- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •Структура соціологічного знання.
- •Методи соціології.
- •Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •Соціальні закони, їх класифікація.
- •Основні функції соціології.
- •Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •Позитивістська соціологія о. Конта.
- •8.Зміст “статики” та “динаміки” контівської соціології.
- •9.Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •10.Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •11.Марксистська соціологія, її особливості.
- •12.Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •13.Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •14.Соціологічні ідеї п.Сорокіна.
- •15.Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •16.Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •17.Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”.
- •19.Емпірична соціологія, зміст основних етапів її розвитку.
- •20.П.Сорокін – видатний соціолог хх століття.
- •21.Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •22.Основні напрямки сучасної соціології.
- •23.Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •24.Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •25.Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •27.Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •28.Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •29.Соціологія в.Парето.
- •30. Соціологія в.Липинського.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •Соціальна структура суспільства, її складові.
- •Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •Поняття соціального інституту, його види.
- •Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11.Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •14. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •15.3Мі як соціальний інститут, його функції.
- •16.Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •17.Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •18.Історичні типи стратифікації.
- •19.Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •20.Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •21.Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •22.Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •23.Соціальна мобільність та її види.
- •24.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •25.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •Соціологічна структура особистості.
- •Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •Типологія особистості в соціології.
- •Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •Соціальна сутність культури.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Основні функції культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •Організаційна культура, її елементи.
- •Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •Система цінностей сучасної молодої людини.
- •Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •Структура соціального конфлікту.
- •Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •8.Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Проблема відчуження праці.
- •Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 9. Соціологія політики
- •2.Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.
- •3.Структура та властивості політики.
- •4. Сутність соціального в політиці.
- •5.Соціальна сутність політичної свідомості і політичних відносин.
- •6. Ознаки демократичної, правової, соціальної держави.
- •7.Типологія держав, їх основні характеристики.
- •8.Сутність легітимності політики і влади, її основні ознаки.
- •9.Соціальні сфери політичного життя суспільства.
- •10. Громадянське суспільство та його основні інститути.
- •Тема 10. Соціологія релігії
- •1.Предмет соціології релігії.
- •2.Соціальна сутність релігії.
- •4.Специфіка церкви як соціального інституту.
- •5.Релігійна ситуація в сучасній Україні.
- •6.Основні релігійні організації України
- •7.Християнські церкви в Україні.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •Функції соціологічного дослідження.
- •Етапи організації соціологічного дослідження.
- •Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •Методи аналізу соціологічних документів.
- •Соціологічне спостереження, його види.
- •Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
- •Інтерв’ю, його види.
- •Експертиза, її призначення.
- •Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •Тестування, його призначення. Види тестів.
- •Соціометрія, особливості її застосування.
- •Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
4. Сутність соціального в політиці.
Соціальна політика — це суспільний феномен, що поєднує різноманітні багатофакторні складові: конституційно-правові, інституціональні, управлінські регулятивні та саморегулятивні, глобальні, національні, державні, наддержавні, громадські, гуманістичні, праксеологічні (ціннісні), комунікативні та ін. Зазначене зумовлює багатоаспектність засад соціальної політики як суспільного явища. Розрізняють вузьке та широке розуміння соціальної політики.
У вузькому розумінні соціальна політика — це цілеспрямована діяльність суб'єктів з метою забезпечення соціального захисту і створення умов для формування безпечного соціального середовища людини. У такому аспекті соціальна політика передбачає комплекс заходів, спрямованих на створення системи соціальних амортизаторів суспільних, зокрема ринкових, ризиків і формування соціальних стандартів.
Іншими словами, соціальна політика у вузькому розумінні — це діяльність суб'єктів соціально-політичного життя, спрямована на формування соціальної безпеки людини й суспільства.
У широкому розумінні соціальна політика — це система цілеспрямованої діяльності суб'єктів, що сформувалася в суспільстві на певному етапі його розвитку і здійснюється
на основі певних принципів і засад з метою забезпечення оптимального функціонування й розвитку соціальних відносин. У такому аспекті соціальна політика є системою управлінських, регулятивних, саморегулятивних способів і форм діяльності суб'єктів, сукупністю принципів, рішень і дій, що втілюються в соціальних програмах і соціальній практиці з метою задоволення соціальних потреб, збалансування соціальних інтересів людини, соціальних груп суспільства, досягнення соціальних цілей, розв'язання соціальних завдань, формування соціальних цінностей. Іншими словами, соціальна політика у широкому розумінні — це система інституційних і надінституційних, державних і громадських, суспільних і особистих, індивідуальних способів і форм діяльності, спрямованих на створення умов для всебічної самореалізації соціального потенціалу людини, її сутнісних сил.
5.Соціальна сутність політичної свідомості і політичних відносин.
Відповідно до предмета соціології політики можна виділити її основні категорії. До них належать політика, влада, політичний інтерес, політична свідомість, політична поведінка, політичні відносини. Політика — (грец. вміння керувати державою) — це сфера діяльності людей, класів, соціальних груп, націй, яка пов'язана з завоюванням, утриманням і використанням влади, насамперед державної.Ядром політики є влада. Влада — це реальна здатність соціального суб'єкта здійснювати волю над іншими людьми, реальна здатність змінювати під своїм впливом за допомогою різних засобів поведінку інших людей. До засобів здійснення влади належать закон, насильство, авторитет, переконання. Іншими словами, владою можна назвати реальний вплив на інших людей, спроможність заставити інших людей змінити свої погляди, бажання, переконання, поведінку і дії відповідно до інтересів і потреб суб'єкта влади, тобто примусити інших людей робити те, що потрібно суб'єктові влади. Таким чином, влада виражається через політичний інтерес її суб'єкта. Політичні інтереси формуються на основі політичної свідомості, котра, як уже було сказано, є одним із основних предметів досліджень політичної соціології. Політична свідомість — це теорії, ідеї, погляди та інші компоненти суспільної свідомості, в яких індивід, соціальна група, клас, нація, суспільство в цілому усвідомлюють свої політичні інтереси, формують політичні цілі і завдання. Інакше кажучи, політична свідомість — це усвідомлення реального стану політичної сфери і своїх власних політичних інтересів. Політична поведінка — це активність індивідів, груп, організацій у сфері політичних відносин, пов'язана з впливом на владу чи протидією її реалізації. Отже, основою здійснення політичної поведінки є зріз активності політичного суб'єкта, або відсутність подібної активності. Нарешті, важливою категорією соціології політики є політичні відносини, котрі є прямим предметом дослідження галузі, оскільки є однією з форм вираження соціальних відносин. Це логічно, адже у суб'єктів політичних відносин виявляються відмінності у творенні ними політики, їхній політичній активності та свідомості. Такі відмінності дозволяють стверджувати про соціальний характер політичних відносин. Політичні відносини — це вид соціальних відносин, що проявляється у взаємодії різних соціальних спільностей (націй, народів, класів) та створених ними організацій у процесі формування, утвердження і реалізації політичної влади.