7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.

Існує певна класифікація конституцій. За формою вираження - писані, неписані, змішані:

а) писана конституція - це коли існує один або кілька документів (законів), які визначені власне як конституція держави (наприклад, Конституція Швеції);

б) неписана конституція - група політико-правових уявлень, концепцій, доктрин стосовно організації державного життя у суспільстві. Це явище є рідким;

в) змішана конституція - в ній органічно поєднуються елементи писаної і неписаної конституцій (Англія).

За порядком прийняття - даровані, народні, договірні:

а) даровані конституції - підготовлені і введені в дію одноособовим актом монарха, диктатора, хунти;

б) народні конституції - приймаються загальновизнаними демократичними способами: шляхом всенародного референдуму або ж парламентським шляхом;

в) договірні конституції - приймаються через укладення відповідної угоди між різними суб'єктами конституційного процесу (наприклад, Конституція СРСР 1924 р.).

За порядком внесення змін і доповнень - гнучкі і жорсткі:

а) гнучка конституція - до неї зміни і доповнення вносяться в порядку, встановленому для будь-якого іншого закону;

б) жорстка конституція - тут внесення змін і доповнень передбачає наявність особливої процедури. Наприклад, у залученні до внесення змін і доповнень спеціального суб'єкта (парламент вносить зміни в конституцію, але вони стають чинним після референдуму).

За часом дії - тимчасові і постійні:

а) тимчасові конституції - приймаються на певний термін або до настання певної події;

б) постійні конституції - приймання на невизначений термін (наприклад, Конституції України).

За характеристикою форми державного устрою - федеративні конституції, конституції суб'єктів федерації, конституції унітарних держав. Спираючись на цю класифікацію, можна охарактеризувати Конституцію України як писану конституцію унітарної держави з автономним утворенням; напівжорстку конституцію, оскільки внесення змін і доповнень потребує в окремих випадках як спеціальних суб'єктів (спеціальне коло суб'єктів, які мають право вносити пропозиції щодо внесення змін і доповнень, затвердження змін на всеукраїнському референдумі), так і кваліфікованої більшості голосів (не менше 2/3 конституційного складу Верховної ради); народну (демократичну), конституцію, оскільки вона прийнята парламентом України від імені Українського народу.

Функції Конституцій:

Установча(Суть цієї функції полягає в тому, що конституція, з'являючись у результаті корінних змін у житті суспільства , стає політико-правовою основою його розвитку на наступному історичному етапі),

Організаторська(Дана функція конституції полягає в тім, що вона не тільки оформляє досягнуте і ставить нові задачі перед суспільством і державою, але й стимулює політичну активність, націлює державні органи і суспільні об'єднання, усіх громадян на діяльність у дусі нового основного закону),

Зовнішньополітична(Зовнішньополітична функція конституції полягає в тому, що основний закон звернений не тільки до внутрішнього життя країни, воно одночасно є фундаментом зовнішньополітичної діяльності держави), ідеологічна.

Юридична(Суть цієї функції конституції полягає в тім , що вона:- стає основою нових правовий системи і правопорядку в країні;- сама регулює суспільні відносини і як документ прямої дії може бути вихідним ґрунтом для їхнього виникнення;- дає імпульс розвиткові законодавства і прийняттю великого масиву нових нормативних юридичних актів, що втілюють загальні ідеї й окремі положення конституції.

Конституція України є найвищим правовим актом нашої держави, її Основним Законом, який водночас визначає основні напрями розвитку суспільства, держави.Була прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 p. Конституція України стало найважливішою історичною подією в житті українського народу після проголошення 24 серпня 1991 p. незалежності України і схвалення 1 грудня 1991 p. всенародним голосуванням Акта проголошення незалежності України. Тим самим було завершено процес становлення України як суверенної держави, яка має свій Основний Закон. Розглядати Конституцію України лише як правовий акт було б не зовсім правильно. Вона є надзвичайно важливим політико-правовим документом довгострокової дії, яким збагатилася наша держава фундаментом не лише сучасних, але й майбутніх перетворень у нашому суспільстві, основою його консолідації. Одночасно хотілося б звернути увагу, що в ній містяться і окремі моральні орієнтири соціальної справедливості у нашому суспільстві і державі. Конституція закріплює в Україні основи державної політики спрямованої перш за все на забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя. Вона заклала серйозні підвалини для розвитку і зміцнення демократичної, соціальної і правової держави, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Через зміст Конституції проводиться надзвичайно цінна і гуманна ідея про те, що саме держава функціонує для людини, відповідає перед нею за свою діяльність, а не навпаки. І це є головним її обов'язком. Ми вже сьогодні усвідомлюємо, що інакше не повинно бути. Адже Український народ є джерелом влади, яку він реалізує через відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Тому держава з її апаратом повинна служити, перш за все, своєму народові. Крім політичного значення, нова Конституція України має надзвичайно велику юридичну цінність як правовий акт. Перш за все — це Основний Закон нашої держави, який прий­мається і змінюється в особливому по­рядку, встановленому, як правило, ним самим, і який має найвищу юридичну силу. Тому за своєю суттю кон­ституція — це особливий інститут, що регулює найважливіші суспільні відносини, встановлює основи кон­ституційно-правового порядку, за яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом на основі поєднання інтересів особи, суспільства та держави. Всі закони та інші правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй. А це значить, що Конституція є основним джерелом нашого законодавства розрахованим на тривалий період. Ознаки Конституції. З точки зору ознак Конституції України як правового документу її юридичними властивостями є те, що: 1. Конституція — це, насамперед, закон, тобто акт виключної ваги і значення; 2. Конституції властиве юридичне верховенство, найвища юридична сила у порівнянні з іншими правовими актами: ні один акт не може перевищувати Конституцію; 3. Конституція є основою правової системи України, її законодавство, поточне законодавство розвиває конституційні приписи, деталізує їх; 4. Конституції властивий особливий порядок її прийняття і зміни, тобто це закон що має підвищений ступінь стабільності; 5. Існує досить складний механізм реалізації Конституції, оскільки її дія відбувається на трьох рівнях: на рівні реалізації Конституції в цілому; на рівні реалізації окремих конституційних інститутів; на рівні реалізації конституційних норм. Отже, основоположність Консти­туції України, насамперед, полягає у тому, що вона є правовим фундамен­том ієрархічної структури законодав­ства.