Екстремальні стани

План лекції

1. Поняття про екстремальні стани, їх види: шок, колапс, кома.

2. Шок: визначення, причини виникнення. Стадії шоку. Основні клінічні й морфологічні прояви шоку. Види шоку: травматичний, опіковий, гемотрансфузійний, анафілактичний, інфекційно-токсичний.

3. Синдром тривалого роздавлювання.

4. ДВЗ-синдром

5. Колапс, непритомність.

6. Стрес: визначення поняття. Стадії стресу, їхня характеристика. Поняття про хвороби адаптації

Патогенні впливи зовнішнього середовища неймовірно різноманітні за природою, силою і тривалістю дії. Організм не наділений таким багатством пристосовних механізмів, щоб відповісти на кожен із цих впливів специфічною зміною життєдіяльності. Тому він відповідає загальними адаптаційними реакціями, які склалися в прцесі еволюції і забезпечили виживання біологічного виду, до якого належить даний індивід. Такими універсальними реакціями є парабіоз, шок, колапс, стрес тощо. Спільна риса іх – стереотипний характер, стабільне поєднання клінічних симптомів і механізмів, що лежать в основі їх розвитку. У випадках, коли зовнішні впливи стають екстремальними, тобто небезпечними для життя, реакції-відповіді досягають крайнього напруженя і можуть переходити з компенсаторно-захисних у загрозливі симптомокомплекси.

Стрес

Стрес – (англ. stress –напруження) –неспецифічна реакція організму, що виникає під впливом будь-яких сильних подразників і супроводжуються перебудовою захисних сил організму.

Стрес проявляється у вигляді загального адаптаційного синдрому.

Морфологічна тріада:

1. Гіпертрофія кори надниркових залоз підвищенням їх секреторної активності.

2. Атрофія органів, багатих на лімфатичну тканину – тимус, селезінка, лімфатичні вузли.

3. Глибокі кровоточиві виразки слизових шлунка і дванадцятипалої кишки.

Стадії стресу

1.Реакція тривоги:

фаза шоку – первинне порушення функцій організму в результаті контакту з пошкоджуючим агентом – гіпотонія м’язів, артеріальна гіпотензія, гіпотермія, гіпоглікемія, згущення крові (викид глюкокортикоїдів);

фаза протишоку – мобілізація адаптивних механізмів, переважання катаболічних процесів у тканинах.

2. Стадія резистентності:

переважають анаболічні процеси, підвищення АТ, м’язового тонусу, підвищується рівень глюкози в крові.

3. Стадія виснаження:

у разі тривалої дії пошкоджуючого агента адаптація порушується - зниження функціональних резервів, атрофія кіркової речовини надниркових залоз, розпад білкових речовин.

Дія стресу реалізується у формі загального адаптаційного синдрому двома шляхами:

1. система гіпоталамус – гіпофіз – надниркова залоза.

2. симпатично – адреналова система.

Наслідки стресу залежать від сили і тривалості дії стресу та потенційних можливостей організму. Якщо дія стресу достатньо інтенсивна і продовжується тривалий час, виникають хронічні захворювання - хвороби адаптації: гіпертонічна хвороба, атеросклероз, нефросклероз, інфекційний артрит, тощо.

Шок

Шок це типовий патологічний процес, який виникає внаслідок гострої недостатності кровопостачання життєво важливих органів із подальшою гіпоксією і порушенням їх функцій.