- •Предмет правового регулювання конституційного права України
- •2. Методи правового регулювання конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційно – правові інститути
- •5. Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6. Джерела конституційного праваУкраїни як галузі права.
- •7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України
- •9. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •40. Правовий статус арк.
- •41. Конституційно-правовий статус столиці України.
- •42. Конституційно-правовий статус м.Севастополя та гірських населених пунктів.
- •43. Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •44. Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Укр.
- •45. Конституційно-правове регулювання діяльності громадських обєднань та політичних партій в Україні.
- •46. Правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •47. Конституційні гарантії розвитку прямої і представницької демократії в Україні.
- •48. Безпосередня демократія, форми, принципи, функціїї, механізм.
- •49. Поняття й принципи виборчого права.
- •50. Виборчі системи що застосовуються в Україні.
- •51). Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •52) Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •53) Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •54) Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •64) Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •65) Адміністрація Президента України: завдання, функції права.
- •66) Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •71) Особливості здійснення державної виконавчої влади в арк. Представництво Президента України в арк.
- •72) Конституційно-правові норми, що регулюють, статус прокуратури України.
- •73) Конституційне забезпечення судоустрою України
- •74. Основні конституційні засади судочинства в Україні.
- •75. Конституційний суд України: правовий статус, повноваження, організація і діяльність.
- •76. Принципи діяльності ксу.
53) Інститут референдуму в конституційному праві України.
Референдум є інститутом безпосередньої, тобто прямої, демократії. Референдум - важлива форма безпосередньої демократії, що полягає в голосуванні виборців (певної, визначеної законом групи виборців), шляхом якого приймаються рішення з будь-яких питань державного або самоврядного характеру, за винятком тих, котрі згідно з законом не можуть бути винесені на референдум. Ці рішення - обов'язкові до виконання органами, організаціями і громадянами, щодо яких вони мають імперативний характер. Відмінність референдуму від виборів, процедура яких також передбачає голосування виборців, полягає в об'єкті та меті волевиявлення виборців. Так, якщо на виборах таким об'єктом є кандидат або список кандидатів, то об'єктом референдуму може стати конституція, закон, законопроект, будь-яке питання зовнішньої чи внутрішньої політики.
Як інститут конституційного права, конституційно-правовий інститут референдуму – це сукупність юридичних норм, які регулюють місце цього інституту в системі форм безпосередньої демократії, порядок його організації та проведення, а також правові наслідки реалізації його положень. Своєрідною формою референдуму є плебісцит, тобто опитування населення про політичну долю території, на якій воно проживає.
Відповідно до Конституції України проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Республіки Крим та місцеві референдуми. Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів. Закони, інші рішення, що прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно зі статтею 72 Конституції України всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією. Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як 3 мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по 100 тисяч підписів у кожній. Згідно зі статтею 73 та пунктом 2 статті 85 Конституції України Верховна Рада України призначає всеукраїнський референдум з питань про зміну території України, а згідно з пунктом 6 статті 106 Конституції України Президент України призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України відповідно до статті 156 Конституції України та проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Місцеві референдуми призначають органи місцевого самоврядування з питань, що належать до їх компетенції. У статті 143 Конституції України проголошується, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування забезпечують проведення місцевих референдумів і реалізацію їх результатів. Згідно зі статтею 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. А згідно зі статтею 74 Конституції України не допускається проведення референдумів щодо законопроектів з питань податків, бюджету і амністії.