83. Право касаційного оскарження рішень суду особами, які не брали участь у справі: проблемні питання

Стаття 324. Право касаційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. { Пункт 2 частини першої статті 324 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2979-VI ( 2979-17 ) від 03.02.2011 }{ Частина перша статті 324 в редакції Закону N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 }

2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За загальним правилом, у цих осіб відсутні правові підстави для касаційного оскарження ухвал суду (оскільки ухвалами не вирішуються питання про спірні права та обов‘язки), а також оскарження рішень суду, які в майбутньому лише можуть вплинути на права та обов‘язки осіб, які не залучалися до справи. Особи, які не брали участі у справі мають право оскаржити в касаційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права  або обов‘язки цих осіб.

На відміну від ст. 353 ЦПК, який діяв з 1 вересня 2005 р. і в якому містилась практично аналогічна стадія перегляду судових рішень — провадження у зв’язку з винятковими обставинами, у нині чинній ст. 354 ЦПК правом на звернення до Верховного Суду щодо перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку вже не наділені особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права й обов’язки. Таким правом наділені лише сторони та інші особи, які брали участь у справі. у цій правовій конструкції з урахуванням системного тлумачення норм процесуального права міститься неузгодженість. Так, особи, які не брали участі у справі, коли суд вирішив питання про їх права й обов’язки, наділені правом як апеляційного оскарження (ст. 292 ЦПК), так і касаційного оскарження (ст. 324 ЦПК). Разом із тим аналіз процесуальних повноважень та порядку розгляду справ в апеляційному чи касаційному порядках вказує на те, що апеляційний чи касаційний суд не має права на цих стадіях процесу залучати таких осіб до участі у справі, хоча і переглядають судові рішення за їхніми скаргами.

Отже, перелік осіб, які беруть участь у справі, визначений ст. 26 ЦПК, є незмінним: якщо суд першої інстанції

особу в процесуальному порядку не залучить до участі у справі, вона не може вважатись особою, яка бере участь у справі, а відтак не має права на звернення до Верховного Суду із заявою про перегляд судових рішень. Така регламентація права на судовий захист у контексті заборони цим особам звернення до Верховного Суду є, на нашу думку, порушенням статей 55, 124 Конституції України. Більше того, якщо суд касаційної інстанції розглянув касаційну скаргу такої особи і внаслідок цього виявилось неоднакове застосування цим судом одних і тих самих норм матеріального права, однак ця особа також позбавлена права на перегляд судового рішення Верховним Судом. Здається, що законодавцю слід повернутись до конструкції правової норми, яка існувала раніше.