5. Фастівський договір 1918 р. — крок до соборності України.

Розбурхані революційними подіями 1917 р., деякі території ко­лишньої Російської імперії проголосили свою державність. Проте очікуваного миру на стомленій війною землі України не було.

Для погодження своїх дій керівники обох республік УНР і ЗУНР домовилися про об'єднання в єдину державу. Однак через невизначеність революційної ситуації в Україні, через столітню пересторогу до асиміляторської політики Росії та недовіру до біль­шовиків чимало населення західноукраїнських земель вагалося. Не було повної одностайності й у середовищі української еміграції.

15 листопада Директорія переїздить до Білої Церкви і піднімає повстання проти гетьмана П. Скоропадського. В. Винниченко зго­дом писав: "Через кілька днів Директорія мала стільки сил, що змогла рушити з Білої Церкви, щоб зайняти Фастів, вузлову заліз­ничну станцію між Києвом і Одесою".

Стратегічне значення фастівського залізничного вузла розумі­ли всі ворогуючі сторони. Директорія, прагнучи як­найшвидше рухатися до Києва і не маючи повної впевненості у своєму май­бутньому, змушена була жити і творити державні справи "на колесах".

Складність ситуації, в якій опинилася Директорія, була зумовлена і місцем її розташування у Фастові.

Саме у Фастів і прибула пов­новажна делегація ЗУНР для підписання історичної угоди. 1 груд­ня 1918 р. представники Державного секретаріату (уряду) ЗУНР Л. Цегельський (секретар внутрішніх справ) і Д. Левицький (голо­ва секретаріату і секретар фінансів) та вищі посадові особи УНР — В. Винниченко, П. Андріївський і С. Петлюра — уклали договір про об'єднання двох Українських держав такого змісту:

"1. Західноукраїнська Народна Республіка заявляє цим непо­хитний намір злитися з Українською Народною Республікою...

2. Українська народна республіка заявляє цим рівно ж свій не­похитний намір злитись у найкоротшім часі в одну державу із За­хідноукраїнською Народною Республікою..."

3 січня 1919 р. Українська Національна Рада у Станіславі (нині Івано-Франківськ) — тогочасній столиці ЗУНР, проголосила підтвердження укладеного у Фастові договору і ратифікувала акт міждержавного об'єднання.

Уранці 16 січня 1919 р. галицька делегація на чолі з Левом Бачинським і Степаном Вітвицьким відбула зі Станіслава до Києва. Серед 36 парламентарів були члени Української Національної Ради та уряду, відомі громадські діячі Вітовський, Цегельський, Стефаник, Перфецький та ін.

22 січня 1919 р. о 12 год. на Софійському майдані у Києві відбув­ся урочистий Акт з луки. Державний секретар Цегельський зачи­тав і передав голові Директорії Винниченку грамоту-ухвалу Ук­раїнської Національної Ради від 3 січня 1919 р. У відповідь представник Директорії Федір Швець виголосив Універсал про злуку: "...Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Рес­публіка (Галичина, Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянсь­ка Велика Україна. Віднині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український нарід, увільнений могутнім пори­вом своїх власних сил, має змогу з'єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і щастя робочого люду".

За Універсалом ЗУНР перейменовувалась у Західну область УНР (ЗоУНР). Золотого лева на прапорі ЗУНР було замінено єди­ним державним гербом — тризубом. Втім, до скликання установ­чих зборів єдиної України УНР і ЗУНР продовжували утримувати власні уряди, армії та законодавчі органи.

Реалізуючи спільні домовленості, уряд УНР виділив для відбу­дови прикарпатської економіки 500 млн. грн. Крім того, асигнував низку цільових проектів. Так, для відродження товариства "Сіль­ський господар" виділено 2 млн. грн., для українського шкіль­ництва і Національного музею у Львові — 1 млн. грн. Також виді­лялися кошти на відбудову галицьких залізниць, допомогу галичанам-біженцям, сім'ям загиблих стрільців. До Галицької ар­мії направляли військові підрозділи, групу досвідчених команди­рів, боєприпаси, сотні кулеметів, десятки гармат і літаків. Лише в березні для знедоленого війною галицького населення надійшло із Наддніпрянщини 730 вагонів цукру, 213 — борошна, 223 — збіжжя, 127 вагонів інших продуктів. Повсюди — у Києві, Одесі, на Херсонщині створювалися громадські "фонди", "загони" і "корпуси" допомоги Галичині, які збирали речові, продуктові та медичні пожертви, мобілізовували добровольців у Галицьку ар­мію. Однак через кілька місяців січневий акт фактично перестав бути чинним і наприкінці 1919 р. Є. Петрушевич його денонсував.

Директорія, яку Червона армія вибила з Києва, втратила на той час контроль над більшістю своєї території. Як зраду сприйняли галичани діалог Директорії з Варшавою, відтак і весняні договори С. Петлюри з Ю. Пілсудським.

Фастівська угода і ухвала 22 січня 1919 р. були демонстрацією споконвічного прагнення українців до єдності в міжнародно-пра­вовому відношенні. День 22 січня 1919 р. втілив віковічні праг­нення українців жити однією сім'єю на своїй землі, у своїй суверенній державі, коли розділений кордонами народ возз'єднався у соборній Українській державі.

І хоча тоді було проголошено величний акт історичної спра­ведливості, остаточно ідею соборності вдалося реалізувати лише наприкінці XX ст., зі здобуттям державної незалежності України.

ТЕМА. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

Початок Української революції

Українські політичні партії в 1917 році

Партія	Політичні лідери	Мета
Українська Партія соціалістів-революціонерів (УПСР)	М. Грушевськйй, В. Голубович, М. Ковадевський	Глибокі аграрні перетворення; лікві­дація поміщицького землеволодіння, автономія України у складі Росії
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП)	В. Вінниченко, І. Мазепа, С. Петлюра, М. Порш	Демократичний розвиток України з соціалістичною перспективою; ав­тономія України у складі федератив­ної Росії .
Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ) .	А. Ніковський, Д. Дорошенко, С. Єфремов	Реформування народного господар­ства, аграрна реформа при збережен­ні приватної власності, відносини України з Росією на федеративних засадах
Українська демократично-хлібо­робська партія (УДХП)	С. Шемет, В. Шемет, В. Липинський	Збереження приватної власності, хутірське селянське господарство; незалежність України

Утворення Центральної Ради 3 березня 1917 року

УНП (Українська народна партія) + ТУП (Товариство українських поступовців) = УЦР (Ук­раїнська Центральна Рада)

Склад УЦР

УСДРП, УПСР, УНП, інші українські національні партії, громадські організації, терито­рі­аль­ні представництва

Голова УЦР

Михайло Сергійович Грушевськйй (1866-1934 рр.)

Політична програма УЦР

Виконання функцій представницького органу тимчасового державного правління, скликання українського парламенту, формування уряду, вирішення національного питання та соціаль­них проблем українського населення, досягнення автономії України

 МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ Склад Української Центральної Ради (серпень 1917 р.) Члени Центральної Ради Скільки обрано Від Національного з'їзду 6-8 квітня біжучого року Від Всеукраїнської Ради Селянських депутатів Від Української Ради військових депутатів Від Української Ради Робітничих-депутатів Від Українського Військового Генерального Комітету Відтуберній, великих міст, повітів Від політичних партій Від професійних, просвітніх та економічних організацій 3 149 132 100 26 26 10 10 Від національних меншостей України Від російських С. Д. Від російських С, Р. Від партії Народної Свободи Від партії Народних Соціалістів Від Совета Робітничих і Солдатських депутатів Польські партії Від демократичного центру Від С. Д. польських Від польської соціалістичної партії (лівиці) Від польської С. Д. Єврейські партії ВідБунду Від Паолей Ціон Від Сіоністів Від Об'єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії Від Єврейського демократичного об'єднання 17 18 9 4 31 3 1 7 - 13 9 13 13 2 (Вісти Української Центральної Ради. — 1917. — Лист. — С. 20-21)

Етапи, формування української армії

1. Організація в квітні 1917 року полку імені Б. Хмельницького, до якого входили тільки сол- дати-українці.

2. Проведення 5-8 травня 1917 року І Всеукраїнського військового з'їзду, який закликав до. українізації армії.

3. Створення Генерального українського військового комітету на чолі з С. Петлюрою.

4. "У березні 1917 року в Севастополі утворена Чорноморська рада.

5. У квітні 1917 року на Звенигородщині відбувся повітовий з'їзд Вільного козацтва (органи місцевої самооборони).

Рейтинг політичних партій у боротьбі за вплив на населення

III місце

Російська соціал-

демократична робоча

партія (більшовиків)

II місце

Російська партія

конститу­ційних демократів

І місце

УПСР і УСДРП

Український національний конгрес. II Всеукраїнський військовий з'їзд