Формування держави у східних слов'ян у Середньому Подніпров'ї

Наприкінці

V — у пер­шій половині

VI ст.

Заснування Києва

Причини об'єднання слов'янських племен навколо Києва:

• територія контактів різних культур;

• вигідне географічне розташування, саме по річках проходив шлях «із варяг в греки»;

• економічна і полі­тична захищеність регіону

VІ-VVІІ ст.

Виникнення полянського племінного союзу

VIІІ-ІХ ст.

Об'єднання племінних союзів полян, сіверян, уличів і деревлян у державне утворення Руська земля

Середина

I X — друга половина

IX ст.

Князівство києвичів (князів Діра та Аскольда )

Кінець IX — початок X ст

Утворення Київської Русі — середньовічної держави більшості східних слов'ян та окремих неслов'янських племен

882-978 рр. — утво­рення та становлен­ня східнослов'ян­сь­кої дер­жави з центром у Києві

978-1054 рр. — розквіт Київської Русі, зростання її політичної могутності, збіль­шення території, знач­ні до­сягнення в сфе­рі культури

1054-1360 рр. — посту­по­вий занепад і розпад Ки­ївської Русі, утворення са­мо­стійних князівств

Періоди

Характеристика

Князювання правителів

1

Середина

9. — кінець

10. ст.

Виникнення та становлення Київської держави:

• об'єднання слав'янських племенних союзів, зародження держави;

• підкорення торгівельного шляху «із варяг в гре­ки»;

• боротьба з Візантією та хозарами і печенігами, реформи державного управління княгині Ольги

Аскольд та Дір (860- 882);

Олег (882-912);

Ігор (912-945);

Ольга (945-969); Святослав (969-972)

2

Кінець X — середина XI ст.

Розквіт Київської Русі:

• зміна князівської влади;

• територіальне зростання Київської держави;

• запровадження християнства як державної релігії (988 р.);

• будівництво системи оборонних укріплень на пів­дні та сході;

• піднесення господарства, розвиток ремесел, будівництво міст;

• установлення дружніх стосунків з Візантією, зміц­нення міжнародного становища (династичні зв'язки);

• розквіт культури, розвиток літописання, створення збірника законів держави «Руська правда»

Володимир

(980-1015);

Ярослав Мудрий (1019-1054)

3

Друга поло­вина XI — середина XIII ст.

Період міжусобних протистоянь:

• зародження індивідуальної земельної власності, князівські міжусобні війни;

• відокремлення окремих князівств від Києва (Чер­нігів, Галич, Волинь, Володимир тощо);

• постійні війни з кочівниками, зокрема половцями;

• економічний занепад

Володимир Мономах (1113-1125); Мстислав (1125-1132); 3 1146 по 1246 р. пра­вили 24 князі, влада переходила від князя до князя

47 разів

Збройні сили складалися з трьох основних частин: 1) великокнязівської дружини, дружини міс­цевих князів; 2) народного ополчення (воїв); 3) найманих загонів. Дружина була ядром війська, саме на неї спирався князь у здійсненні військових походів, збиранні данини, з нею радився щодо проведення політики

Органом місцевого селянського самоврядування була вервь — сільська територіальна община. Вона була колективним власником земель, діяла на засадах кругової поруки, виконуючи перед князівською адміністрацією фінансові, поліцейські та господарські функції. Кожна «земля» концентрувалася навколо столиці — «міста». Усі інші міста землі вважалися тільки «пригородами», тобто меншими містами. Сільські райони були відомі як «волості». Це термін, що означає «влада», використовувався для позначення сільського району, тому що він управлявся столичним містом. Князь представляв монархічний аспект у Київській Русі, дружи­на — аристократичний, віче — демократичний

Мета походів

Дата

Зміст події

Результат

Головна мета походів — за­безпечення вільної торгів­лі Русі з кра­їнами сходу (Персією, араб­ськими країна­ми), країнами Подунав'я (Болгарією, Візантією), ліквідація зовнішньої небезпеки на кордонах дер­жави від хоза­рів, печенігів, болгар

965 р.

Підкорив в'ятичів, розгро­мив ясів та касогів (предків сучасних осетин та черке­сів), походи на волзьких булгар

Завершив об'єднання східнослав'янеьких племен навколо Києва. Приєднав Тмутаракань та Прикубання

965 р.

Розгромив Хозарський каганат

Заволодів важливим торговим шля­хом уздовж р. Волги

967 р.

Розгромив болгарське

вій­сько

Заволодів східною частиною Бол­гарського царства

968 р.

Похід на Балкани

Заснував місто Переяславець на Дунаї, планував перенести до нього свою столицю

970-971 рр.

Похід на Балкани, тримісячна облога

Доростола

Уклав почесний мир з Візантією; зрікся від завойованих земель на Балканах і зобов'язався допомагати Візантії в боротьбі проти арабів

972 р.

Напад печенігів на неве­ликий загін Святослава на дніпровських порогах

Святослав загинув у нерівній битві

Назва реформи

Основні заходи

Результати

Адміністративна

Ліквідує племінну автономію, усуває від влади місцеві династії «світлих кня­зів» і ставить замість них своїх синів або намісників (тисяцьких, посадни­ків). Держава поділялася на 8 земель-уділів, де центрами були великі міста

Тим самим князь зміцнив центральну владу і вплив своєї династії

Релігійна

Реформує язичницьку релігію, створен­ня пантеону з шести головних богів: Перун, Стрибог, Даждьбог, Мокош, Хоре, Симарл

Упорядкування системи язич­ницьких вірувань

Військова

Заміна племінної організації князів­ського війсь­ка на феодальну — за право володіти землею

Зміцнення князівської влади

Оборонна

Була створена складна і розгалужена система оборонних споруд («змієвих валів»), яка простягалася на 1000 км

Створені опорні пункти у бо­ротьбі з печенігами

Судова

Розмежування єпископського

та градських судів

Зосередження судо­вої влади в руках Великого князя

Градобудівництво

Будівництво нових міст

Заснування міст Володимира, Василькова тощо

Спроба упровадження християнства князем Аскольдом у 860 р. зазнала поразки. У 988 р. Володимир охрещує Русь, за що його церква потім оголошує рівноапостольним святим. Князь призначив 1/10 (десятину) своїх доходів на утримання церкви

Причини прийняття християнства

Історичне значення християнства

Язичницька релігія вже не задовольняла повною мірою духовні, соціальні, полі­тичні, економічні прагнення суспільства.

Київські князі прагнули до дружніх сто­сунків з могутньою Візантійською імпері­єю, яка не розглядала Київську Русь як рівноправного партнера в торгівлі і в по­літиці.

Князь Володимир намагався поріднитися з візантійським імператором, щоб підня­ти авторитет власної династії.

Християнство мало стати ідеологічною опорою князівської влади в державному управлінні

Вплив на подальший розвиток держави:

• зміцнило центральну владу Великого князя;

• стало єдиним світоглядом та єдиною ідеологією для різноплемінного населення держави;

• дало можливість київській державі зрівнятися

з наймогутнішими державами Європи, активізувати політичні, економічні, воєнні, культурні зв'язки з ними;

• сприяло розвитку торгівлі, кам'яного будівни­цтва, культурним зв'язкам з християнським світом

Християнство принесло нову мораль і культуру:

• змінювалися звичаї, в центрі християнства стоя­ла людина, її особистість;

• навчало милосердю, пошані, любові до ближньо­го;

• зв'язок з надбаннями європейської та світової культури, відкривалися нові школи, поширювалися знання, писемність;

• збагачення досвіду слов'янських майстрів засоба­ми архітектурного та малярського мистецтв