Первинна імунологічна недостатність
Недостатність Т-системи зумовлена генетичною блокадою процесу утворення і дозрівання Т-лімфоцитів (гіпоплазія або рання атрофія загрудинної залози та лімфатичних вузлів).
Недостатність В-системи проявляється порушенням синтезу антитіл.
Поєднані імунодефіцити супроводжуються одночасним пригніченням клітинного і гуморального імунітету.
Вторинна імунологічна недостатність
Причини імунодепресії:
- масивне ураження кісткового мозку (метастази, мієлофіброз);
- гострі та хронічні інфекції (грип, кір, туберкульоз);
- іонізуюче випромінювання;
- хірургічне видалення загрудинної залози з приводу злоякісного переродження (Т-система)
- пухлини з імунокомпетентних клітин ( плазмоцитома, лімфома,
хр. лімфолейкоз) – В-система;
- лікувальні впливи: цитостатики, глюкокортекоїди, опромінювання;
- синтез Аt порушується у хворих, які втратили багато білків ( голодування, опік, хронічна ниркова недостатність).
Синдром набутого імунодефіциту (снід)
Викликається вірусом імунодефіциту (ВІЛ) – належить до ретровірусів.
СНІД проявляється ознаками депресії Т-системи імунітету і різким зниженням опірності організму до бактерій, вірусів, грибів та найпростіших.
ВІЛ пошкоджує Т-хелпери і макрофаги, на їх мембранах є рецептори. до яких приєднується вірус. Проникнувши в клітину вірус довго (до 10 років) може залишатися в неактивному стані. Під впливом провокуючих факторів ВІЛ починає розмножуватись, розповсюджуватися по організму, руйнувати все більше клітин.
Алергія
Походить від грецького allos – інший, ergon – дія – це підвищена та якісно змінена імунологічна реакція організму на дію речовин антигеннної природи, яка супроводжується пошкодженням тканин.
Речовини, що викликають алергію, називаються алергенами.
І – Зовнішні:
- мікробні (структурні компоненти і токсини);
- рослинні (пилок);
- тваринні (епідерміс, шерсть, пір’я);
- харчові (білки молока, яєць, риби);
- побутові (домашній пил, кліщі, миючі засоби);
- промислові (лаки, масла, епоксидні смоли).
та інші речовини, яким властива генетична чужеродність.
ІІ – Внутрішні:
- природні (мозок, кришталик ока, статеві залози, щитоподібна залоза);
- набуті (під дією факторів зовнішнього середовища виникає денатурація білка і вони набувають антигенних властивостей).
Алергени можуть бути:
- повні – антигени;
- неповні – гаптени.
Гаптен позбавлений антигенних властивостей і сам не викликає алергію, але він це робить у комплексі з білком (пеніцилін, ацетилсаліцилова кислота та інші).
Стадії:
1. Імунологічна –починається з моменту первинного контакту організму з антигеном. У цій стадії відбувається розпізнавання антигена , утворення антитіл і фіксація їх на клітинах (гіперчутливість негайного типу) або ж сенсибілізація (підвищення чутливості) і розмноження лімфоцитів.
Після повторного потрапляння антигену в організм, він зв’язується з антитілами або сенсибілізованими лімфоцитами.
2. Біохімічна стадія – утворення або активація біологічно активних речовин (БАР) – медіатори алергії: гістамін, гепарин, серотонін, простагландини та інші.
3. Патофізіологічна стадія – пошкодження клітин, тканин і органів.
Система кровообігу – знижується АТ, різко підвищується проникність стінок судин.
Система крові – активується система згортання крові і протизгортальна, що приводить до тромбозу і геморагічного синдрому, гемолітичної анемії.
Органи дихання – спазм бронхів спричиняє порушення легеневої вентиляції, що приводить до гіпоксії тканин.
Нирки – пошкодження базальної мембрани клубочків приводить до гломерулонефриту.
Нервова система – БАР є медіаторами больової чутливості ®біль, печія, свербіж.