3. Морські походи.

З початку свого існування Запорозька Січ перебрала на себе державну функцію захисту України.

У 70-х роках XVI ст. Запорозька Січ боролася за визволення Молдови від турецького поневолення. Всупереч урядовій забороні Кіш Запорозький у березні 1574 р. спорядив на допомогу повста­лому молдавському народу 12 сотень козаків на чолі з гетьманом Іваном Свидриговським (Сверчевським).

З другої половини 70-х років XVI ст. активізуються морські по­ходи козаків проти Крим­ського ханства і Туреччини. Запорозька Січ створила власний флот, який успішно проти­стояв фло­ту наймогутнішої на Чорному морі держави. Умі­лі майстри за два тижні ви­довбу­ва­ли з хо­лод човен завдовжки приблизно 45 стоп: і завширшки 10-12 стоп і на­рощували борти. З обох кін­­ців човна прилаштовували стерна, завдяки чому він міг рухатися назад і вперед не роз­вер­та­ю­чись, а щоб човен добре тримався на плаву, з обох боків прикріплювали в'язки очерету. Кожен та­кий човен, який називав­ся "чайка", вміщував 50-70 осіб, які навперемінно веслували. Чо­вен за­вантажували сухарями, борошном, в'яленим м'ясом, салом, боєприпасами й не велич­ки­ми гар­ма­тами. Козацькі "чайки" легко маневрували й могли вільно долати морський простір.

Січовики на чолі з відважними поводирями здійснювали ус­пішні комбіновані походи сушею і морем у татарські та турецькі володіння.

У 1576 р. козаки разом з ратниками А. Верьовкіна штурмували Іслам-Кермен, самостійно промишляли під Козловом (нині Євпа­торія) і Кафою, ходили до Трапезунда і Синопа. 1586 р. січовики розгромили татарські чамбули в пониззі Дніпра, наблизилися до Очакова й захопили місто. Потім, добравшись морем до Козлова, спалили фортецю й чимало турецьких галер. Витримавши запек­лий бій з татарами, попливли до Білгорода, де знищили турець­кий загін і з тріумфом повернулися на Томаківську Січ. Успішні дії запорожців на півдні привернули увагу російського уряду і на початку 90-х років він неодноразово робить спроби залучити коза­ків на службу цареві.

Військове мистецтво українського козацтва істотно вплинуло на формування війська Московського царства кінця XVII ст. та російську армію XVIII — початку XIX ст. Це стосується як побудо­ви та структури російської армії, так і її стратегії і тактики.

Козацтво відігравало важливу роль в історії українського народу, ставши могутньою опорою в його боротьбі за визво­лення з-під гніту Речі Посполитої.

Тема. Українські землі в XVI ст. Підпорядкування українських земель

Підпорядкування українських земель чужій нації з іншою релігією і культурою

Кревська унія 1385 р.

Люблінська унія 1569 р.

Берестейська унія 1596 р.

Гострий релігійний, соціальний та етнічний конфлікт тривав сотні років і ставив під сумнів саме існування української нації

Виникнення українського козацтва

Перші згадки про козаків	Слово «козак» походить з тюркських мов і означає — вільна озброєна людина. У 1489 р. вперше про українських козаків згадується в письмових джерелах у «Польській хроніці» Мартина Бєльського
Соціальна структура	Публіка була різноманітна — від селянина-втікача до магната — шукача при­год. Представлені були різні національності, але більшість становили українці
Місця поселення	Селилися козаки понад Дніпром, у верхів'ях Південного Бугу та їхніх числен­них притоках. Важливим регіоном формування українського козацтва стали міста Канів і Черкаси. Об'єднувалися козаки в громади, всі питання вирішували на радах, де обирали отаманів та іншу старшину
Заняття козаків	Козаки по-різному здобували засоби для життя: мали власне господарство, за­ймалися землеробством, скотарством, різними промислами, ремеслами, торгів­лею або тільки військовою справою, також наймалися, займалися здобичництвом тощо
До середини XVI ст. козацтво не представляло собою окремої організованої соціальної групи, але вже у першій половині XVI ст. почали з'являтися перші ватажки та організатори українського козацтва, нерідко ними виступали державні урядовці, старости. Вони організовували оборону південного прикордоння від татар, а козаки в цьому регіоні були реальною військовою силою