення.
- •14.Звіт, види звітів. Реквізити. Вимоги до оформлення.
- •15.Поняття «Документ», його призначення. Вимоги до ділових паперів.
- •16.Автобіографія, її реквізити. Вимоги до оформлення.
- •17.Оформлення сторінки документа.
- •18.Наказ щодо особового складу, його реквізити. Вимоги до оформлення.
- •19.Науковий стиль. Його основні ознаки.
- •20.Характеристика, її види. Реквізити. Вимоги до написання.
- •21.Офіційно-діловий стиль, його основні ознаки.
- •22.Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •23.Загальна характеристика лексичного складу сучасної української мови.
- •24.Жанрова диференціація наукового стилю.
- •25.Загальна характеристика документів щодо особового складу.
- •26.Загальна характеристика довідково-інформаційних документів.
- •27.Загальна характеристика обліково-фінансових документів.
- •28.Загальна характеристика документів колегіальних органів.
- •29.Загальна характеристика документів з господарсько-договірної діяльності.
- •30.Публічний виступ. Комунікативні вимоги до мовної поведінки під час публічного виступу.
- •31.Телефонограма, її реквізити.
- •32.Призначення реферату. Етапи його написання.
- •33.Професійна термінологія. Структурні моделі термінів.
- •34.Способи творення фахових термінів.
- •35.План тексту. Правила його складання.
- •36.Протокол. Види. Реквізити.
- •37.Тези, їх призначення. Вимоги до складання тез.
- •38.Розписка, її реквізити. Вимоги до оформлення.
- •39.Конспект як засіб організації розумової праці. Етапи.
- •40.Витяг з протоколу, реквізити. Вимоги…
- •41.Анотування. Призначення довідкової та рекомендаційної анотації.
- •42.Доручення, реквізити. Вимоги до оформлення.
- •43.Методика складання анотації. Лексико-граматичні засоби тексту анотації.
- •44.Телефонна розмова, її компоненти. Специфіка тел.Розмови.
- •45.Комунікативні якості мовлення, їх характеристика.
- •46.Акт, види актів. Вимоги до оформлення акта.
- •47.Курсова робота, її призначення. Структура та оформлення курсової роботи.
- •48.Класифікація документів.
- •49.Бакалаврська робота, її призначення. Структура та оформлення.
- •50.Реквізити і формуляр документа.
- •51.Ділове листування.
- •52.Усне ділове спілкування, його специфіка. Невербальні засоби комунікації.
- •53.Особливості вживання синонімів та паронімів у книжному мовленні.
- •54.Трудовий договір і контракт, їх реквізити та особливості оформлення.
- •55.Композиція службового листа. Етикет ділового листування.
- •56.Резюме, його призначення. Вимоги до оформлення реквізитів резюме.
- •57.Трудова угода, її реквізити. Вимоги до оформлення.
- •58.Український мовленевий етикет.
- •59. Комунікативність якості мовлення (образність, багатство, різноманітність, доречність), їх характеристика.
- •60.Вимоги до проведення бесід, нарад дискусій тощо.
19.Науковий стиль. Його основні ознаки.
Науковий стиль мовлення використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення, пояснення,тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів.
Основні ознаки:
ясність (понятійність) і предметність тлумачень,
логічна послідовність і довідність викладу,
узагальненість понять і явищ,
об'єктивний аналіз,
точність і лаконічність висловлювань,
аргументація й переконливість тверджень,
однозначне пояснення причинно-наслідкових відношень,
докладні висновки.
20.Характеристика, її види. Реквізити. Вимоги до написання.
Характеристика – документ, в якому в офіційній формі висловлено громадську думку про працівника, дається оцінка його ділових і моральних якостей.
Складається на вимогу працівника або на письмовий запит іншої установи.
Цей документ друкують на двох примірках (1 видають працівникові, а 2 – підшивають до основної справи).
Види:
Виробничі (зазначається професійний рівень особи)
Атестаційні (указується усі відомості про людину за звітний період)
Рекомендаційні (складається при переведенні на іншу роботу)
Реквізити:
Назва
Анкетні данні - у стовпчик подано в родовому відмінку ПІБ того,кому видається, його рік народження , в називному відмінку його оцінка.
Текст,де зазначається , з я кого часу працює особа, я ставиться до виконання своїх службових обов’язків, трудової дисципліни, який має рівень професійної майстерності, авторитет колективу.
Висновки
Дата складання
Підпис відповідальних службових осіб
Печатка організації, яка видає характеристику.
Вимоги:
Текст складається від 3 особи ы кожне нове повідомлення пишеться з абзацу.
21.Офіційно-діловий стиль, його основні ознаки.
Офіційно-діловий стиль (ОДС) — функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.
Ознаки:
1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об'єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.
2. Цей стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб'єктивної оцінки тощо).
3. Діловий текст характеризується як рівнем стандартизації мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет — перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення — перед означуваним; додаток — після керуючого слова; обставинні слова — якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).
4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.