Бойові дії на Південно-Західному та Південному фронтах у 1941 році
Дата |
Подія |
11.07 |
Фашисти підступили до Києва, розпочалась оборона столиці, стійкий опір військ Київського укріпрайону |
30.11 |
Фашисти поновили наступ, але наштовхнулись На сильний опір захисників Києва, припинили штурм оборонних рубежів |
5.08 |
Наступ румунської армії на Одесу, оборона міста |
6.08-7.08 |
Остаточно розгромлені 6-та і 12-та армії Південного фронту в районі Умані |
17.09 |
Оточення Києва, початок виведення військ із міста, півмільйона загиблих. Південно-Західнйй фрсінт перестав існувати |
16.10 |
Евакуація Одеського укріпрайону, припинення оборони Одеси |
Протягом літа-осені 1941 року німецькі війська та їх союзники, захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим. Неокупованими в Україні залишились лише східні райони Харківської області, частина Донбасу, Севастополь, захисники якого продовжували утримувати оборону.
Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні
Розчленування України, план «Ост»
Генеральний план «Ост»
|
Розчленування України
Рейхкомісаріат Україна (6 округів із центрами в Дніпропетровську, Мелітополі, Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному) |
||||
|
|
|
|
|
Дистрикт «Галичина» (Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська області) |
|
РОЗЧЛЕНУВАННЯ УКРАЇНИ |
|
Прифронтова зона (Чернігівщина, Сумщина," Харківщина і Донбас |
|
|
|
|
|
Трансністрія (Одеська область, частини Миколаївської, Вінницької областей, лівобережні частини Молдавії, Буковина) |
||||
Новоутворені адміністративні одиниці очолили генерал-губернатори.
Рейхскомісаром України було призначено Еріха Коха, якому належать такі слова: «Мене знають як жорстокого собаку. Саме тому мене призначено рейхскомісаром України. Наше завдання полягає у висмоктуванні з України всіх товарів, які лише можна захопити, без огляду на почуття і власність українців».
Нацистський «новий порядок»
|
Розгортання руху Опору та його течїі в Україні
|
РУХ ОПОРУ |
|
|
|
|
Радянське підпілля і партизанський рух |
|
Оунівське підпілля |
|
|
|
Орієнтувалися на визволення СРСР і укріплення радянської влади |
|
Орієнтувалося на створення незалежної української держави як від Німеччини, так і від СРСР |
Особливості руху Опору в Україні (1941—1942 pp.)
Радянське підпілля і партизанський рух |
ОУН і УПА |
На окупованій території створено 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп. Для партизанської і диверсійної роботи залишено 3500 груп. У перші дні окупації сотні погано підготовлених підпільних організацій були викриті гітлерівцями. Населення не підтримувало підпільників. У 1942 році там, де партизанський рух був особливо інтенсивним, окремі загони зливались в об'єднання. 30 травня 1942 року ДКО створив при Ставці Центральний штаб партизанського руху; У червні почав діяти Український ШПР. У серпні-вересні в Москві відбулася нарада командирів партизанських об'єднань. Схвалена пропозиція щодо проведення глибб- ких рейдів на Правобережжя. У тилу фашистів активно діяли добре озброєні І керовані з Центру рейдові з'єднання під командуванням О. Федорова, С. Ковпака, О. Сабурова та ін. На Київщині діяло близько 20 загонів. Місцеве населення вело розвідку для партизанів, постачали їм продовольство, одяг. Підпільники інформували населення про події на фронтах, зривали відправку молоді до Німеччини, організовували акти саботажу на підприємствах, диверсії, збройні напади, вели активну «рейкову війну» |
Частина Організації українських націоналістів (ОУН), яку очолював С. Бандера, виступала за утворення власної армії і розгортання активної боротьби за незалежність України, спираючись на сили і можливості українського народу. Оунівці завчасно подбали про організацію підпілля, створивши для роботи на окупованих територіях похідні групи, які вели боротьбу під гаслами «Смерть Гітлеру! Смерть Сталіну! Радянська влада — без більшовиків!» . Підпільні оунівські організації були утворені в багатьох містах України, а також, у Криму. Було налагоджено друкування нелегальної літератури, листівок, підробка документів. Існувала мережа конспіративних квартир. У Західній Україні самостійницький напрямок руху Опору став набувати збройного характеру. Вже в серпні 1941 року в районі Пінська діяв збройний оунівський загін, який розгорнув терористичну боротьбу проти представників окупаційної влади. У 1942 році дрібні загони на Волині і Поліссі об'єдналися під спільним керівництвом в Українську Повстанську Армію (УПА), кістяк якої становили загони «Поліської січі» під командуванням Т. Боровця. Представники ОУН, яких очолював А.Мельник, активно співпрацювали з поліцією. Відносини між бандерівцями і гітлерівцями з огляду на загрозу з боку Червоної Армії незрідка набували характеру взаємосприяння |
Україна в 1943 році
Україна в умовах радянських наступальних операцій
1.У середині лютого продовжується наступ військ Південно-Західного фронту на Дніпропетровськ і Запоріжжя.
16 лютого звільнено Харків.
9 лютого контрудар німецького командування з районів Краснограда і Красноармійська. У результаті 15 березня знову захоплений Харків.
5 липня 1943 року розпочалась Курська битва, після якої створилися сприятливі умови для відновлення наступальних операцій Червоної Армії.
У серпні була проведена Бєлгородсько-Харківська операція. 23 серпня Харків звільнено від окупантів.
У вересні звільнено Суми, Сталіно (Донецьк), Чернігів, Полтаву. У кінці вересня звільнено весь Донбас.
У жовтні звільнено Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ. Розгромлено гітлерівське укріплення «Східний вал».
У перші дні листопада почались бої за Київ. 6 листопада столиця України звільнена від ворога. Створені умови для витіснення гітлерівців з Правобережної України.
Мобілізаційні заходи 1942-1943 років
Особливості |
Наслідки |
Надзвичайно жорстокі методи. Організація погано підготовлених проривних груп для атакування супротивника. Створення спеціальних загороджувальних загонів, які розстрілювали всіх, хто відмовлявся йти в атаку або відступав. Насильницьке вилучення хліба та інших продуктів. Ставлення радянських верхів до українського населення як до «дезертирів-пристосуванців» |
Численні, нічим не виправдані людські жертви. Мирне населення перебувало на межі виживання |