
- •Поняття і специфічні риси предмету і методу цивільного процесуального права.
- •Проблемні питання сутності і значення цивільної процесуальної форми.
- •Норми цивільного процесуального права. Поняття, межі дії, та реалізація в цивільному судочинстві.
- •Стадії і провадження як поняття, що визначають структуру цивільного процесуального права.
- •Характеристика джерел цивільного процесуального права.
- •Міжнародні договори і угоди як джерела цивільного процесуального права.
- •Поняття і значення принципів цивільного процесуального права як найважливіших гарантій здійснення правосуддя.
- •8. Особливості системи принципів цивільного процесуального права.
- •9. Підстави класифікації принципів цивільного процесуального права.
- •10. Взаємозв'язок принципів цивільного процесуального права.
- •11. Система організаційних принципів цивільного процесуального права і їх роль в здійсненні правосуддя у цивільних справах.
- •Проблемні питання реалізації функціональних принципів цивільного процесуального права в сучасному цивільному процесі.
- •13. Цивільні процесуальні правовідносини як владні відносини в цивільному судочинстві, їх особливості.
- •14 Проблемні питання поняття і форми цивільних правовідносин.
- •15 Цивільні процесуальні відносини як відносини між двома суб'єктами.
- •16. Суд як обов'язковий суб'єкт процесуальних правовідносин.
- •17. Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних правовідносин.
- •18. Особливості системи цивільних процесуальних правовідносин.
- •19. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, їх класифікація.
- •20. Місце і роль судового доказування в здійсненні цілей і завдань правосуддя.
- •21. Проблемні питання поняття судового доказування в науці цивільного процесуального права.
- •22. Особливості елементів структури судового доказування.
- •24. Проблема активності суду в процесі доказування у цивільних справах.
- •25. Класифікація фактів, які складають предмет доказування.
- •26. Вплив предмету доказування на обсяг судових доказів по цивільних справах. – бред
- •27. Особливості процесуальної форми цивільного процесуального доказування.
- •28. Спірні питання класифікації доказів.
- •29.Доказовий зміст пояснень сторін і третіх осіб. Процесуальний порядок отримання та дослідження пояснень сторін і третіх осіб.
- •30.Показання свідків як процесуальний засіб. Процесуальний порядок отримання і дослідження показань свідків. Імунітет свідків.
- •31. Висновок експерта як засіб доказування. Предмет висновку експерта. Спірні погляди щодо висновку експерта як змішаного доказу. Процесуальний порядок дослідження і оцінки висновку експерта судом.
- •34.Забезпечення доказів до і після пред'явлення позову.
- •35. Поняття позову як процесуального засобу права в теорії науці цивільного процесуального права.
- •36. Спірні питання поняття і сутності позовного провадження.
- •37. Проблемні питання елементів позову. Тотожність позову.
- •38. Поняття, критерії, межі і умови зміни позову. Суб'єкти права на зміну позову.
- •39.Спірні питання права на пред'явлення позову, передумови виникнення цього права і умови його належного здійснення.
- •40. Особливості права на судовий захист відповідача і процесуальні засоби його здійснення.
- •41. Правова природа окремого провадження як одного з видів провадження цивільного судочинства.
- •42. Суб’єкти окремого провадження, особливості процесуального становища та необхідність законодавчої регламентації їх цивільних прав та обов’язків.
- •43. Особливості процесуального засобу порушення справ окремого провадження. - разом
- •44. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •45.Нові вимоги за якими може бути виданий наказ та їх аналіз.
- •46. Законодавчі новели щодо судового збору за подання заяви про видачу судового наказу та підстав для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу чи її повернення.
- •47. Зміст судового наказу: законодавчі новели.
- •48. Регламентація цпк процедури надіслання боржником копії судового наказу та його скасування.
- •49. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві: нові законодавчі підходи.
- •50. Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу, процесуальний порядок та наслідки відкриття.
- •51. Провадження у справі досудового розгляду (підготовка справи до судового розгляду): проблеми теорії та практики.
- •56. Проблемні питання попереднього судового засідання (завдання, порядок проведення, питання, які вирішуються в попередньому судовому засіданні). Законодавчі новели.
- •57. Заочний розгляд справи питання теорії та практики.
- •58. Практична діяльність суду і інших учасників по підготовці цивільної справи до судового розгляду.-бред
- •59. Особливості підготовки справи до розгляду в провадженні по перегляду судових рішень. Бред
- •60. Постанови суду першої інстанції та їх значення у захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
- •61. Проблемні питання щодо видів судових постанов в цивільному процесі.
- •62.Проблема сутності юридичної природи судового рішення, як найважливішого акту правосуддя, його декларативний та імперативний характер.
- •63. Проблемні питання щодо вимог які застосовуються до судового рішення як правозастосовчого акту і акту вирішення справи по суті.
- •64. Проблеми законної сили судового рішення: законодавчі новели.
- •65. Сутність і значення ухвал суду першої інстанції як актів спрямованих на досягнення цілей цивільного судочинства.
- •66. Теоретичні проблеми апеляційного оскарження судових рішень.
- •67. Розвиток норм цивільного процесуального законодавства щодо провадження в суді апеляційної інстанції.? Див 69
- •68. Основні особливості сучасної системи апеляційного провадження.
- •69. Інститут апеляції в цивільному процесі. - разом
- •71.Характеристика повної і неповної апеляції.-разом
- •72. Проблемні питання щодо суб’єктів права апеляційного оскарження.
- •73. Строки апеляційного оскарження: законодавчі новели.
- •74. Апеляційна скарга: її форма і зміст, порядок подання.
- •75. Строки розгляду апеляційної скарги: законодавчі новели.
- •76. Передумови права на апеляційне оскарження.
- •77. Докази в апеляційному провадженні.
- •78. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Проблемні питання та законодавчі новели.
- •79. Скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміна рішення: законодавчі новели.
- •80. Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку: новели цпк.
- •81. Підстави для скасування ухвали суду що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
- •82. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ – касаційна інстанція у цивільних справах: нові законодавчі підходи.
- •83. Право касаційного оскарження рішень суду особами, які не брали участь у справі: проблемні питання
- •84 Законодавчі зміни щодо строків касаційного оскарження та розгляду касаційної скарги.
- •85. Повноваженнясуду касаційної інстанції
- •86. Підстави для скасування рішення касаційним судом і передачі справи на новий розгляд.
- •87. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
- •88. Підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •89. Проблемні питання щодо суб’єктів права та умов перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •90. Строки, порядок подання заяви про перегляд судових рішень всу
- •91. Перевірка Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ відповідності заяви про перегляд судових рішень вимогам цпк
- •92. Порядок вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ питання про допуск справи до його провадження та постановлення про це ухвали
- •93. Процедура підготовки справи до судового розгляду та сам розгляд справи Верховним Судом України. Повноваження Верховного Суду України: законодавчі новели
- •94. Поняття нових та нововиявлених обставин: їх співвідношення
- •95. Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •96. Вимоги щодо змісту заяви про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами
- •97. Проблемні питання процесуального порядку розгляду заяви про перегляд судових постанов за нововиявленим обставинами
- •98. Оскарження ухвал суду щодо вирішення питання про перегляд судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами: актуальні питання теорії та практики
- •99. Загальна характеристика підстав для скасування судових рішень
- •100. Сучасні проблеми, які виникають на стадії апеляційного розгляду судових рішень по цивільних справах
- •104. Передумови права на касаційне оскарження
- •105. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •106. Особливості проведення попереднього розгляду справи і призначення справи до судового розгляду
- •107. Повноваження суду касаційної інстанції.
- •108. Сутність і характеристика підстав щодо скасування судових рішень судом касаційної інстанції
17. Спірні питання щодо змісту цивільних процесуальних правовідносин.
Цивільні процесуальні права та обов'язки суб'єктів правовідносин і процесуальні дії по їх реалізації становлять зміст цивільних процесуальних правовідносин. Але це положення не є безспірним. У науці переважає думка, що змістом процесуальних правовідносин виступають тільки права і обов'язки його суб'єктів. На інший погляд, — не всякому праву одного суб'єкта відповідає обов'язок іншого, тому не в кожних правовідносинах зміст складається з сукупності прав і обов'язків, а тільки з права і процесуальних дій одного суб'єкта, які витісняють обов'язки іншого. Існує також твердження, що зміст правовідносин становлять процесуальні дії, а процесуальні права і обов'язки — форму правовідносин.
Права і процесуальні дії одного суб'єкта не можуть бути засобом правового регулювання поведінки осіб у цивільному судочинстві, а отже — і становити зміст правовідносин. Обгрунтування, що суд як орган держави може і повинен мати обов'язки тільки перед державою, а не перед іншими суб'єктами процесу, не відповідає нормам процесуального права, в яких закріплені конкретні обов'язки суду перед конкретними суб'єктами. Праву заінтересованих осіб на порушення процесу (ст. 4 ЦПК) відповідає обов'язок суду розглянути звернену до суду вимогу на порушення цивільної справи; праву сторони чи третьої особи заявити клопотання про виклик у судове засідання свідка відповідає обов'язок суду розглянути таку заяву (ст. 99, п. 6 ст. 143 ЦПК). Як суб'єкт процесуальних правовідносин суд має обов'язки, які кореспондують праву іншого суб'єкта цих же правовідносин, і тільки виконання судом обов'язків дає можливість іншому суб'єкту здійснювати свої права і забезпечувати режим законності в цивільному судочинстві. Якщо вважати, що права суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин не відповідають обов'язкам суду, то можна дійти висновку, що носії цих прав перебувають у правовідносинах самі з собою, а це абсолютно неможливо.
До змісту цивільних процесуальних правовідносин входять разом з правами і обов'язками суб'єктів їх поведінка, тобто процесуальні дії, які існують не самі по собі, а є засобом реалізації суб'єктами своєї волі — прав і обов'язків. Від дії суб'єктів залежить виникнення і розвиток самих відносин. Так, відповідно до ст. 4 ЦПК кожна заінтересована особа вправі звернутися до суду в порядку, встановленому законом, за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Обов'язок суду приступити до розгляду справи (здійснити захист цивільного права) виникає після того, коли така заінтересована особа подасть до суду позовну заяву, заяву, скаргу (ст. 5 ЦПК). Отже, право заінтересованої особи на звернення до суду за захистом реалізується пред'явленням до суду заяви (виконанням процесуальної дії). Цьому праву відповідає обов'язок суду приступити (виконати процесуальну дію) до розгляду справи. Між судом і заінтересованою особою виникли цивільні процесуальні правовідносини, і його суб'єкти можуть реалізувати процесуальними діями встановлені ЦПК і пов'язані між собою процесуальні права і обов'язки.
Таким чином, тільки сукупність процесуальних прав і обов'язків та процесуальних дій по їх реалізації заінтересованої особи і суду можуть визначати зміст цивільних процесуальних правовідносин. ЦПК врегульовує волю суб'єктів (цивільні процесуальні права і обов'язки) та їх дії. Останні виступають засобом реалізації волі, а тому тільки разом вони можуть входити до змісту правовідносин. У зв'язку з цим цивільні процесуальні правовідносини виступають формою (способом, методом) здійснення його учасниками суб'єктивних прав і обов'язків, а самі права і обов'язки ніяк не можуть бути формою правовідносин. Вони разом з процесуальними діями становлять їх зміст. Форма — це об'єктивне виявлення юридичної категорії. Цивільні процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються в цивільному судочинстві по справі, яке і є їх єдиною процесуальною формою.
Обсяг і характер цивільних процесуальних прав і обов'язків встановлений у ЦПК залежно від тих завдань і процесуальних функцій, які вони покликані здійснювати в цивільному судочинстві. Цивільні процесуальні права і обов'язки суду становлять повноваження, а їх сукупність — компетенцію. Процесуальні права і обов'язки інших суб'єктів правовідносин визначають їх процесуальне становище в цивільному судочинстві. В переважній більшості вони складаються з процесуальних прав та обов'язків особистого немайнового характеру і як виняток з процесуальних прав і обов'язків майнового характеру (відшкодування судових витрат, заподіяної шкоди невиконанням процесуальних обов'язків тощо — статті 75,77,158 та ін. ЦПК).
Цивільним процесуальним законом визначені також зміст, процесуальна форма, умови і порядок виконання процесуальних дій по реалізації цивільних процесуальних прав. Залежно від характеру процесуальних дій їх цивільна процесуальна форма буває усною і письмовою, безпосередньою і опосередкованою, відкритою (гласною) і таємною (закритою), безперервною і перериваною (статті 10, 160,172-176 ЦПК).
У літературі є точка зору, відповідно до якої структура змісту процесуальних охоронних правовідносин включає процесуальну юридичну відповідальність,під якою розуміють погіршення процесуального становища суб'єкта процесуальних відносин внаслідок застосування до нього засобів припинення. Ця концепція одержала широку підтримку в юридичній науці й продовжує плідно розвиватися.