Формування фабрично-заводської промисловості

У першій чверті XIX ст. до 1835 р. — боротьба селян Поділля під проводом легендарного ва­тажка Устима Кармалюка

Наслідком поразки у Кримській війні стало піднесення антифеодального селянського руху. Найбільшого розмаху повстання набуло на Київщині, діставши назву «Київська козаччина». Селяни перестали коритись поміщикам, оголошуючи себе козаками, створювали власні органи самоврядування. У лютому 1855 р. цей рух охопив 8 із 12 повітів Київської губернії

«Похід в Таврію за волею» — навесні 1856 р. серед селян поширились чутки, що царський уряд закликає переселятися у Крим і що переселенцям будуть давати там землю. Селяни знімалися цілими селами, з жінками і дітьми. Найбільших розмірів рух набув у Катеринослав­ській губернії, рухом було охоплено 574 сіл із населенням 76 тис. чоловік

У Північній Буковині найбільшим був селянський виступ під керівництвом Лук'яна Кобилиці (1843-1844). Повсталі селяни 22 громад відмовилися відробляти панщину та інші повинності, вимагали перевести їх у ранг державних, оголосили ліси і пасовища своєю власністю, ратували за відкриття українських шкіл

У 1846 р. селянські виступи охопили Східну Галичину. Всього протягом першої половини XIX ст. на західноукраїнських землях відбулося 15 селянських заворушень, більшість з яких припинилися лише після втручання каральних загонів

Навесні 1846 р. у Києві виникла таємна українська політична організація — Кирило-Мефодіївське товариство (або братство), назване на честь відомих слов'янських братів-просвітителів, право­славних святих — Кирила і Мефодія. Знаком товариства був перстень з написом «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846». Вперше в історії українського суспільного руху товариство висунуло політичні програмні завдання, спрямовані на докорінну перебудову тогочасного суспільства

Засновники

та учасники

М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський; активну участь брали Т. Шев­ченко, П. Куліш. Всього до товариства увійшли 12 осіб віком від 19 до 30 років. Біль­шість з них походила з дрібномаєткових дворян

Мета

Досягнення Україною національно-державної незалежності з демокра­тичним ладом

Форми роботи

Літературно-просвітницька пропаганда

Програма

Викладена в історично-публіцистичному творі «Книга буття українського на­роду», або «Закон Божий»

Програмні вимоги:

ліквідація в Україні чужоземних колонізаторських режимів, демократизація суспільства, вста­новлення республіканської форми державного правління та федеративних зв'язків із сусідніми (переважно слов'янськими) країнами; передбачалися скасування смертної кари й тілесних по­карань, обов'язкове початкове навчання, свобода віросповідання

Навесні 1847 р. царські жандарми заарештували у Києві всіх 12 постійних учасників засідань братства і під конвоєм відправили до Петербурга. Усіх учасників товариства покарали без будь-якого суду засланням до різних місць Російської імперії. Т. Шевченка відправили до війська на 10 років