Декабристський рух на Україні

Причини поразки:

• намагання здійснити свої плани шляхом державного перевороту, залучаючи тільки представників дворянства;

• відсутність підтримки народу;

• неузгоджені дії та непослідовність і нерішучість керівників повстання

Історичне значення:

• перша спроба повалення самодержавства;

• виступ декабристів сприяв подальшому поширенню революційних та національних поглядів та боротьби в імперії

Намагаючись виправити становище та продовжити почин Північного товариства, 29 грудня 1825 р. члени Васильківської управи С. Муравйов-Апостол та М. Бестужев-Рюмін підняли по­встання Чернігівського піхотного полку в селі Трилісах поблизу Василькова на Київщині. У ла­вах повстанців налічувалося понад 1 тис. солдатів та 19 офіцерів. Лідери виступу склали «Пра­вославний катехізис», за основу якого було взято головні декабристські постулати — повалення самодержавства, скасування кріпосного права, встановлення демократичних порядків

Спробою знайти вихід із скрутного становища були стихійні та організовані переселення селян у Саратовську та Астраханську губернії, на Кавказ, у Новоросійський край. У першій полови­ні XIX ст. почалися суттєві зрушення в аграрному секторі: поступова руйнація натурального господарства та еволюційний перехід господарської діяльності на рейки товарності та підпри­ємництва

В основі промислового перевороту лежав технічний переворот, суть якого полягала у заміні ручної праці машинною, широкому запровадженні у виробництво парових двигунів, удоскона­лених технологій. Відбувається поступове витіснення кріпосницької мануфактури капіталістич­ною фабрикою

Перший етап тривав від початку XIX ст. до середини 30-х років. Основними промисловими підприємствами були селянські промисли, міські ремісничі майстерні, мануфактури, що базу­валися на примусовій кріпацькій праці та ручній техніці

Другий етап тривав до скасування кріпосного права у 1861 р.

Нові машини та технології вимагали якісно нової робочої сили — дисциплінованої, кваліфіко­ваної, зацікавленої в наслідках праці

Потреби економіки та поглиблення диференціації промисловості сприяли появі в українських землях нових галузей — кам'яновугільної, машинобудівної, цукроварної тощо. Формується спеціалізація районів на виробництві певної промислової продукції