- •Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10. Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •Проблемні питання реалізації функціональних принципів цивільного процесуального права в сучасному цивільному процесі.
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в цивільному судочинстві, їх особливості.
- •14 Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин.
- •15 Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •16. Суд як обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин.
- •17. Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних правовідносин.
- •18. Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах. – бред
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29.Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30.Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31. Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.
- •34.Забезпечення доказів до і після пред'явлення позову.
- •35. Поняття позову як процесуального засобу права в теорії науці цивільного процесуального права.
- •36. Спірні питання поняття і сутності позовного провадження.
- •37. Проблемні питання елементів позову. Тотожність позову.
- •38. Поняття, критерії, межі і умови зміни позову. Суб'єкти права на зміну позову.
- •39.Спірні питання права на пред'явлення позову, передумови виникнення цього права і умови його належного здійснення.
- •40. Особливості права на судовий захист відповідача і процесуальні засоби його здійснення.
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •42. Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
- •43. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження. - разом
- •44. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •45.Нові вимоги за якими може бути виданий наказ та їх аналіз.
- •46. Законодавчі новели щодо судового збору за подання заяви про видачу судового наказу та підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.
- •47. Зміст судового наказу: законодавчі новели.
- •48. Регламентація цпк процедури надіслання боржником копії судового наказу та його скасування.
- •49. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.
- •50. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •56. Проблемні питання попереднього судового засідання (завдання, порядок проведення, питання, які вирішуються в попередньому судовому засіданні). Законодавчі новели.
- •57. Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •58. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.-бред
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень. Бред
- •60. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •61. Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •62.Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •65. Сутність і значення ухвал суду першої інстанції як актів спрямованих на досягнення цілей цивільного судочинства.
- •66. Теоретичні проблеми апеляційного оскарження судових рішень.
- •67. Розвиток норм цивільного процесуального законодавства щодо провадження в суді апеляційної інстанції.? Див 69
- •68. Основні особливості сучасної системи апеляційного провадження.
- •69. Інститут апеляції в цивільному процесі. - разом
- •71.Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •72. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •74. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •75. Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •76. Передумови права на апеляційне оскарження.
- •77. Докази в апеляційному провадженні.
- •78. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •79. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80. Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •81. Підстави для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
- •82. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ – касаційна інстанція у цивільних справах: нові законодавчі підходи.
- •83. Право касаційного оскарження рішень суду особами, які не брали участь у справі: проблемні питання
- •84 Законодавчі зміни щодо строків касаційного оскарження та розгляду касаційної скарги.
- •85. Повноваженнясуду касаційної інстанції
- •86. Підстави для скасування рішення касаційним судом і передачі справи на новий розгляд.
- •87. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •88. Підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •89. Проблемні питання щодо суб’єктів права та умов перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •90. Строки, порядок подання заяви про перегляд судових рішень всу
- •91. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ відповідності заяви про перегляд судових рішень вимогам цпк
- •92. Порядок вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ питання про допуск справи до його провадження та постановлення про це ухвали
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України: законодавчі новели
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за нововиявленим обставинами
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами: актуальні питання теорії та практики
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень
- •100. Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних справах
- •104. Передумови права на касаційне оскарження
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду
- •107. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і характеристика підстав щодо скасування судових рішень судом касаційної інстанції
73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
Стаття 294. Строки апеляційного оскарження 1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. { Положення частини першої статті 294 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011 ( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }
2. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. { Положення частини другої статті 294 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011 ( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }
Характерною особливістю чинного ЦПК є запровадження двостадійного порядку оскарження, не відомого раніше цивільно-процесуальному законодавству. Це зроблено з метою скорочення строку набрання рішенням суду, яке не оскаржується, законної сили. На першому етапі особа подає заяву про апеляційне оскарження рішення або ухвали суду першої інстанції. Це необхідно зробити протягом 10 днів з дня проголошення рішення або протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. В межах цього першого етапу апелянт висловлює незгоду із судовим рішенням і бажання його оскаржити. А вже сама вказівка на те, в чому саме, на думку апелянта, полягала незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення чи ухвали, посилання на докази, які не були досліджені судом повинні міститися в апеляційній скарзі, яка повинна бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Щодо ухвали суду першої інстанції, то апеляційна скарга на неї подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
2. Прив’язка права на подання заяви про апеляційне оскарження до дня проголошення рішення чи ухвали зумовлює існування низки дискусійних питань. Так, при перевірці апеляційним судом дотримання строків подання апеляційної заяви і скарги слід мати на увазі, що початком перебігу строку на апеляційне оскарження є наступний за датою винесення повного рішення суду день.(Повним визнається рішення суду, яке складається з чотирьох частин, передбачених в ст.215 ЦПК). Це зумовлюється тим, що ст.218 ЦПК України передбачає обов’язок суду негайно та прилюдно після закінчення судового розгляду проголосити рішення суду або його вступну та резолютивну частину. Викладення вступної і мотивувальної частини рішення також є імперативом для суду, хоча їх винесення може бути відтер міноване на строк не більше 5 днів. Лише у виняткових випадках складання повного рішення може бути відкладено, і ця можливість не залежить від волевиявлення сторін по справі.
Оскільки в ст.218 ЦПК України передбачено, що у разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду, тому право осіб на подання заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги може бути реалізоване з наступного дня після ознайомлення цих осіб з повним рішенням суду. В більшій мірі це пояснюється тим, що обов’язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, якщо це буде встановлено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а при поданні апеляційної скарги в ній потрібно викласти в чому полягає незаконність і необґрунтованість рішення суду (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин), які власне і викладаються в мотивувальній частині рішення суду, складення якої може бути відтерміновано. Відповідно і перебіг строків на апеляційне оскарження починається з наступного, після визначеного судом дня для ознайомлення з повним рішенням суду.
3. В тому випадку, коли по справі було ухвалено додаткове рішення, передбачене ст.220 ЦПК, строк на апеляційне оскарження цього додаткового рішення обчислюється з наступного дня після його ухвалення.
Спірною тут виглядає ситуація з огляду на те, що ЦПК передбачено право на подання заяви про ухвалення додаткового рішення до закінчення строку на виконання рішення, і не передбачено термін протягом якого суд повинен ухвалити таке додаткове рішення. Виходячи з позиції Верховного Суду України з цього питання, згідно якої рішення суду і додаткове рішення є одним цілим, (вважаємо, що малася на увазі „рівнозначність” цих двох видів судових рішень) вважаємо, що строк на апеляцію починається з наступного дня після проголошення судового рішення. Інакше право на апеляційне оскарження буде нівельоване можливістю подання заяви про ухвалення додаткового рішення, яка може бути подана протягом 3 років з моменту проголошення „основного”рішення суду. Крім того п.4 ст.297 ЦПК передбачає право суду (судді-доповідача) апеляційної інстанції у випадку надходження справи без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення повернути справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути цей недолік.
У випадку ухвалення додаткового рішення, воно теж може стати самостійним об’єктом апеляційного оскарження у ті ж строки (але не в їхніх межах), що й рішення суду, постановлене за результатами розгляду справи (як різновид рішення суду, рівнозначне йому по-суті рішення), бо ст.220 ЦПК передбачає, що на додаткове рішення може бути подана скарга.
Підлягає також оскарженню в апеляційному порядку, окремо від рішення суду ухвала про відмову ухвалити додаткове рішення.
4. Час подання заяви про апеляційне оскарження впливає на загальний строк апеляційного оскарження. Строк для подання апеляційної скарги обчислюється з дня подання заяви, а не з дня прийняття (проголошення) судового рішення. Тому якщо рішення оскаржується декількома особами, які беруть участь у справі, цей строк сливає у різні дні, залежно від того, коли кожним із них була поданана заява про апеляційне оскарження. З огляду на це, дострокове подання заяви про апеляційне оскарження не має практичного значення.
5. Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо скаржник не звернувся в суд з заявою про поновлення строків.
Відмова у прийнятті заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги повинна бути оформлена ухвалою, в якій суд зобов’язаний навести мотиви такої відмови. Ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги чи заяви про апеляційне оскарження може бути оскаржено в касаційному порядку, оскільки вона перешкоджає подальшому руху справи. Установлені законом строки на подання відповідної заяви та скарги не можуть бути скорочені чи продовжені судом.
Лише за наявності заяви особи, яка подала заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу із пропущенням вищезазначених строків суд розглядає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд, розглядає таку заяву за правилами, встановленими в ст.73 ЦПК України. Так, суд поновлює строк у разі його пропущення з поважних причин (поважність причин повинен доводити скаржник).
Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вирішується відповідним судом апеляційної інстанції в колегіальному складі, а не одноособово суддею-доповідачем, як це передбачено в касаційному провадженні (ч. 4 ст. 325 ЦПК).
