34. Прибуток як економічна категорія. Види прибутку.

Прибуток на капітал — найважливіша категорія ринко­вої економіки, складна і багатогранна за своєю сутністю та кон­кретними формами вияву..Бухгалтерський прибутоквизначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгал­терськими (зовнішніми) витратами виробництва.Економічний прибутоквизначається як різниця між вало­вим доходом та економічними (зовнішніми і внутрішніми, з ура­хуванням нормального прибутку) витратами виробництва.Нормальний прибуток— звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стимулює підприємця продовжувати справу, залишаючись у певній сфері бізнесу. Чистий прибуток— прибуток, який залишається у розпорядженні підприємця після розрахунків з бюджетом за податковими та обов'язковими пла­тіжними зобов'язаннями.Економічний прибуток — це надлишок від нормального при­бутку, що є результатом ініціативи підприємця, його вміння знайти найкраще застосування і комбінацію економічних ре­сурсів, здійснити нововведення, ризикнути.Монопольний прибуток— при­буток фірми, яка займає монопольне становище на ринкуСередній прибуток = Ціна – Середні витратиВаловий прибуток – Обсяг реалізації – Валові витратиДо функцій прибутку належать:—облікова, індикативна, що характеризує прибуток як найважливіший показник, критерій ефективності господарської діяльності фірми;—розподільча, що характеризує прибуток як основне фінан­сове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;стимулююча, що визначає прибуток як потужний моти­вуючий чинник, генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій та нововведень.

35. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають.

Маса прибутку— це абсолютний обсяг прибутку в грошовому виражені.Норма прибуткухарактеризує ступінь прибутковості ка­піталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього пил авансованого капіталу.П1=( П / К) *100%,де П1 — норма прибутку; П — маса прибутку; К— величини авансованого капіталу.

36. Ринок, його суть та структура. Функції ринку.

Ринок— система економічних відносин, пов'язаних з об­міном товарів та послуг на основі широкого використання різно­манітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредит­них механізмів.Структура ринку :суб’єкти ринку (покупці, продавці, посередники);об’єкти ринку;ринковий механізм (попит, пропозиція, ринкова ціна, конкуренція). Функція регулювання. Ринок регулює всі економічні про­цеси — виробництво, обмін, розподіл і споживання, визначаю­чи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівні за рахунок розширення або звуження по­питу й пропозиції.Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників то­варів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та спо­живчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мо­тивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.Розподільча функція. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає еконо­мічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво опти­мальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефектив­нішої комбінації ресурсів.Інформативна функція. Ринок через ціни інформує вироб­ника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купу­вати, а що — ні, Функція інтеграції. Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економіч­ного простору як у межах окремої держави, так і в межах світо­вої економіки.