Питання до екзамену з "ТМІ" 1. Визначення інформації. 2. Кореляція понять масова інформація/масова комунікація. 3. Атрибутивна концепція природи інформації. 4. Функціональна концепція природи інформації. 5. Закони теорії інформації. 6. Аксіоми теорії інформації. 7. Статистичний підхід до аналізу інформації . 8. Смисловий підхід до аналізу інформації. 9. Будова кібернетичної системи. 10. Структура та механізми інформаційної взаємодії. 11. Бар’єри або фільтри інформаційної взаємодії. 12. Модель інформаційного очікування. 13. Якість інформації. 14. Кількість інформації. 15. Новизна інформації. 16. Потенційна та реальна інформація. 17. Старіння інформації. 18. Цінність інформації. 19. Достовірність інформації. 20. Складність інформації. 21. Компресованість інформації. 22. Специфічні властивості масової інформації http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&am... 23. Інформаційна потреба. 24. Інформаційний інтерес. 25. Поняття соціальної інформації. 26. Типологічна характеристика соціальної інформації. 27. Перша інформаційна революція. Виникнення писемності. 28. Друга інформаційна революція. 29. Третя інформаційна революція. 30. Четверта інформаційна революція. 31. Природа і сутність масової інформації. 32. Рівні функціонування масової інформації. Чутка. 33. Види суспільств з позиції циркулювання в ньому інформації. Аграрне суспільство. 34. Індустріальне, постіндустріальне суспільство, інформаційне суспільство. 35. Причини виникнення інформаційного суспільства.Інформаційний вибух. 36. Наслідки інформатизації. 37. Інформаційна грамотність. 38. Інформаційна культура та її критерії. 39. Маніпулювання інформацією. 40. Управління інформаційним потоком (формування власного інформаційного потоку, сегментація інформаційного потоку, інформаційне партнерство; керування інформаційним потоком в мережі Інтернет). 41. Інформаційні війни. 42. Методи інформаційного захисту. 43. Інформаційний простір/інформаційне середовище 44. Органи керування інформаційним простором. 45. Інформаційна політика держави. 46. Текст як матеріальний посередник в інформаційному процесі. 47. Умови створення інформативного тексту. 48. Джерела інформації. 49. Інформаційні посередники. 50. Свідоме/несвідоме викривлення інформації; 51. Психологічні причини викривлення інформації; 52. Соціально-психологічні чинники інформаційної діяльності.

15. Новизна інформації

Новизна інформації

Для людини важливим є не просто отримання інформації, а отримання саме нової інформації.

Поняття новизни інформації.

Кіберентичні системи оцінюють інформацію не лише за її кількістю, а й за іншими характеристиками. Однією з найважливіших серед них є новизна: будь-яку інформацію, яка є в повідомленні, й тотожна тій, що є в пам’яті системи, оцінюють як відому); будь-яку іншу інформацію повідомлення, не тотожну тій, що є в пам’яті системи (, оцінюють як. Саме нова інформація, а не одна й та ж постійно повторювана, потрібна кібернетичним системам для адаптації й існування в навколишньому світі.

Одиницями оцінювання кількості нової інформації служать: біти, байти чи їх ланцюжки — для незнакових повідомлень; слова, речення чи повідомлення — для знакових повідомлень.

Оцінюючи новизну інформації, говоритимемо про різні її ступені. Так, можна використовувати як двозначну (0 — “нема”, 1 — “є”), так і багатозначну оцінку ступеня її новизни (0, 1, 2, 3 … одиниць нової інформації), що буде точнішим.

Інструменти оцінювання новизни інформації.

Інструментом оцінювання новизни інформації є банк інформації. Таким банком інформації може виступати: — словник, який зберігає в пам’яті кожна кібернетична система. Тут слід пам’ятати, що обсяг словника змінюється, по-перше, з розвитком людини, а, по-друге, залежить від соціальних груп, у які входить реципієнт; — масив синтаксичних структур речень. Цей масив структур змінюється в процесі розвитку людини від від речення з одним словом до речення в кілька десятків слів; — контекстний словник слів будь-якого окремого повідомлення, що сприймає реципієнт (цей словник поступово наповнюється при просуванні від першого речення до останнього); — реципієнтський словник слів масиву повідомлень, що ним володіє певна реципієнтська аудиторія (наприклад, учні шостого класу; студенти спеціальності „фортепіано”; селяни; робітники; обивателі, що читають бульварні газети; обивателі, що читають інтелектуальн газети); — суспільні словники слів масиву повідомлень, що ним володіє все суспільство (наприклад, словник усіх слів, що зафіксовані в усіх газетах; словник усіх слів, що зафіксовані в енциклопедії).

Приклад. Банками інформації є: список слів, використаних в останньому виданні енциклопедії (науковий суспільний банк інформації); список слів, використаних у газетах, переданих по радіо чи телебаченню за останні кілька років (публіцистичний суспільний банк інформації); список слів, що вжиті в підручниках з 1-го по 3-й клас включно (реципієнтський банк інформації учнів 3-го класу). Вказаний тут науковий суспільний банк інформації відтворює середній рівень знань всієї наукової еліти суспільства в певний період часу. Публіцистичний суспільний банк інформації відтворює середній, коли можна так сказати, — “обивательський” рівень знань членів суспільства певної держави (з усіма його істинними, хибними та суперечливими даними). Реципієнтський банк інформації учнів 3-го класу відтворює перелік слів, які обов’язково повинні знати учні після закінчення третього класу в конкретній країні.

Види нової інформації.

Новою може бути як незнакова, так і знакова інформація.

Новою знаковою будемо називати таку інформацію, якої нема в словнику кібернетичної системи (людини, комп’ютерної системи тощо).

Новою реченнєвою (синтаксичною) будемо називати таку синтаксичну структуру, якої нема в списку синтаксичних конструкцій кібернетичної системи (людини, комп’ютерної системи тощо).

Новою контекстною будемо називати таку інформацію, яка є в певному реченні повідомлення, але відсутня в її лівосторонньому контексті.

Новою реципієнтською будемо називати таку інформацію, яка є в певному речення повідомлення, але до моменту сприйняття цієї сентенції була відсутня в банку інформації реципієнта чи групи реципієнтів.

Новою суспільною, тобто абсолютно новою, називатимемо таку інформацію, яка є в певному реченні повідомлення, але була відсутня в банку інформації суспільства до моменту її сприйняття.