- •Тема 1. Вступ до соціології.
- •Соціологія як наука. Об’єкт та предмет соціології.
- •Сутність “соціального” як провідної соціологічної категорії.
- •Структура соціологічного знання.
- •Методи соціології.
- •Сутність соціологічних категорій “соціальні відносини”, “соціальне явище”, “соціальний процес”, “соціальний закон”, їх взаємозв’язок.
- •Соціальні закони, їх класифікація.
- •Основні функції соціології.
- •Особливості соціології, як наукової дисципліни, що вивчає людське суспільство.
- •Роль і завдання соціології в соціальному реформуванні українського суспільства.
- •Тема 2. Історія становлення і розвитку соціології.
- •Особливість протосоціологічного знання, його основні форми.
- •Платон та Аристотель як попередники соціологічної науки.
- •Розвиток соціальної думки в період середньовіччя.
- •Передумови появи соціології як самостійної науки.
- •Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
- •О.Конт – засновник соціології. Обґрунтування о.Контом необхідності науки про суспільство.
- •Позитивістська соціологія о. Конта.
- •8.Зміст “статики” та “динаміки” контівської соціології.
- •9.Еволюціоністська соціологія г.Спенсера.
- •10.Вчення г.Спенсера про соціальні інститути.
- •11.Марксистська соціологія, її особливості.
- •12.Розвиток соціології е.Дюркгеймом.
- •13.Проблема соціальної солідарності за е.Дюркгеймом.
- •14.Соціологічні ідеї п.Сорокіна.
- •15.Порівняльний аналіз концепцій “економічної людини” ф.Тейлора і “соціальної” Мейо.
- •16.Соціологічна концепція самогубства е.Дюркгейма.
- •17.Розуміюча соціологія м.Вебера.
- •18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”.
- •19.Емпірична соціологія, зміст основних етапів її розвитку.
- •20.П.Сорокін – видатний соціолог хх століття.
- •21.Структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •22.Основні напрямки сучасної соціології.
- •23.Витоки української соціології, їх характерні риси.
- •24.Особливості і зміст основних етапів становлення соціології в Україні.
- •25.Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •27.Роль м.Грушевського у розвитку соціології.
- •28.Проблеми розвитку сучасної української соціології.
- •29.Соціологія в.Парето.
- •30. Соціологія в.Липинського.
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.
- •Суспільство як соціальна система та соціальне явище
- •Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.
- •Характерні особливості сучасного (постіндустріального) суспільства.
- •Особливості розвитку сучасного українського суспільства.
- •Основні теоретико-методологічні підходи трактування сутності суспільства.
- •Соціальна структура суспільства, її складові.
- •Група як складова соціальної структури суспільства. Класифікація груп.
- •Соціальні відносини, їх роль у формуванні соціальної структури.
- •Поняття соціального інституту, його види.
- •Роль та функції соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства. Поняття аномії.
- •11.Інституціалізація, її ознаки (навести приклади).
- •12.Найважливіші соціальні інститути сучасного українського суспільства, проблеми їхньої взаємодії.
- •13. Політика як соціальний інститут, його функції.
- •14. Релігія як соціальний інститут, ефективність його функцій.
- •15.3Мі як соціальний інститут, його функції.
- •16.Соціологічне тлумачення соціальної організації і самоорганізації, їх структури.
- •17.Сутність теорії соціальної стратифікації.
- •18.Історичні типи стратифікації.
- •19.Основні чинники та критерії соціальної стратифікації.
- •20.Соціальна нерівність як основа стратифікації.
- •21.Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації.
- •22.Сутність та роль середнього класу у стабілізації суспільства.
- •23.Соціальна мобільність та її види.
- •24.Сутність процесу маргіналізації, особливості його в Україні.
- •25.Трансформація соціальної структури українського суспільства.
- •Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.
- •Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.
- •Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.
- •Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.
- •Соціологічна структура особистості.
- •Соціальний статус та соціальні ролі особистості.
- •Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.
- •Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.
- •Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.
- •Типологія особистості в соціології.
- •Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.
- •Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.
- •Тема 5. Соціологія культури.
- •Соціальна сутність культури.
- •Об’єкт та предмет соціології культури.
- •Основні функції культури.
- •Структурні елементи та форми вияву культури.
- •Організаційна культура, її елементи.
- •Менталітет як один із впливових елементів культури.
- •Норми та цінності як структурні елементи культури.
- •Система цінностей сучасної молодої людини.
- •Особливості розвитку національної культури на рубежі хх-ххі ст.
- •Проблеми відродження національної культури в Україні.
- •Тема 6. Соціологія конфлікту.
- •Конфлікт як соціальне явище.
- •Становлення та розвиток соціології конфлікту.
- •Структура соціального конфлікту.
- •Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.
- •Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.
- •Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.
- •Типологія конфліктів.
- •Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.
- •Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.
- •Тема 7. Економічна соціологія.
- •Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.
- •Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.
- •Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.
- •Економіка як соціальний інститут, його функції.
- •Сутність соціального механізму економічного розвитку.
- •Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.
- •Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.
- •8.Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових
- •Тема 8. Соціологія праці та управління.
- •Предмет соціології праці та управління, його складові.
- •Особливості соціально-трудових відносин, їх класифікація.
- •Основні види соціальних процесів у трудовій сфері.
- •Праця як соціальний процес, її види.
- •2)Міра поведінки люд.,засіб її самореалізації, самоствердження як особистості.
- •Соціальні функції праці.
- •Цінності праці. Види ціннісної орієнтації у сфері праці.
- •Проблема відчуження праці.
- •Співвідношення понять “управління” та “керівництво”. Методи та стилі керівництва.
- •Сутність соціальних технологій, їх роль в управлінні соціальними процесами.
- •Управління та самоуправління, їх співвідношення.
- •Тема 9. Соціологія політики
- •2.Сутність і роль політичної сфери в суспільстві як загальній соціальній системі.
- •3.Структура та властивості політики.
- •4. Сутність соціального в політиці.
- •5.Соціальна сутність політичної свідомості і політичних відносин.
- •6. Ознаки демократичної, правової, соціальної держави.
- •7.Типологія держав, їх основні характеристики.
- •8.Сутність легітимності політики і влади, її основні ознаки.
- •9.Соціальні сфери політичного життя суспільства.
- •10. Громадянське суспільство та його основні інститути.
- •Тема 10. Соціологія релігії
- •1.Предмет соціології релігії.
- •2.Соціальна сутність релігії.
- •4.Специфіка церкви як соціального інституту.
- •5.Релігійна ситуація в сучасній Україні.
- •6.Основні релігійні організації України
- •7.Християнські церкви в Україні.
- •Тема 11. Організаційна структура соціологічної роботи в Україні і проведення соціологічних досліджень.
- •Поняття соціологічного дослідження, його завдання.
- •Поняття процедури, методології, методики і техніки соціологічного дослідження.
- •Види соціологічного дослідження, їх призначення.
- •Функції соціологічного дослідження.
- •Етапи організації соціологічного дослідження.
- •Програма соціологічного дослідження, її структура.
- •Поняття проблеми, значення її правильного формулювання і обґрунтування в організації соціологічного дослідження.
- •Мета і завдання соціологічного дослідження.
- •Роль гіпотез в організації соціологічного дослідження, їх види.
- •Сутність і призначення процедури “логічного аналізу понять”.
- •Генеральна і вибіркова сукупність, порядок їх визначення.
- •Методи аналізу соціологічних документів.
- •Соціологічне спостереження, його види.
- •Експеримент, його види. Призначення соціального експерименту.
- •Соціологічне опитування, його різновиди.
- •Запитання в анкетуванні, порядок їх формування і види.
- •Анкетування, структура анкети.
- •Вимоги до анкетера.
- •Інтерв’ю, його види.
- •Експертиза, її призначення.
- •Професійна атестація як різновид соціальної експертизи, її функції.
- •Тестування, його призначення. Види тестів.
- •Соціометрія, особливості її застосування.
- •Методи опрацювання і аналізу первинної соціологічної інформації.
- •Основна тематика сучасних досліджень інституту соціології ан України.
18.Соціологічне вчення м.Вебера про “ідеальні типи”.
Важливе місце в соціальній науці М. Вебера посідає концепція ідеальних типів. Соціолог вбачає в ідеальних типах насамперед пізнавальний інструмент, який дослідник конструює і використовує для упорядкування хаотичної дійсності та розуміння її. Ідеальний тип, підкреслює Вебер, не є гіпотезою стосовно дійсності, не є він і описом самої дійсності, ідеалом. Ідеальний тип являє собою теоретичний конструкт, "мислений образ", який створюється за допомогою виокремлення, загострення, підсилення тих елементів дійсності, які дослідник вважає істотними.
Принциповим моментом веберівського трактування ідеальних типів стало визнання того, що вони не мають десигнатів в емпіричній дійсності. Свою "реальність" ідеальні типи знаходять виключно шляхом зіставлення з конкретно існуючою емпірією. Отже, припускається первісний розрив між ідеальними типами та емпіричною дійсністю. Внаслідок зіставлення з ідеальними типами емпіричні факти отримують лише негативну характеристику, оскільки результатом такого зіставлення є визначення міри відхилення емпіричних фактів від своїх еталонів — ідеальних типів.
Вебер розрізняє історичні та соціологічні ідеальні типи, (беручи до уваги відмінність їх за мірою узагальнення. Історичні ідеальні типи, як правило, локалізовані в часі й просторі, соціологічні — більш абстрактні. Прикладами перших є такі понятійні конструкції, як "капіталізм", "середньовічне місто" та ін., других — "церква", "легітимний порядок", "бюрократія" тощо.
Конструювання ідеальних типів — творчий акт, за допомогою якого формується специфічний образ дійсності. Це й робить її більш осмисленою та зрозумілою для дослідника. Отже, ідеальні типи являють собою незамінний евристичний інструмент соціальної науки.
19.Емпірична соціологія, зміст основних етапів її розвитку.
Емпіризм – напрям теорії пізнання, який визнає практичний досвід єдиним джерелом знань. Конкретні соціальні факти збирають і описують з допомогою таких спеціальних методів, як соціологічне спостереження, опитування, експеримент тощо.
Особливість ЕС в тім, що вона започаткувалася в практичній сфері – у середовищі державних службовців, підприємців. її поява стимулювалась практичними потребами суспільства, розвиток якого призвів до швидкого зростання міст, поляризації бідних і багатих, збільшення злочинності тощо.
Найвідомішим з емпіриків А.Кетле. З його ім'ям зв'язаний перехід соц статистики від збирання й описування фактів до встановлення стійких кореляцій між показниками, статистичних закономірностей. Саме з його праць розпочинається відлік розвитку емпіричної соціології як емпірично обгрунтованої науки. Окрім відкриття стат закономірностей, концепції середніх величин, поняття соц закону, Кетле рекомендував ставити тільки такі запитання, які необхідні і на які можна отримати відповіді, що не викликають підозри, однаково зрозумілі всій сукупності опитуваних.
ЕС у своєму розвитку пройшла 3 етапи:
Ι (характерні самовизначення тематики досліджень, пошук засобів, спроби пов’язати теоретичні проблеми із соціальним життям. Цей етап – кін. 19ст. – два перші десятиріччя 20ст.. до цього часу емпіричні дослідження були розрізненими, не мали відпрацьованої методики.). ΙΙ (20-30ті рр.20ст. ЕС відповідно до інтересів монополій переносить дослідницькі роботи з університетів у лабораторії, на підприємства). ΙΙΙ (від 40-х рр. до наших днів, хар. бурхливим розвитком ЕС, відбувається її поєднання з системою управління. Соціологів залучають до вивчення держ. діяльності, громадської думки, духовних запитів населення, гострих соц. конфліктів). Соціологія почала цікавитися питаннями життя міста, девіантною та деліктною поведінкою.
І етап В амер соціології в цей час провідну роль відігравала чиказька школа, яка сформувалася на базі першого у світі соц факультету, що його 1892 очолив Смолл. Вона, займаючись практичним вирішенням соц проблем індустріалізації (безробіття, бідність, злочинність), емпіричні дослідження поєднувала з теоретичними узагальненнями. Успішно розвивалася соц діяльність. Соц працівники (соціологи, юристи, психологи) займалися розв'язуванням конфліктів, поліпшенням виробничих умов і стабільності кадрів. Саме в межах чиказької школи виходить у світ спільна праця В. Томаса і Ф. Знанецького «Польськийселянин в Європі та Америці», що визначила новий рубіж у розвитку сучасної соціології. Хоч автори далі констатації фактів не просунулися, не зробили жодних висновків чи рекомендацій, але для аналізу було використано документи, автобіографічні дані окремих осіб, кількісні методи оцінки явищ. Соціологи знайшли ефективний інструмент для вивчення соціальної дійсності.
Парк і Берджесс розробили соціально-екологічну теорію, основними поняттями якої є «соціальна мобільність», «соціоеко-номічний статус», «маргінальна особистість».
Індустріальна соціологія є одним із головних напрямів емпіричної соціології Заходу, успішний розвиток якої грунтується на дослідженні сфери виробництва. Головні концепції цього напряму зародилися в США, потім поширилися у Великобританії, Німеччині, Японії, Франції та інших країнах. ІС почала формуватися наприк XIX - поч XX. Саме в цей час у багатьох країнах швидкими темпами розвивалося велике машинне виробництво. Підприємці все більше набували переконання в тім, що для підвищення ефективності виробництва необхідно активно впливати на ставлення робітників до праці, на відносини, які складаються між підприємцями та виконавцями, між різними соціальними групами у виробництві. Ці проблеми не могли вирішувати самі тільки підприємці, потрібна була допомога вчених-фахівців. У межах ІС вирішувались такі проблеми: 1) посилення зацікавленості робітників у праці, тобто підвищення її продуктивності. 2) визначення найраціональніших форм взаємин представників різних соціальних груп, що усували б соц. конфлікти. Представники ІС вивчають проблеми промислового виробництва, намагаються узагальнити реальний досвід управління ним, досліджують соц-трудові відносини і розробляють рекомендації щодо їх удосконалення. Особлива увага приділялась проблемі мотивації праці. Склалися 2 підходи: примусовість і заохочення. Прихил примусу: Тейлор, Форд, Мейо, Макгрегор, Херцберг.