22.Специфічні властивості масової інформації
До числа специфічних властивостей належать такі, які залежать від впливу людського фактора.
Репрезентативність — це ступінь точності відображення інформацією стану процесів чи об’єктів, який є в генеральній сукупності.
Оскільки дослідити генеральну сукупність, як правило, неможливо, то завжди постає питання про здатність інформації відображати стан процесів чи об’єктів не на основі аналізу генеральної сукупності, а на основі аналізу лише якоїсь її частини — вибірки. Це означає, що відображення стану процесів чи об’єктів інформацією на основі вибірки повинно дати приблизно такий самий результат, як і на основі аналізу генеральної сукупності.
Статистика твердить, що у випадку, коли вибірка є репрезентативною, тобто відтворює всю палітру явищ, наприклад як позитивних, так і негативних, то результат буде коректним. Якщо ж вибірка організована з порушеннями репрезентативності, то отримані результати будуть хибними, навіть при умові проведення вказаної кількості випробовувань.
За репрезентативністю можна виділити два види масової інформації:
— інформація, для якої репрезентативність повинна бути дотримана максимально (це інформація ЗМІ);
— інформація, для якої репрезентативність не має значення (це образні повідомлення — художня література, музика, образотворче мистецтво тощо)
5.7.2. Достатність
Припустимо, що потрібно зробити висновок на основі такого силогізму:
Усі повнолітні громадяни України мають паспорт.Петренко є громадянином України.
Отже, Петренко має паспорт.
Чи правильним є зроблений висновок? Як можна зауважити, — ні (річ у тім, що паспорти мають тільки повнолітні громадяни, а стосовно Петренка не вказано, є він повнолітнім чи ні). Отже, для того, щоби зробити потрібний висновок, необхідно мати додаткову інформацію про те, чи є Петренко повнолітнім.
У такому разі можна говорити про те, що інформація (у нашому прикладі — два засновки) є достатніми чи недостатніми для потрібного висновку.
У разі, якщо інформація є недостатньою, потрібно зібрати чи отримати додаткову інформацію. При недостатності інформації засновків висновок на її основі матиме невизначену істинність, тобто може бути й істинним і хибним.
5.7.3. Доступність
У суспільстві громадяни мають різні можливості щодо отримання потрібної їм інформації. Таку властивість інформації називають її доступністю.
Доступність інформації слід розглядати в двох аспектах:
— доступність, регульовану законодавством;
— доступність, регульовану фінансово.
З першим типом доступності маємо місце тоді, коли мова йде про можливість будь-якого громадянина отримати доступ до тієї інформації, доступ до якої суспільство з певних міркувань законодавчо обмежує (наприклад, з міркувань державної безпеки, збереження лікарської таємниці тощо).
Другим аспектом доступності є її фінансова регульованість. Наприклад, квиток на концернт Монсеррат Кабальє може коштувати 200 долларів. Для певної частини членів суспільства інформація, що буде запропонована на концерті співачкою буде недоступною через відсутність необхідних коштів. Така доступність інформації в суспільстві вважається такою, що не порушує рівність громадян, а тому законодавчо ніяк не регулюється.
5.7.4. Тривалість отримання
Для масової інформації часто вирішальне значення має час з моменту написання повідомлення автором і поданням його в ЗМІ до моменту надходження його отримувачеві. Іноді цей показник називають ще оперативністю подання інформації.
Оперативність подання інформації має два аспекти — фінансовий та впливовий.
Фінансовий аспект виражається в тому, що в кінцевому результаті на інформаційному ринку завжди перемагає той ЗМІ, який про одні й ті ж події подає інформацію першим.
Впливовий аспект стосується пропаганди. Той, хто подає інформацію другим чи наступним, для того, щоби змінити установку, викликану першим повідомленням, перед тим, як подати свою інформацію, попередньо повинен змінити установку, навіяну першим ЗМІ.
5.7.5. Точність
Психолінгвістичний аспект точності.
Точність уяви. Уява — це процес перетворення уявлень, наявних у пам’яті, в нові уявлення. Уявленнями називають наявні в пам’яті образи чи послідовності дій.
Розрізняють уяву пасивну та активну, яку — у свою чергу — поділяють на репродуктивну (відтворюючу) і творчу. Репродуктивна уява виникає тоді, коли реципієнт, сприймаючи окремі слова й речення повідомлення, уявляє те, що описав автор. Таким чином, репродуктивна уява відіграє в ЗМІ під час вербального спілкуваннянадзвичайно важливу роль. Без репродуктивної уяви сприймання повідомлень стає малоінформативним.
Психологи встановили, що під час сприймання повідомлень репродуктивна уява в різних реципієнтів діє по-різному. Так, в одних вона може викликати швидку появуяскравих образів, у других — поступову появу невиразних образів, а в третіх — появу лише послідовностей дій (останні, звичайно ж, є прихильниками пригодницьких та детективних романів).
Якість уяви описують поняттям "точності" При цьому виділяють два види точності: дійснісну та комунікативну. Перший вид описує співвідношення між дійсністю та уявою про неї автора, а другий — співвідношення між уявою автора і текстом його повідомлення.
Необхідне виділити третій вид точності, а саме — рецептивну точність.
Типові помилки в точності. Як випливає з визначення уяви, під час генерування і сприймання повідомлень у свідомості автора й реципієнта виникають образи. Ці образи можуть бути помилковими, тобто мати відхилення, в автора — від дійсності чи значення слова, а в реципієнта — тільки від значення
5.7.6. Зрозумілість
Поняття розуміння. Розуміння — це вміння реципієнтів розпізнати знаки повідомлення, підставити замість них значення знаків, встановити зв’язки між окремими знаками, виконати над знаками логічні операції, а також зрозуміти мотиви й цілі автора повідомлення.
У розумінні виділяють види як лінгвістичне, когнітивне і прагматичне.
Лінгвістичне розуміння повідомлення в реципієнта з’являється тоді, коли він уміє розпізнати (декодувати) лінгвістичні одиниці повідомлення (наприклад, слова чи синтаксичні конструкції) і визначати їх лінгвістичні категорії (відмінок, рід, число, час тощо).
Когнітивне розуміння повідомлення з’являється тоді, коли реципієнт уміє виконати над лінгвістичними одиницями (знаками) такі три дії: а) підставити замість них їх конкретні значення, в тому числі місце, час та — субститутивне когнітивне розуміння; б) вміти робити над ними потрібні операції,— операціональне когнітивне розуміння; в) вміти під’єднати до інформації повідомлення ту інформацію, яка в нього вже - кон’юнктивне когнітивне розуміння.
Прагматичне розуміння повідомлення в реципієнта з’являється тоді, коли він розуміє мету автора й тих об’єктів, які описані в повідомленні.
5.7.7. Старіння
Старіння інформації. У суспільстві інформація має властивість старіти. Проте старіння інформації не потрібно сплутувати зі старінням документів чи зменшенням кількості їх цитувань.
У науковому розумінні старіє лише та інформація, яка з появою нової виявляється неправильною чи неточною. Найбільше такого старіння зазнають наукові гіпотези, концепці, теорії, світоглядницькі міркування. Причиною старіння інформації є не час, а поява новішої інформації.
5.7.8. Розсіювання
Розсіюванням інформації називають залежність між кількістю публікацій на певну тему й тією кількістю видань, у яких вони опубліковані. Ця залежність була відкрита С. Бредфордом
5.7.9. Вплив на отримувачів
Одна з концепцій журналістики, що панує в країнах Заходу, базується на тому, що журналістика — це інформування населення (реципієнтів), яке повинно базуватися на передачі реципієнтам лише об’єктивної інформації про факти, причому на засадах авторської безсторонності, що усуває будь-який вплив на реципієнтів.