Усунення м. С. Хрущова від влади

Причини усунення М. С. Хрущова

Імпульсивність, непрогнозованість, грубощі і нетактовність керівника партії і держави

Скорочення армії чиновників

Намагання продовжувати демократизацію суспільства

Незадоволення в середовищі інтелігенції, яка бажала не осучаснення і модернізації тоталітарної системи, а її повного демонтажу

Проведення грошової реформи, зменшення асигнувань на виробництво товарів на­родного споживання, підвищення цін на продукти харчування

Робітничі виступи у Краматорську, Черкасах, Харкові, Києві. Демонстрації і страйки в Новочеркаську, Донецьку, Жданові, Одесі, Кривому Розі

Прорахунки в питаннях внутрішньої і зовнішньої політики

Умови розвитку економіки

Використання досягнень науково-технічної революції (НТР). Впрова­дження у виробництво розробок нової техніки, інтенсифікація виробни­чих процесів, механізація і автоматизація трудомістких робіт. Поява нових галузей промисловості.

Спроби модернізації та структурної перебудови промисловості УРСР. Реорганізація управління промисловістю й утворення раднаргоспів

Структура

промислового

виробництва

Більше, уваги приділяється розвитку машинобудування і приладобуду­вання. Вага машинобудування в загальному обсязі промислового вироб­ництва зросла до 25 %.

Розвивається легкове автомобілебудування, випуск найбільших у світі суховантажних суден та риболовецьких траулерів, налагоджено випуск нових типів пасажирських і транспортних літаків високого класу. Споруджуються гідроелектростанції вздовж Дніпра. Нарощується виробництво чорних металів, будуються нові доменні печі й потужні мартени.

Зростає продуктивність праці, підвищується рентабельність підприємств

Легка

промисловість

Розвивається легка промисловість, споруджуються нові і реконстру­ю­ють­ся старі підприємства легкої та харчової промисловості. Накопи­чуються і використовуються засоби для поліпшення інфраструкту­ри, житлового будівництва, соціально-культурної сфери

Аграрна політика

Зміцнення матеріальної бази колгоспів, радгоспів.

Розширення сфери товарно-грошових відносин: заготівлі сільськогоспо­дарської продукції змінюються на закупівлі. Необґрунтована реорга­ні­зація сотень колгоспів у радгоспи. Заборона утримувати худобу в приміській зоні, спроба зменшити розмір присадибних ділянок колгосп­никам. Необачне «вдосконалення» всієї системи агротехніки. Примусове впровадження кукурудзи як основної посівної культури

Рівень життя населення

Економічна дискусія

Переглянуто тарифну систему оплати праці, що дозволило відчутно її підвищити. Помітні зміни відбулись в оплаті праці колго­спників: видача продукції на трудодні стабілі­зувалась, а грошова оплата зросла більше ніж у чотири рази.

Збільшено розмір пенсій, хоча колгоспникам держава пенсії не виплачувала. Скасовано кримінальну відповідальність робіт­ників і службовців за самовільне залишення підприємств.

Селяни отримали паспорти.

Високими темпами розвивалося житлове

будівництво

Визріває думка про необхідність здійснення глибоких економічних перетворень. Основна увага зосереджується на проблемах недосконалої системи планування та оцінки діяльності підприємств. Гостра критика догматичних установок ра­дянської економічної науки. Пропозиція використовувати принципи ма­теріальної зацікавленості, госпрозрахунок, товарно-грошові відносини. Необхідність обмеження впливу управлінсько­го апарату і зростання ефективності виробництва

 МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

«Часи Хрущова, цілком очевидно, були перехідним етапом радянської історії. Незважаючи на чис­ленні невдачі, розчарування й несподівані наслідки від реформ та експериментів, усе ж таки вдалося перетворити СРСР із країни, де правлять терор і драконівська політика, на більш раціональну систе­му господарювання, орієнтовану на передову індустріальну технологію...

Зростали впевненість керівництва республіканської Компартії у своїх силах та визнання важливого економічного значення України у складі СРСР.

...Зростання значення України в СРСР і політичні успіхи окремих українців не змінили того факту, що інтереси України лишались цілком підпорядкованими.інтересам радянської імперії в цілому.»

(Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С: 440)

Історичні умови розвитку культури

Лібералізація суспільного життя

Припинення терору та реабілітація жертв політичних репресій

Часткове подолання сталінської «залізної завіси», розширення контактів із зовнішнім, світом

Спроби реформування консервативної моделі державної економіки

Політичний курс на «формування нової людини»

Нова духовна атмосфера в суспільстві

«Залишковий принцип» забезпечення соціально-культурної сфери

Освіта

Структурна перебудова загальноосвітньої школи, введення восьмирічної загальної середньої освіти,, запровадження 11-річного навчання. Серйозні кадрові проблеми, поліпшення умов підготовки педагогів. Курс на полі­технічну освіту, зміцнення зв'язку школи з виробництвом. Продовження курсу на русифікацію освіти.

Удосконалення системи профтехосвіти, збільшення кількості спеціалістів з вищою освітою.

Значна увага до вечірньої і заочної форм навчання.

Слабка матеріальна база, нестача кваліфікованих викладачів

Наука

Дослідження за визначальних напрямів науково-технічного прогресу: фізика твердого тіла, матеріалознавство, біофізика, біохімія, астрофізи­ка, електрозварювання, кібернетика тощо. Досягнення:

• цифрова машина «Київ», керуюча машина широкого профілю «Дніп­ро», машини «Промінь», «Мир»;

• найбільший у'світі на той час Прискорювач електронів

• перші штучні алмази;

• нові методи квантової теорії поля та статистичної фізики;

• обґрунтування теорії надтекучості та надпровідності;

• машини для хімічного захисту роелин;

• селекція нових сортів озимої пшениці, ячменю, картоплі, овочів та фруктів;

• виведення нових сортів винограду, смородини, персиків. Розвиток суспільних наук:

• видання журналів «Економіка Радянської України», «Радянське пра­во», «Український історичний журнал»;

— видання першої універсальної «Української Радянської Енциклопедії». Практика переїзду талановитих українських вчених На роботу до Москви, у Новосибірський науковий центр

Література

і мистецтво

Повернення до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини; духовне розкріпачення митців. Початок «новітнього українського відродження».

«Шістдесятництво» в літературі — прояв політичних форм опору існу­ючому режиму.

Публікації творів 0. Довженка «Зачаррвада Десна», Б. АнтОненка-Дави- довича «За ширмою», Г. Тютюнника «Вир», Л. Первомайського «Дикий мед» розширювали межі методу соціалістичного реалізму. Розквіт таланту В. Симоненка, Ліни Костенко, Є. Сверстюка, І. Драча. Заснування київського клубу творчої молоді «Сучасник», аналогічних клубів у Львові, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську. Діяльність композиторів Б. Лятошинського («Третя симфонія»), Ґ. Май- бороди (опера «Мілана»), Ю. Мейтуса (опера «Украдене щастя») та ін.