Релігійне життя України в умовах незалежності
|
Особливості релігійного життя |
|
||||
|
|
|
|
|
||
Розкол православ'я |
|
Відсутність єдиної православної церкви |
||||
|
|
|
|
|
||
Українська Автокефальна Православна церква (УАПЦ) |
|
Українська православна Церква Київського Патріарху (УПЦ-КП) |
|
Українська Православна Церква Московського Патріарху (УПЦ-МП) |
||
Українська греко-католицька церква (УГКЦ) була узаконена в 1989 році. Єпископат УГКЦ одержав у Львові собор Святого Юра і зробив його своєю резиденцією.
Для України характерна багаторелігійність: існують Об'єднання громад іудейського віросповідання, німецька євангелістсько-лютеранська церква, релігійні громади мусульман, Корейська'методистська церква, релігійні громади товариства свідомості Крішни, буддистів, віри Бахаї, дао- систів, ведантистїв.
Кінець 80-х-початок 90-х років характеризувався зростанням впливу на релігійне життя- республіки сектантства: євангельських християн-баптистїв, Свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, п'ятидесятників тощо.
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
З Конституції України Стаття 35 Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність... Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.
(Конституція України. — К : Право, 1996. — С. 11) |
Культурні процеси в незалежній Україні
Галузь культури |
Основні досягнення |
Освіта |
У 1991 році прийнято Закон України «Про освіту», в 1993 році затверджено програму «Освіта (Україна XXI століття)», в 1999 році прийнято Закон України «Про загальну середню освіту». Зросла кількість середніх загальноосвітніх закладів, з'явились заклади нового типу — гімназії, ліцеї, колегіуми. Система профтехосвіти переорієнтовується на підготовку, поряд з традиційними, нових категорій фахівців — сфери обслуговування, бізнесу, комунальних служб тощо. Поряд із державними ВНЗ розвиваються навчальні заклади, що перебувають у комунальній та приватній власності |
Наука |
Створено чи відроджено ряд нових наукоьих закладів: Інститут міжнаціональних відносин і політології, Інститут української археографії ім. М. Грушевського. Плідно працюють українські вчені в галузях точних та природничих наук: матеріалознавстві, електрозварюванні, новітніх космічних технологіях |
Література |
Були зняті ідеологічні обмеження і відкрито простір для свободи письменницької творчості різних жанрів. До здобутків української літератури останніх років належать «Берестечко» Ліни Костенко, «Щоденний жезл» Є. Пашковського, «Рев оленів нарозвидні» Р. Іваничука, «Северин Наливайко» М. Вінграновського, «Тисячолітній Миколай», «Ангельська плоть» П. Загребельного та ін. |
Мистецтво |
Проводяться культурні заходи загальноукраїнського масштабу: Всеукраїнське Шевченківське свято «В сім'ї вольній, новій», фестивалі естрадної пісні «Пісенний вернісаж», «Червона рута», «Таврійські ігри», міжнародні конкурси ім. М. Лисенка, ім. С. Лифара, їм. В. Горовця та ін. Активно творять відомі українські режисери С. Демченко, P. Віктюк, І. Борис, Б. Жолдак. Високим залишається рівень вітчизняної кінодокументалістики і художніх стрічок «Ізгой» (реж. В. Савельев), «Пастка» (за мотивами творів І, Франка), серіалів «Роксолана» та «Чорна рада». Кращі традиції продовжили представники українського оперного й балетного мистецтва А. Солов'яненко, В. Степова, В. Писарєв, Л. Забіляста, В. Лук'янець та ін. |
Фізична культура, спорт |
Успіхи спортсменів: В.Борзова, Л.Жаботинського, С.Бєлоглазова, О.Блохіна, Л.Турищевої, І.Дерюгіної, В.Алексеева, С.Бубки, А.Шевченка, О.Баюл, Л.Подкопаєвої, К.Серебрянської, братів Кличків... Створено Національний олімпійський комітет |