Правові документи Великого князівства Литовського

Судебник Великого князя Казимира (1468)

Регулював маєткові права, визначав покарання за порушення кордонів, наїзди, крадіжки. Окремі положення було взято з «Руської правди», але введена смертна кара.

Литовські статути (1529, 1566, 1588)

Утверджували і збільшували права шляхти, мали тенденцію до зрівняння їх у правах з магнатами, значно обмежували права селян. Шляхетська земельна власність усіх видів вважалася недоторканною. Життя, здоров'я, майно, честь шляхти захищалися посиленими санкціями.

Литовські статути (1529, 1566, 1588)

За деякі злочини для шляхти передбачалися значно менші покарання, ніж для простих людей. Найтяжчим злочином вважалося посягання на життя і здоров'я короля і Великого князя. Найтяжчим покаранням була смертна кара, яка перед­бачалася за державні злочини (заколот, здача замку тощо), убивство. Для шляхти застосовували особливий каральний захід: виволання (викрикуван­ня), пов'язаний з публічним оголошенням вироку. Фактично це означало ого­лошення людини поза законом: вона втрачала шляхетство, майно, можливість жити на території держави.

Існувала і складна система майнових покарань, яка включала конфіскацію май­на, головщину (штраф за убитого), відшкодування збитків

Характерні риси розвитку української культури

Відсутність власної дер­жави

Руйнування осередків культури внаслідок турецько-кримських набігів і воєн

Вплив західноєвро­пейської культури

Освіта

У XV ст. український учений Юрій Дрогобич (Котермак) (бл. 1450-1494) — мислитель-гуманіст, астроном, астролог, медик, математик — був широко відо­мий у Європі як автор одного з перших у світі астрономічних календарів, як доктор медицини і філософії, ректор Болонського університету та професор Ягеллонського університету в Кракові, де його лекції слухав Микола Коперник. У 1481—1482 рр. займав посаду ректора університету медиків та вільних мистецтв

Книгови­давництво

Фіоль (Святополк) Швайпольт (бл. 1460-1526), слов'янський першодрукар, 1479 р. заснував у Кракові друкарню на кириличних шрифтах, виготовлених Рудольфом Борсдорфом з Брауншвайґа, перший надрукував книги старою україн­ською мовою: «Осьмогласник» (1491) з дереворитом, «Розп'яття», «Часословець» (1491), «Тріодь пістну» (не датована) і «Тріодь цвітну» (1491). Збереглося 79 при­мірників видань Фіоля. Відомий як винахідник — винайшов машину для відка­чування води з шахт, призначену для свинцевих рудників

Архітекту­ра та місто­будування

Зберігалися традиції давньоруської епохи, на західних землях зводили споруди, в яких поєднувалися візантійський та західноєвропейський стилі. Формується власний український стиль в побудові церков — триванні і п'ятибанні. Широко будуються кам'яні оборонні споруди (Мукачівський, Острозький, Одеський зам­ки). Розвивається містобудування, зокрема адміністративні споруди — ратуші

Малярство та книж­кова мініа­тюра

Традиційний візантійський орнамент доповнюється готичними західноєвропей­ськими рисами. В ликах святих на іконах також спостерігається помітний від­хід від візантійських норм, де зображення мало бути схематичним, без передачі об'єму та зміни відтінків

Музика

Міські музики відігравали значну роль в організації щоденного життя міста та його розпорядку, були неодмінними учасниками міських церемоній, процесій, ритуалів, обрядів. У великих містах міські трубачі спеціальними сигналами спо­віщали про початок і кінець дня, про урочистий в'їзд до міста знатних гостей чи наближення до міських мурів ворога, про пожежу та інші стихійні лиха; брали участь у міських святах. У цей період зароджуються історичні думи та пісні. Церковні богослужіння супроводжувалися співом