Київська держава за часів правління Ярославичів

З другої половини XI 47т.. розгортається міжусобна боротьба за владу. Ці війни послаблювали державу, особливо в умовах нової зовнішньої загрози зі сходу — половців (кипчаків). Племена тюркського походження, які проживали у степах між Волгою та Дунаєм я_шг кочовий спосіб життя, постійно нападали на руські землі

3 ініціативи переяславського князя Володимира Мономаха в Любечі зібрались руські князі для вироблення умов мирного співіснування

Рішення з'їзду:

• не вести боротьбу між собою;

• здійснити розподіл князівств, визначивши, кому якою землею володіти;

• встановлене нове правило переходу земельної власності від батька до сина;

• спільно боротися з нападами половців

Рішення з'їзду закріпили поділ Київської держави на удільні князівства

Володимир Мономах був найвидатнішою фігурою на політичній арені Київської Русі у першій чверті XII ст. Його батько був улюбленим сином Ярослава Мудрого, а мати — дочкою візантій­ського імператора Костянтина Мономаха, за що й самого Володимира почали звати Мономахом. Мономах 16 років правив одним з найбільших князівств Русі — Чернігівським, 20 років займав переяславський престол, 12 років був Великим київським князем.

Успіхи об'єднавчої політики Володимира Мономаха позитивно впливали на внутрішній розвиток всієї країни. Зосередження в одних руках великого водного шляху від Чорного до Балтійського моря сприяло значному збільшенню обсягів міжнародної торгівлі Русі й стимулювало еконо­мічне єднання всіх давньоруських земель. Невипадково, що у цей час зростають саме ті міські центри, які перебували на центральній економічній магістралі Русі: Київ, Новгород, Смоленськ, Ладога, Переяслав

Постійні походи проти половців з метою захисту держави. Мономах часто використовував блискавичні рейди, удари у вразливі місця супротивника важкоозброєною кіннотою

Підкорив своїй владі удільних князів і зміцнив авторитет і владу київського князя

Проводив велике градобудівництво, у 1115 р. було збудовано перший міст через Дніпро

Підніс міжнародний авторитет Київської держави. Монархи європейських держав прагнули по­родичатись з могутнім київським князем

Розробив «Устав» — своєрідне доповнення до «Руської правди», де обмежив використання раб­ської праці та джерела рабства, а також установив єдиний відсоток за взяті у позику гроші (не більше 150%)