100. Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних справах

за своїм змістом апеляційне провадження в цивільному процесі України є нічим іншим, як неповною апеляцією, яка дає можливість здійснювати як перевірку рішення суду першої інстанції, так і повторний перегляд справи по суті.

Тому апеляційне провадження в Україні необхідно розглядати як самостійний, звичайний спосіб оскарження, направлений на перегляд справи або скасування рішення суду першої інстанції, що не вступило в законну силу.

На підставі апеляційної скарги сторони, яка вважає, що її права порушені рішенням суду першої інстанції, розгляд справи переноситься до суду вищої (апеляційної) інстанції. У зв’язку з цим в залежності від виду закріпленої в законодавстві апеляції, апеляційний суд здійснює певні процесуальні дії, які направлені на перегляд справи або перевірку рішення суду першої інстанції. Для здійснення права на апеляційне оскарження необхідна наявність об’єктивних, суб’єктивних і формальних передумов, які визначені цивільним процесуальним законодавством України. Принципи диспозитивності і змагальності є основоположними принципами апеляційного провадження, яке неможливе без запровадження цих принципів.

Можливість надання в суді апеляційної інстанції нових доказів знаходиться в залежності від виду апеляції – повної або неповної, а також від об’єму повноважень суду апеляційної інстанції. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції здійснюється в межах доводів апеляційної скарги. Як правило, суд апеляційної інстанції не повинен погіршувати положення особи, яка подала апеляційну скаргу, і виходити за межі доводів апеляційної скарги.

Згідно процедури апеляційного провадження України в суді апеляційної інстанції, за загальним правилом, не допускається пред’явлення нових вимог. Разом з тим, до апеляційного суду можуть бути надані нові доводи, клопотання та додаткові докази.

Право суду апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, змінити його або ухвалити нове рішення є характерним повноваженням апеляційного суду. Право суду апеляційної інстанції скасувати рішення і направити справу для нового розгляду і винесення рішення до суду першої інстанції залежить від виду закріпленої в законодавстві апеляції. При всій схожості і відмінності апеляційного провадження, яке передбачено законодавством різних країн, головною рисою цього правового інституту є те, що можливість оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку є додатковою гарантією перевірки законності, обґрунтованості і справедливості постановленого судом першої інстанції рішення.

101. Виникнення і розвиток інституту перегляду судових постанов, які набрали чинності.

Під стадією судового перегляду судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, в касаційному порядку слід, розуміти сукупність процесуальних дій касаційного суду, сторін, осіб, які беруть участь у справі, а також інших учасників процесу, якщо в разі необхідності зазначені особи будуть викликані для надання пояснень у справі (ч. 1 ст. 333 ЦПК), спрямовану на перевірку законності та обґрунтованості судових рішень і ухвал, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, а також рішень і ухвал апеляційного суду в межах, установлених ст. 335 ЦПК.

Стадію перегляду в касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, після їх перегляду в апеляційному порядку можна також охарактеризувати як сукупність процесуальних правовідносин, що виникають у суді касаційної інстанції з метою перевірки законності та обґрунтованості зазначених рішень і ухвал.

Перегляд у касаційному порядку судових рішень і ухвал можна визначити і як правовий інститут, під яким слід розуміти сукупність цивільних процесуальних норм, що регулюють діяльність касаційного суду та осіб, які подали касаційну скаргу, спрямовану на перевірку законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, а також рішень і ухвал апеляційного суду в межах вимог, зазначених у касаційній скарзі.

Стадія перегляду у касаційному порядку рішень і ухвал суду першої інстанції, що набрали законної сили, після їх перегляду апеляційним судом, складається з таких частин: 1) відкриття; 2) підготовка справи до касаційного розгляду); 3) розгляд справи по суті; 4) ухвалення рішення, постановлення ухвали та їх проголошення судом касаційної інстанції.

102. Сутність інституту касації=103. Сутність касац оскарження суд рішень

Касаційне провадження (від лат.— скасування, знищення) — одна із стадій цивільного процесу, метою якої є перевірка законності рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду.

Суть касаційного провадження полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, котрі не брали участь у справі, стосовно яких суд вирішив питання про їх права і обов'язки, перевіряє законність рішень і ухвал, їх відповідність нормам матеріального чи процесуального права. Значення касаційного провадження полягає в тому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої і апеляційної інстанції, захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі і держави, захист публічних інтересів, а також забезпечує однакове застосування закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на попередження порушення законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами.