- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •Структура соціологічного знання.
- •Методи соціології.
- •Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •Соціальні закони, їх класифікація.
- •Основні функції соціології.
- •Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •Позитивістська соціологія о. Конта.
- •8.Зміст “статики” та “динаміки” контівської соціології.
- •9.Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •10.Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •11.Марксистська соціологія, її особливості.
- •12.Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •13.Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •14.Соціологічні ідеї п.Сорокіна.
- •15.Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •16.Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •17.Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”.
- •19.Емпірична соціологія, зміст основних етапів її розвитку.
- •20.П.Сорокін – видатний соціолог хх століття.
- •21.Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •22.Основні напрямки сучасної соціології.
- •23.Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •24.Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •25.Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •27.Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •28.Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •29.Соціологія в.Парето.
- •30. Соціологія в.Липинського.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •Соціальна структура суспільства, її складові.
- •Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •Поняття соціального інституту, його види.
- •Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11.Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •14. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •15.3Мі як соціальний інститут, його функції.
- •16.Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •17.Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •18.Історичні типи стратифікації.
- •19.Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •20.Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •21.Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •22.Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •23.Соціальна мобільність та її види.
- •24.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •25.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •Соціологічна структура особистості.
- •Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •Типологія особистості в соціології.
- •Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •Соціальна сутність культури.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Основні функції культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •Організаційна культура, її елементи.
- •Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •Система цінностей сучасної молодої людини.
- •Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •Структура соціального конфлікту.
- •Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •8.Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Проблема відчуження праці.
- •Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 9. Соціологія політики
- •2.Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.
- •3.Структура та властивості політики.
- •4. Сутність соціального в політиці.
- •5.Соціальна сутність політичної свідомості і політичних відносин.
- •6. Ознаки демократичної, правової, соціальної держави.
- •7.Типологія держав, їх основні характеристики.
- •8.Сутність легітимності політики і влади, її основні ознаки.
- •9.Соціальні сфери політичного життя суспільства.
- •10. Громадянське суспільство та його основні інститути.
- •Тема 10. Соціологія релігії
- •1.Предмет соціології релігії.
- •2.Соціальна сутність релігії.
- •4.Специфіка церкви як соціального інституту.
- •5.Релігійна ситуація в сучасній Україні.
- •6.Основні релігійні організації України
- •7.Християнські церкви в Україні.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •Функції соціологічного дослідження.
- •Етапи організації соціологічного дослідження.
- •Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •Методи аналізу соціологічних документів.
- •Соціологічне спостереження, його види.
- •Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
- •Інтерв’ю, його види.
- •Експертиза, її призначення.
- •Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •Тестування, його призначення. Види тестів.
- •Соціометрія, особливості її застосування.
- •Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
Інтерв’ю, його види.
Інтерв'ю — це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв'юера з респондентом. Напрям бесіди визначається тією проблемою, яка цікавить інтерв'юера і є предметом прикладного соціологічного дослідження.
Види інтерв'ю:
• вільне інтерв'ю, коли, як правило, немає плану і завчасно сформульованих запитань.
• глибинне інтерв'ю має за мсту отримати інформацію, яка засвідчує не лише наявність того чи іншого соціального факту, явища, але й пояснює причини появи даних фактів, явищ;
• фокусоване спрямоване інтерв'ю — вивчення громадської думки відносно конкретної події, факту, ситуації;
• стандартизоване (формалізоване) інтерв'ю, коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих альтернативних відповідей, їх кодування і форма запису передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються в своїй одноманітності.
На завершення розмови про інтерв'ю зауважимо, що його успіх багато в чому залежить від підготовки інтерв'юерів.
Вона передбачає:
• ознайомлення їх із загальними принципами вимірювання, роз'яснення їм ролі і значення збору первинної соціологічної інформації;
• засвоєння інтерв 'юерами основних принципів поведінки в процесі опитування;
• навчання їх техніці інтерв'ювання;
• надання їм можливості пройти практику проведення інтерв'ю;
• набуття інтерв'юером вміння ретельно аналізувати і оцінювати процедуру інтерв'ю.
Експертиза, її призначення.
Поняття соціальної експертизи трактується провідними українськими соціологами, як оцінювання позитивних і негативних соціальних наслідків розробки та здійснення програм і проектів (національного або регіонального масштабу), а також опрацювання механізмів мінімізації, пом'якшення й запобігання можливим негативним наслідкам цих програм і проектів. Метою соціальної експертизи є оцінка, аналіз і прогнозування соціальних процесів у суспільстві, у тім числі соціальних наслідків діяльності уряду, а також реалізації науково-технічних програм і проектів. Об'єктом є будь-які програми, проекти, управлінські рішення та їх соціальні наслідки. Як суб'єкти соціальної експертизи (експерти) виступають представники соціальних груп та інституцій, інтересів і умов життя котрих якось торкається ситуація (у тім числі управлінське рішення або проект).
Види соціальної експертизи:
--оцінка громадської думки;
--оцінки, здійснювані соціальними інституціями;
--оцінки, здійснювані фаховими експертами;
--комплексна оцінка соціальної ситуації.
Головними завданнями соціальної експертизи в громадянському суспільстві є:
--прогноз і оцінка соціальної ситуації;
--прогноз і оцінка соціальних наслідків науково-технічних програм і проектів;
--аналіз і оцінка соціальних наслідків реалізованих урядових рішень;
--перманентний підбір фахівців.
Експертна оцінка може здійснюватися на підставі різних прийомів і процедур, зокрема опитування — усного (обмін думками через особисті контакти) і заочного (за умов взаємної анонімності).
До основних видів експертного опитування слід віднести анкетування, інтерв'ю, «мозкову атаку», дискусії, поради, ділові ігри Експертне опитування використовують на всіх етапах організації соціологічного дослідження -- від розробки теоретичного розділу програми дослідження (формулювання проблеми, визначення цілей, завдань, гіпотез, побудова шкал вимірювання) до її реалізації, перевірки отриманих результатів, розробки рекомендацій.