
- •Предмет правового регулювання конституційного права України
- •2. Методи правового регулювання конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційно – правові інститути
- •5. Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6. Джерела конституційного праваУкраїни як галузі права.
- •7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України
- •9. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •35. Правовий статус арк.
- •36. Конституційно-правовий статус столиці України.
- •37. Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •38. Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Укр.
- •39. Конституційно-правове регулювання діяльності громадських обєднань та політичних партій в Україні.
- •40. Правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •41. Поняття й принципи виборчого права.
- •42. Виборчі системи що застосовуються в Україні.
- •42). Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •43) Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •44) Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •46) Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •55) Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •56) Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •60) Особливості здійснення державної виконавчої влади в арк. Представництво Президента України в арк.
- •61) Конституційно-правові норми, що регулюють, статус прокуратури України.
- •62. Основні конституційні засади судочинства в Україні.
- •63. Конституційний суд України: правовий статус, повноваження, організація і діяльність.
42. Виборчі системи що застосовуються в Україні.
Вибори – це форма безпосередньої демократії, зміст якої полягає в формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом голосування громадян України. Виборче право тісно пов’язане з виборчою системою, під якою слід розуміти суспільні відносини, врегульовані нормами КУ та ЗУ, які виникають, змінюються та припиняються у зв’язку з голосуванням громадян за кандидатів на виборчі посади та розподілі виборчих посад за результатами виборів.
Найбільш поширеними у світі виборчими системами є мажоритарна, пропорційна та змішана (мажоритарно-пропорційна) виборчі системи. Мажоритарна виборча система (відносної, абсолютної, кваліфікованої більшості) застосовується при виборах одноособових та колегіальних представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вона передбачає утворення одномандатних виборчих округів, на які поділяється вся територія країни чи територія відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи суб'єкта місцевого самоврядування, в яких громадяни голосують за конкретних кандидатів, що претендують на представницький мандат. Мажоритарна система може бути 3 видів: абсолютної більшості (50% + 1 голос), відносної більшості (більшість голосів), конституційної більшості.
Пропорційна виборча система (з «жорсткими» та «м'якими» виборчими списками) застосовується при виборах колегіальних представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування і передбачає утворення виборчих списків кандидатів від організацій політичних партій та їх виборчих блоків.
Змішана виборча система передбачає комбінування пропорційної та мажоритарної виборчих систем в межах однієї держави.
На сьогодні при виборах народних депутатів України застосовується пропорційна виборча система (за закритими списками партії або блоку, при цьому необхідно подолати 3% бар’єр). Під час виборів ПУ застосовується мажоритарна абсолютної більшості, а якщо відбувається 2 тур, то мажоритарна відносної більшості виборча система. Що ж до місцевих виборів, то тут ми зустрічаємось з певними складнощами. Згідно з новим ЗУ «Про вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» 2010 року вибори депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад проходять за змішаною виборчою системою: 50% за пропорційною системою за списками політичних партій, а 50% за мажоритарною системою відносної більшості. Що ж до виборів сільських, селищних, міських голів та депутатів сільських, селищних, міських рад, то вони проходять за мажоритарною відносної більшості виборчою системою.
Отже, на сьогодні в Україні діє кілька самостійних виборчих систем, що передбачає застосування пропорційної та мажоритарної систем до різних видів виборів.
42). Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
Виборчий процес – це система врегульованих КУ та ЗУ основних послідовних процесуальних сталій організації та проведення виборів в Україні.
Ст.12 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» визначає, що суб'єктами виборчого процесу визнаються особи, органи та організації, наділені Конституцією та виборчим законодавством України правами та обов'язками стосовно організації та проведення виборів, ними є: виборець, виборча комісія, партія (блок), що висунула кандидатів у депутати, кандидат у депутати, офіційний спостерігач від партії. Хоча сюди ще входять й міжнародні спостерігачі, ЗМІ, політичні партії та громадські організації тощо.
Ст..11 ЗУ «Про вибори народних депутатів України» окреслює, що виборчий процес включає такі етапи: 1) складання та уточнення списків виборців; 2) утворення виборчих округів; 3) утворення виборчих дільниць; 4) утворення виборчих комісій; 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати; 6) проведення передвиборної агітації; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення діяльності виборчих комісій.
Загалом же якщо виділяти спільні для всіх стадії виборчого процесу, то такими є: - призначення або проголошення виборів, - формування територіальних виборчих одиниць – виборчих округів та виборчих дільниць, - формування виборчих комісій, - передвиборча агітація, - проведення голосування, - підрахунок голосів, - встановлення результатів та їх оприлюднення, - припинення діяльності виборчих комісій.
Виборчий округ - територіальна або інша виборча одиниця, в межах яких об'єднуються виборці для обрання депутатів. Виборче законодавство України передбачає формування лише територіальних виборчих округів, тобто таких, що формуються за територіальною ознакою.
Виборчі дільниці - це територіальні одиниці, що об'єднують виборців спільним місцем голосування. Згідно з виборчим законодавством для підготування і проведення голосування та підрахунку голосів виборців утворюються звичайні, спеціальні та закордонні виборчі дільниці.
Звичайні виборчі дільниці утворюються для організації голосування виборців за місцем їх проживання. Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, на суднах, на полярних станціях України, в установах кримінально-виконавчої системи та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Закордонні виборчі дільниці утворюються при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.
Загальними засадами виборчого процесу для всіх видів виборів, які проводяться в державі, можуть бути: 1) законність; 2) багатопартійність; 3) вільне і рівноправне висування кандидатів; 4) гласність; 5) відкритість; 6) свобода передвиборної агітації; 7) рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; 8) неупередженість до кандидатів з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.