Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х років XIX ст.

Селяни

Посилилося майнове розшарування селянства: майже 15 % селян зуміли збільшити свої наділи і зміцнили власні господарства, заможних селян називали куркулями.

25 % селян були середняками, які зазвичай мали у власності 8 десятин землі, кілька коней та кілька голів худоби.

60 % селянства становили бідняки, які або зовсім утрачали землю, або мали її недостатньо для життя. Аби вижити, бідняки наймалися до багатших односель­ців, землевласників, шукали сезонних заробітків. Поступово вони перетворюва­лися на сільськогосподарських робітників або ж поповнювали лави промислово­го пролетаріату

Дворянство

Після 1861 р. розпочався стрімкий занепад дворянства — значна частина помі­щиків виявилась нездатною господарювати без дармової праці кріпаків. Майже 77 % дворян мали великі бррги й потроху продавали свої землі підприємливим господарям. Збанкрутілі дворяни переїздили до міст і поступали на державну чи військову службу або ж уливалися в середовище інтелігенції, стаючи лікарями, інженерами, учителями тощо

Пролетаріат

Найважливішою зміною в соціальній структурі українського суспільства другої половини XIX ст. стало виникнення пролетаріату — верстви промислових робіт­ників, єдиним джерелом існування яких була наймана праця. Особливість робітничого класу України — його концентрація на великих підпри­ємствах, де працювало понад 500 робітників та його національна неоднорідність. За переписом 1897 р. в промислово розвинутих Харківській, Київській, Пол­тавській, Херсонській, Катеринославській і Таврійській губерніях у всіх галу­зях промисловості працювало лише 37 % українців. Третину становили росія­ни, решту — робітники інших національностей. У менш економічно розвинутих Волинській, Подільській і Чернігівській губерніях у промисловості працювало 43,3% робітників-українців. Решту становили росіяни, євреї, поляки, німці тощо

Буржуазія

Україна мала дуже слабку буржуазію — капітал українських підприємців зо­середжувався переважно в цукровій, харчовій, виноробній, борошномельній та інших галузях промисловості, що переробляли сільськогосподарську продукцію. Серед них було кілька мільйонерів — Терещенки, Симиренки, Харитоненки, Римаренки. Слабші позиції українські капіталісти займали в кам'яновугільній, залізорудній, чавуноливарній, машинобудівній галузях

Інтелігенція

Змінилося соціальне походження інтелігенції. На початку XIX ст. переважну її більшість становили дворяни, а в 1900 р. дворян залишилося лише 20-25 %, решта були вихідцями з міщан, священиків, селян — інтелігенція ставала все ближчою до народу