Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. В Австрійській імперії

Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях очолила верхівка греко-като- лицького духовенства, яка разом з українською інтелігенцією 2 травня 1848 р. у Львові ство­рила першу українську національну організацію — Головну Руську Раду (ГРР). Її главою став греко-католицький єпископ Григорій Яхимович

Освіта

На початку XIX ст.- в Україні було реформовано систему освіти на за­гальноімперський зразок. Усі навчальні заклади поділено на парафіяльні, повітові, губернські гімназії та університети. У губернських містах діяли приватні пансіони. У Києві, Хар­кові, Полтаві, Одесі та Керчі були зас­но­вані інститути шля­хетних дівчат. В Україні діяли три ліцеї: Рішель­євський в Одесі, Кременецький на Волині (його закрили після польського повстання 1830-1831 рр.). Розширювалася мережа середніх професійних навчальних закладів. Медичну освіту здобували в Єлизаветградській медичній школі (1787) та Київській фель­дшерській школі (1842). Геодезичну освіту давало Кременецьке землемірне училище (1807).

Найширшу мережу закладів мало військове відомство. У Ми­колаєві діяли артилерійське (з 1794) і штурманське (з 1798) училища. У Полтаві (з 1840) та Києві (з 1852) діти україн­ських дворян готувалися до офіцерської служби в кадетських корпусах.

Вищу світську освіту в Україні стали надавати університети: Харківський (1805) та Київський (1834)

Наука

Потужним центром наукових досліджень став Харківський уні­верситет. Ректор університету Тимофій Осиповський протягом 1813-1820 рр. під­го­тував тритомний «Курс математики». Відомий учений-медик Іван Ор­лай написав багато наукових праць з історії медицини та медичних по­сібників

Література

і театр

Народну мову почали використовувати публіцистика, літератур­на критика й гуманітарні науки. Іван Котляревський(1769-1838) є автором перших українських п'єс — «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», поеми «Енеїда».

Петро Гулак-Артемовський(1790-1865) — байка «Пан та Собака», послання «Справжня добрість». Євген Гребінка (1812-1848) — байкар («Ведмежий суд», «Віл», «Рибалка», «Вовк і Огонь»). Микола Гоголь (1809-1852): «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Тарас Бульба». Григорій Квітка-Основ'яненко (1778-1843): «Ма­руся», «Конотопська відьма», «Сватання на Гончарівці». Тарас Шевченко: «Катерина», «Наймичка», «Слепая», «Відьма», «Марія», «Княжна» тощо. Пантелеймон Куліш (1819-1897) — «Чорна рада»

Архітектура

Архітектурний стиль бароко витіснявся класицизмом. Перша половина XIX ст. стала тріумфом містобудівного мистецтва. Із 30-х років XIX ст. православні храми будувалися за офіційно за­твердженим так званим російсько-візантійським стилем. Окрасою міст ставали споруди культурного призначення та приміщення навчальних закладів: будинок оперного театру в Одесі (1809) архі­тектора Ж. Тома де Томона, Аскольдова могила (В. Беретті). Продовжувалася традиція палацово-паркової архітектури. Ше­деврами першої половини XIX ст. стали палац і парк К. Розу- мовського в Батурині, палац П. Галагана з лісопарком у с. Со- киринцях на Чернігівщині. Світової слави зажили дендрологічні парки «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій Церкві

Образотворче мистецтво

Значний внесок у мистецтво скульптури зробили І. Мартос, Г. Красуцький. Живопис розвивався в побутовому, історичному, пейзажному, портретному напрямах. Головними рисами стали реалізм і демократизація (Д. Левицький, В. Тропінін, В. Боро- виковський тощо).

Музика

Представники музичного мистецтва: піаніст, композитор і педагог Й. Витвицький, композитор М. Вербицький. Створювалися про­фесійні артистичні трупи, виникали світські хори й капели, діяли оркестри

Модернізація (від франц. тойегпізаііоп — оновлення) — удосконалення, надання нового вигля­ду. Організований владою відсталої країни ряд реформ і перетворень з метою наздогнати розви­нуті країни, зберігши при цьому владне становище провідних верств