Непритомність

Непритомність – стан глибокого затьмарення свідомості або повної втрати її.

Виникає при патології різноманітного походження і характеризується відсутністю будь-якого психічного контакту з навколишнім середовищем.

Людина, яка перебуває у стані непритомності, не реагує на світлові, звукові і тактильні подразнення.

В основі непритомності лежить глибоке гальмування кори та інших відділів головного мозку.

Найчастіше викликається гіпоксією головного мозку або вираженою гіпотензією.

Конкретні причини – тромбоз і емболія судин головного мозку, крововиливи, пухлини, механічна травма, електротравма, отруєння.