«Руська трійця»

«Руська трійця» — напівлегальний демократично-просвітницький гурток, заснований у Львові в 1833-1837 рр. випускниками Львівської греко-католицької семінарії М. Шашкевичем, Я. Головацьким, І. Вагилевичем (термін «руська» тоді означав «українська»)

Мета

Піднесення національної свідомості в регіоні, перетворення народної мови на літературну

Форми роботи

«Ходили в народ»: записували народні пісні й перекази, слова й вирази, вживані простими людьми; у церквах виголошували проповіді українською мовою. І. Вагилевич навіть агітував селян підніматися на боротьбу проти національного та соціального гноблення

Діяльність

У 1834 р. члени гуртка підготували до друку історико-літературну збірку «Зоря», до якої увійшли біографія Б. Хмельницького, оповідання і народні пісні, при­свячені Національно-визвольній війні, вірш про С. Наливайка, оповідання про опришків

У 1836 р. видали літературно-науковий альманах «Русалка Дністровая» (до мате­ріалів, узятих із «Зорі», додалися художньо-публіцистичні й наукові твори)

Незважаючи на те, що «Руська трійця» не проголошувала революційних гасел, її діяльність пробуджувала національну свідомість українства, прагнення боротьби за свої національні й со­ціальні права

У першій половині XIX ст. посилюється невдоволення кризою феодально-кріпосницької сис­теми та зростає опозиційність до самодержавної влади. Одним з показників цього процесу стало виникнення в українських землях масонських лож, які були організаційними формами об'єднання опозиційно налаштованої ліберальної еліти

Типовою рисою українського масонства було переважання в їхній діяльності інтернаціонального над національним — основною метою масонства було створення всесвітнього, наднаціонального братства. Царський уряд у 1822 р. видав указ про заборону всіх таємних організацій та гурт­ків, насамперед масонських лож. Проте це рішення не припинило діяльності масонського руху

Політична опозиція елітних верств населення російському самодержавству, яка відчувалася в ідеології масонства, але досить абстрактно та непослідовно реалізовувалася «вільними каменя­рами» на практиці, певною мірою виявила себе у декабристському русі: у Кам'янці-Подільському група офіцерів утворила таємну організацію під назвою «Залізні-персні» (1815—1816). Ліде­ром цього опозиційного утворення був В. Раєвський. Його учасники стояли на антикріпос­ницьких, республіканських позиціях. Проте загроза викриття змусила групу саморозпуститися

Основною причиною декабристського руху стала криза феодально-кріпосницької системи, а сво­єрідним каталізатором — війна 1812 р., яка призвела до активного поширення західноєвропей­ських ідей, глибшого ознайомлення з соціальним та політичним досвідом Європи, зростання серед дворянства відчуття власної гідності та значимості.