- •Паращак о.О. Історія України
- •Дрогобич – 2011
- •Передмова
- •Модуль 1 Прадавня історія та середні віки в Україні.
- •Тема 1. Найдавніший період в історії України.
- •Стародавня доба.
- •Бронзова доба. Скіфо-сарматський час.
- •Античні міста-держави Північного Причорномор'я.
- •Причини
- •Зростання населення на території Греції
- •Південь України, Причорномор'я та Крим
- •Племена хозарів на теренах України
- •Тема 2. Слов'яни в європейській історії
- •Походження та розселення слов'ян.
- •2. Заняття, побут та звичаї слов'ян. Племінні союзи.
- •Основні теорії походження слов'ян:
- •Тема 3. Київська Русь у період зародження і становлення феодальних відносин.
- •Народження та розбудова Київської Русі.
- •Економічне життя та побут Київської Русі.
- •3. Християнізація Русі.
- •4. Культура Київської Русі.
- •Формування держави у східних слов'ян у Середньому Подніпров'ї
- •Основні періоди історії Київської Русі
- •Князювання Ярослава Мудрого (1019—1054)
- •Культурні здобутки Київської Русі наприкінці X — у XII ст.
- •Грошова система в Київській державі
- •Правителі Київської Русі в XI — першій половині XIII ст.
- •Київська держава за часів правління Ярославичів
- •Етапи феодальної роздробленості Київської Русі
- •Тема 4. Початок доби удільних князівств
- •Причини розпаду Київської Русі. Київське, Чернігово-Сіверське,
- •2. Боротьба з монголо-татарською навалою та її світове явищ.
- •П ричини феодальної роздробленості Київської Русі
- •Наслідки монголо-татарського поневолення
- •Періоди перебування українських земель у складі Литовського князівства
- •Правові документи Великого князівства Литовського
- •Особливості розвитку культури українських земель у другій половині XIV—XV ст.
- •Тема 5. Зародження козацтва та становлення Запорозької Січі
- •Походження козацтва
- •2. Виникнення та устрій Запорозької Січі. Реєстрове козацтво.
- •3. Морські походи.
- •Тема. Українські землі в XVI ст. Підпорядкування українських земель
- •Виникнення українського козацтва
- •Люблінська унія 1569 р
- •Періоди історії українського козацтва
- •Хронологія Запорозьких Січей з середини XVI — в першій чверті XIX ст.
- •1638-1648 Рр. — «золотий спокій» для Польської держави
- •Діяльність Петра Кононовича Сагайдачного (Конашевича-Сагайдачного)
- •Тема 6. Українська Козацька держава у період формування та поступового руйнування.
- •Українська Козацька держава в період національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького.
- •Двозначність Переяславської угоди.
- •Етапи руйнування козацької держави.
- •Українсько-польські договори періоду Національно-визвольної війни 1648—1657 рр.
- •Національно-визвольна війна як українська революція
- •Зовнішня політика б. Хмельницького в період Національно-визвольної війни
- •Українсько-московський договір 1654 р. Переяславська рада
- •Модуль 2 Національне відродження на українських землях
- •Тема 7. Суспільно-політичний лад України в період утвердження та розвитку капіталізму (друга половина хіх - початок хх ст.).
- •Приєднання українських земель до складу Російської то Австрійської імперії.
- •2. Реформи в Російській імперії у другій половині XIX ст. Та соціально-економічний розвиток України в пореформений період.
- •3. Український національно-культурний та суспільно-політичний рух. Антиукраїнська політика царизму. Виникнення українських політичних товариств і партій.
- •Партії та політичні рухи в Україні на зламі хіх-хх ст.
- •Українське питання — проблема панівних націй
- •Національне та соціальне становище українського населення
- •Принципи російської державності в українських губерніях
- •Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії
- •Форми експлуатації селян у першій половині XIX ст.
- •Суспільні рухи на Україні в першій половині XIX ст.
- •«Руська трійця»
- •Масонство в Україні
- •Україна в програмних документах декабристів
- •Декабристський рух на Україні
- •Формування фабрично-заводської промисловості
- •Селянські виступи
- •Кирило-Мефодїївське братство
- •Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. В Австрійській імперії
- •Особливості розвитку культури наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
- •Вплив аграрної реформи уряду Франца-Йосипа і у 1848 р. На розвиток економіки у західноукраїнських землях
- •Селянська реформа 1861 р. У Наддніпрянській Україні
- •Капіталізація. Ринкові відносини
- •Розвиток української промисловості
- •Реформи адміністративно-політичного управління 60—70-х років XIX ст.
- •Зміни у соціальній структурі суспільства
- •Початок трудової еміграції
- •Українське питання, його головні засади і принципи
- •Хлопомани і народовці
- •Москвофільство і малоросійство
- •Початок громадівського руху наприкінці 50-х — у 60-х роках XIX ст.
- •Український соціалізм м. Драгоманова
- •Культурно-освітнє товариство «Просвіта»
- •Суспільно-політичні течії на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •Наступ імперської реакції на українську мову
- •18 Липня
- •Польське повстання 1863—1864 рр. І Україна
- •Радикальний рух у Галичині
- •Тема. Культурне життя україни у другій половині XIX ст.
- •Тема 1. Україна в першій світовій війні
- •Українські землі в 1915 - 1917 роках
- •Тема 8.
- •1. Початок української революції. Створення Української Центральної Ради.
- •2. II Універсал та визнання української політичної автономії.
- •3. III і IV Універсали. Створення унр.
- •4. Унр часів Директорії.
- •5. Фастівський договір 1918 р. — крок до соборності України.
- •Проголошення автономії України
- •Тема. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності
- •22 Січня 1919 р. У Києві було проголошено
- •Україна в другій половині 1919-на початку 1920 років
- •Варшавська угода та її наслідки
- •Розгром військ Врангеля і махновців
- •Діяльність н. Махна
- •Культура і духовне життя в Україні 1917-1920 років
- •Тема 9. Гетьманат Павла Скоропадського.
- •1. Політично-правові основи становлення Української держави та її зовнішньополітичні пріоритети.
- •2. Розвиток науки та культури.
- •3. На перехресті політичних перспектив. Поширення ідей українського консерватизму.
- •Модуль 3 Україна в радянський період.
- •Тема 10. Утворення срср та зміни в суспільно-політичному, економічному житті України (20-30-ті роки).
- •1. Політика воєнного комунізму та її наслідки.
- •2. Неп у "командних висотах" народного господарства.
- •3. Перехід до планової економіки. Голодомор в Україні 1932-1933 рр.
- •Тема. Українська срр в умовах нової економічної політики (1921-1928)
- •Підходи керівників усрр та рсфрр до об'єднання
- •Культура і духовне життя в роки непу
- •Сталінська індустріалізація України
- •Голодомор в Україні 1932—і933 років
- •Стан культури в Україні у 30-ті роки
- •Тема 11. Західна Україна в 20-30-х роках XX ст.
- •1. Соціально-економічне й політичне становище Західної України
- •2. Національно-визвольний рух. Політичні партії, їх програми і діяльність.
- •3. Мюнхенська угода та її наслідки.
- •Тема 6. Західноукраїнські землі в 1921-1938 роках
- •Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі у складі Румунії
- •Інтегральний націоналізм як нова ідеологія
- •Закарпаття у складі Чехословаччини
- •Тема 12. Україна у Другій світовій війні (1939-1945 рр.).
- •1. Возз'єднання західноукраїнських земель у складі урср.
- •2. Рух Опору в Україні (1941-1944 рр.).
- •3. Окупаційний режим та визволення України.
- •Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників
- •Бойові дії на Південно-Західному та Південному фронтах у 1941 році
- •Особливості руху Опору в Україні (1943 р.)
- •Особливості руху Опору в Україні (1944 - 1945 рр.)
- •9 Травня 1945 р. — день перемоги
- •Культура України в роки війни
- •Тема 13. Суспільно-політичне життя України в повоєнні роки та в роки відлиги
- •1. Суспільно-політичне життя урср після Другої світової війни.
- •2. Політичні зміни в урср у період "хрущовської відлиги".
- •3. Міжнародне становище урср у другій половині 50-х — на початку 60-х років.
- •4. Економічний розвиток урср у другій половині 50-х — на початку 60-х років.
- •Тема. Післявоєнна відбудова і розвиток україни в 1945-на початку 50-х років
- •Голод 1946-1947 років
- •Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років
- •XX з'їзд кпрс і Україна
- •Результати
- •Усунення м. С. Хрущова від влади
- •Економічний розвиток України
- •Тема 14. Суспільно-політичне життя України в період брежнєвського застою
- •1. Спроби запровадження економічних реформ у другій половині 60-х — першій половині 80-х років та їх невдача.
- •2. Зміни в демографічному та соціальному складі населення України
- •3. Особливості національно-демократичного руху в Україні у 60-80-х роках.
- •4. Загострення кризи тоталітарної системи в Україні у другій половині 80-х — на початку 90-х років.
- •Національно-визвольний рух в Україні у післявоєнний час
- •Дисидентський рух в Україні в 60-ті—80-ті роки
- •Тема. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х-початок 80-х років)
- •Результат
- •Стан економіки України та назрівання економічної кризи
- •Етносоціальні процеси та рівень життя населення
- •Тема. Розпад радянського союзу і відродження незалежності україни
- •Техногенна, катастрофа планетарного масштабу
- •Розгортання національно-визвольного руху в Україні
- •Спроби політичних реформ і зростання активності українського суспільства
- •Формування передумов незалежності України
- •Модуль 4 Україна незалежна
- •Тема 15. Розпад срср та відродження Української незалежної держави
- •1. Відновлення незалежності України.
- •2. Україна за часів незалежності: етапи державотворення.
- •3. Українська Помаранчева революція.
- •Етапи державотворчого процесу
- •Етапи конституційного процесу
- •Спроби реформування економіки
- •Етносоціальні процеси та рівень життя населення України
- •Релігійне життя України в умовах незалежності
- •Культурні процеси в незалежній Україні
- •Економічні процеси на початку XXI століття
- •Вибори Президента України
- •Результати парламентських виборів 2007 р.
- •Тема 16. Україна в сучасному геополітичному Просторі.
- •1. Думки і погляди західних експертів щодо місця і ролі України в сучасній геополітиці.
- •2. Геополітичні процеси навколо України.
- •3. Головні напрями та орієнтири зовнішньої політики у післяпомаранчевий період.
- •Вимоги до оформлення реферату
- •Теми рефератів
- •Поради для підготовки до семінарських занять
- •Плани семінарських занять План дисципліни за модулями
- •Тема 3. Київська Русь у період зародження і становлення феодальних відносин Практичне заняття № 1 Київська Русь у період зародження і становлення феодальних відносин
- •Література
- •Тема 4. Початок доби удільних князівств Практичне заняття №2 Галицько-Волинська держава
- •Література
- •Практичне заняття № з Українські землі у складі Великого князівства Литовського (друга половина XIV — перша половина XVII ст.)
- •Література
- •Тема 6. Українська Козацька держава
- •Література
- •Тема 7. Суспільно-політичний лад України в період утвердження і розвитку капіталізму (XIX - початок XX ст.) Практичне заняття №6 Українські землі під владою Російської та Австро-Угорської імперій
- •Література
- •Тема 10. Утворення срср та зміни в суспільно-політичному житті України
- •Практичне заняття № 8
- •Література
- •Тема 15. Розпад срср та відродження Української суверенної незалежної держави (1990 р. — до сьогодення).
- •Література
- •Теми контрольних робіт для студентів-заочників
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Історія України
3. Українська Помаранчева революція.
За роки незалежності у розвитку українського суспільства надзвичайно гостро виявилися й негативні явища у всіх сферах життя. Саме тоді сформувалася кланово-олігархічна система влади, проведена приватизація нерідко мала грабіжницький характер, реформи аграрного сектора призвели до його розвалу, до критичного стану дійшла наука і культура.
Першим розколовся Рух, за ним — інші партії, організації та об'єднання. В Україні гостро постала проблема відсутності всебічно обґрунтованої програми суспільного розвитку. її появу пов'язували із черговими виборами президента країни, які відповідно до Закону України "Про вибори Президента України" відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року президентських повноважень. Тоді вибори мали відбутися 31 жовтня 2004 р. Про намір балотуватися на посаду президента заявило 26 представників, які оприлюднили своє бачення перспектив розвитку України. Проте всі знали, що основними кандидатурами на цю посаду були В. Ющенко — представник демократичних сил і В. Янукович — провладних. Між ними й розгорнулися запеклі передвиборні колізії.
В. Ющенко — лідер парламентської фракції "Наша Україна", колишній голова Національного банку України і прем'єр-міністр України (1999-2001 р.) вибудував програму соціальної справедливості своєї політики на ключовій тезі: "Людина є найвищою цінністю держави".
В. Ющенко звертав увагу на необхідність піднесення авторитету влади, довіри і поваги до неї громади. Державні чиновники в його уявленні компетентні й законослухняні, отримують високу зарплату і не беруть хабарів. Він бачить українське суспільство, де всі рівні перед законом, де кожен із громадян може захистити свої права суді.
До програми і плану дій В. Ющенка приєднався Блок Юлії Тимошенко "Батьківщина". 2 липня 2004 р. вони підписали угоду про створення коаліції "Сила народу" і звернулися до голови Соціалістичної партії України О. Мороза з пропозицією спільної боротьби за демократію. Бажаючи підштовхнути об'єднавчі процеси борців за оновлення української влади, В. Ющенко заявив, що "цей документ є відкритим для інших..."
Згодом, після першого туру Юлія Тимошенко виборів, до коаліції приєдналися партії, лідери яких не набрали достатньої кількості голосів для подальшої участі у виборах: соціалісти на чолі з О. Морозом та промисловці і підприємці — з А. Кінахом. 8 листопада була підписана Політична угода між Коаліцією "Сила народу" і Демократичною платформою Народно-демократичної партії. За цим прикладом пішли й інші.
Програму оновлення України висунули й сили, які групувалися навколо СДПУ(о) і "Партії
регіонів". Ці сили, спираючись на главу держави, висунули кандидатом на посаду президента України прем'єр-міністра В. Януковича. "Сильним роботу — слабким турботу" — таким було одне з найвагоміших програмних гасел В. Януковича.
10 листопада Центральна виборча комісія оприлюднила підсумкові показники. Переможцем було визнано В. Ющенка з відривом від провладного кандидата на 0,55 %. Рахунок у відсотках нас його користь становив 39,87 (проти — 39,32 %). Соціаліст О. Мороз набрав 5,81 %, комуніст П. Симоненко —4,97, прогресивна соціалістка Н. Вітренко — 1,53 %. Решта претендентів набрали менше відсотка голосів виборців.
Згідно із законодавством, мав відбутися другий тур виборів президента України, який було призначено на 21 листопада 2004 р.
Україна більшість голосів віддала В.Ющенку. Всупереч цьому голова ЦВК С.Ківалов наступного дня 22 листопада Віктор Янукович оголосив попередні результати виборів, за якими переможцем був визнаний провладний кандидат В. Янукович. Це обурило людей і сотні тисяч їх вийшли на київський майдан Незалежності. Першими на майдан пішли кияни. Сюди також прибували все нові посланці з усіх регіонів, міст і сіл, де в цей час уже теж відбувалися масові мітинги, ставилися намети, збиралися кошти на підтримку своїх делегацій до столиці. Помаранчевий колір прихильників коаліції "Сила народу" став символом революції, що розпочалася. Тоді ж і народився знаменитий девіз революції "Разом нас багато! Нас не подолати!" У відповідь на консолідацію прихильників демократичних сил провладна коаліція використала у своїх інтересах реанімовану ідею регіонального сепаратизму. Вони заявили, що в разі їх усунення від влади вони підуть на створення Південно-Східної Української Республіки і навіть звернулися до Президента Росії В. Путіна щодо її визнання.
За таких складних обставин вагомий внесок у розрядку напруги зробила Верховна Рада України під головуванням В. Литвина. 27 листопада 2004 р. Верховна Рада прийняла Постанову "Про політичну кризу у державі, що виникла у зв'язку з виборами Президента України".
8 грудня 2004 р. Верховна Рада України ухвалила Закон "Про особливості застосування Закону "Про вибори Президента України" при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року". На підставі цього закону було призначено новий склад Центральної виборчої комісії, головою якої став Я. Давидович.
Проведені вибори Президента України, згідно з цим Законом, показали, що переможцем буде В. Ющенко. 10 січня 2005 р. о 23 год. 30 хв. Центрвиборчком оголосив остаточні результати виборів Президента України. За В. Ющенка проголосувало — 51,99 % виборців, за В. Януковича — 44,2 %.
Рішення Верховного Суду України засвідчило повну перемогу на президентських виборах В. Ющенка. 21 січня Верховна Рада достроково припинила його повноваження як народного депутата й призначила інавгурацію на 23 січня. За процедурою, посвідчення Президента новообраному достойникові мав вручити голова ЦВК, а голова Конституційного Суду — офіційні символи влади. Під час інавгурації новий Президент, зачитавши текст присяги, поцілував і перехрестив Пересопницьке Євангеліє та Конституцію.
Після інавгурації новий Гарант Конституції розпочав формування уряду. 4 лютого 2005 р. за його поданням Верховна Рада України затвердила Ю. Тимошенко на посаду прем'єр-міністра. За її призначення проголосувало 373 депутати.
Свою роботу новий уряд розпочав із перегляду правомірності та законності приватизації найприбутковіших та успішно діючих підприємств країни, розв'язання соціальних проблем, наведення порядку, притягнення до відповідальності порушників чинних законів, налагодження дієвих зв'язків із сусідами як на Заході, так і на Сході. Все це знайшло обґрунтування у новій урядовій програмі під назвою "Назустріч людям".
Чи справдяться надії, залежить як від Президента України та його владної команди, так і від самого народу, його готовності напружено працювати й обстоювати ідеали Помаранчевої революції.
Здобуття Україною незалежності
Проголошення незалежності України
Всесоюзний референдум, республіканське всенародне опитування, регіональний (західні області) референдум 17 березня 1991 р. |
|||||
|
|
||||
Підсумки За СРСР як оновлену федерацію суверенних республік висловилося 70,5 % осіб. За Україну у складі СРСР на засадах Декларації про державний суверенітет проголосувало 80,2 % осіб. За незалежну Україну проголосувало 88 % громадян. |
|
Спроба державного перевороту в СРСР 19-21 серпня 1991 р. |
|||
|
|
|
|||
Ухвалення Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. |
|||||
|
|||||
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення. Верховна Рада України |
|||||
Після провалу путчистів М. Горбачов заявив про можливість підписання нового союзного договору в кінці грудня 1991 р. Керівництво України, відбиваючи настрій народних мас, відмовилось від участі в формуванні нового. Союзу.
Було прийнято рішення про проведення 1 грудня. 1991 року Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акту проголошення незалежності України та призначено вибори Президента України.
Референдум 1 грудня 1991 року і вибори Президента України, Розпад СРСР
Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України |
|
Підсумки 90,32 % населення України висловились на підтвердження Акта проголошення незалежності України |
|
Вибори Президента України |
|
Підсумки Президентом України о'брано Л. Кравчука, за якого проголосувало 61,6 % виборців |
|
Зустріч Президента України Л. Кравчука, Голови Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевича та Президента Росії Б. Єльцина у Біловезькій Пущі 7-8 грудня 1991 р. |
|
Підсумки Констатація факту розпаду СРСР. Підписання угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Підписання 21 грудня в Алма-Аті декларації про утворення СНД керівниками Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану і України. СНД не передбачала ніякого центру, вертикальних управлінських структур. Основа — незалежність республік у зовнішній і внутрішній політиці |
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
Із заяви Президії Верховної Ради Української РСР у зв'язку зі спробою Державного комітету надзвичайного стану в СРСР вчинити державний переворот (серпень 1991 р.)
...Положення постанов Державного комітету з надзвичайного стану в СРСР не мають юридичної сили на території України. Президія констатує, що на території Української РСР надзвичайний стан не запроваджується і підстав для цього не вбачається... Президія заявляє, що вона буде послідовно відстоювати державний суверенітет України, права людини, демократичні завоювання, започатковані в 1995 році.
(Літ. Україна. — 1999, — 22 серпня) |
Звернення Народної Ради до народу України у зв'язку зі спробою державного перевороту в Москві (серпень 1991 р.)
...Головна мета перевороту є придушення демократичних і національно-визвольних процесів у республіках та збереження недоторканими імперських структур. Це неприхована спроба перекреслити прогресивні здобутки народів на шляху до державного суверенітету. Дії заколотників є незаконними:
Народна Рада українського парламенту рішуче засуджує спробу вчинити державний переворот... Закликаємо всіх громадян України, усіх посадових осіб, військовослужбовців та охоронців правопорядку ігнорувати будь-які рішення путчистів і підпорядковуватися виключно Конституції України... ...Пам'ятаймо: якщо сьогодні танки розчавлять суверенітет Росії, то завтра вони з'являться на вулицях і площах українських міст. Саме в такий спосіб було покладено край тоталітарним режимам у країнах Східної Європи. Повсюди виявляйте громадянську непокору! Народна Рада закликає розпочати Всеукраїнський страйк проти наступу диктатури. Віримо: реакція не пройде, демократія переможе!
(Літ. Україна. — 1991. — 29 серп. )
Із заяви глав Республіки Бєларусь, РРФСР, України про вихід зі складу Союзу РСР та утворення Співдружності Незалежних Держав (грудень 1991р.)
Ми, керівники Республіки Беларусь, РРФСР, України, відзначаючи, що переговори про підготовку нового Союзного договору зайшли в глухий кут, об'єктивний процес виходу республік із складу Союзу РСР і утворення незалежних держав став реальним фактом... ...Констатуючи, що недалекоглядна політика центру призвела до глибокої економічної і політичної кризи, до розвалу виробництва, катастрофічного зниження життєвого рівня практично всіх верств суспільства... ...Беручи до уваги зростання соціальної напруженості в багатьох регіонах колишнього Союзу РСР, що призвело до міжнаціональних конфліктів з численними людськими жертвами... ...Усвідомлюючи відповідальність перед своїми народами і світовим "співтовариством та назрілу потребу в практичному здійсненні політичних і економічних реформ, заявляємо про утворення співдружності Незалежних держав, про що сторонами 8 грудня 1991 року підписано угоду. Співдружність незалежних держав у складі Республіки Беларусь, РРФСР, України є відкритою для приєднання всіх держав — членів Союзу РСР, а також для інших держав, які поділяють цілі і принципи цієї угоди.
(Веч. Київ. — 1991. — 10 груд) |
ТЕМА. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Початок державотворчих процесів
Об'єктивна необхідність державотворення
Нові завдання незалежної України |
|||
Знищення віджилих політичних структур і створеная правової демократичної держави |
Трансформування централізованої державної економіки в багатоукладну ринкову, зорієнтовану на соціальні потреби людей |
Національне відродження і оздоровлення міжнаціональних відносин |
Встановлення рівноправних стосунків з іншими державами та перетворення України на сучасну європейську державу |
МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ
Закон України «Про форми власності на землю» (1992 р.) Верховна Рада України постановляє:
(Голос України. — 1992. — 15 лют.)
Із Закону «Про селянське (фермерське) господарство» (січень 1992 р.) Селянське (фермерське) господарство в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними, кооперативними, господарськими товариствами, орендними та іншими підприємствами та організаціями... Втручання в господарську або іншу діяльність селянського (фермерського) господарства з боку державних чи інших органів, а також службових осіб не допускається.
(Голос України. — 1992. — 14 січ.)
Із Воєнної доктрини-України (1993 р.) ...Головною метою воєнної політики України є гарантування національної безпеки України від зовнішньої воєнної загрози, відвернення війни, підтримання міжнародного миру і безпеки... Здійснюючи свій зовнішньополітичний і воєнно-політичний курс згідно з національними інтересами, Україна:
(Відомості Верховної Ради Україну. — 1993. - №43. — Ст. 409. — С. 1020-1022) |
Уряд України в 1991 — 1994 роках
Конституційно не визначеними залишались взаємовідносини найвищих осіб всередині виконавчої гілки влади, передусім президента і прем'єр-міністра. Безсумнівною була лише підпорядкованість останнього президенту.
Голова уряду |
Діяльність |
В. Масол |
У квітні 1991 р. хвиля страйкових виступів, в яких активну роль (аж до акції голодування) відігравали студенти, змусила голову Ради міністрів подати у відставку. Це був досвідчений професіонал, який з 1979 р. виконував функції заступника голови Ради Міністрів, а з 1987 р. очолював уряд. Після його відставки уряд, за західним зразком, дістав назву Кабінету Міністрів |
В. Фокін |
Упродовж 17 місяців Кабінет Фокіна майже безперервно критикували партії, профспілки та інші громадські організації; оскільки економічне життя невпинно погіршувалось. Між президентом і урядом не виникало політичних розходжень; За поданням президента Верховна Рада у жовтні 1992 р. затвердила відставку В. Фокіна |
JI. Кучма |
Новий прем'єр-міністр виявився не таким поступливим щодо президента. Йому довелось працювати в економічній "ситуації, що значно погіршилась. Верховна Рада не дала згоди на спробу голови уряду підпорядкувати собі представників президента в областях, увівши їх до складу Кабінету Міністрів. Проте голова уряду дістав повноваження видавати декрети, які заповнювали законодавчий вакуум або навіть могли змійюівати в певних межах існуючі закони. Л. Кучма і президент JI. Кравчук так і не змогли знайти спільної мови. Після ряду наполегливих прохань Верховна Рада України дозволила главі уряду у вересні 1993 р. піти у відставку |
В. Масол |
Незадовго до виборів знов призначений на посаду прем'єр-міністра |
Окремі політичні діячі не могли домовитись між собою за відсутності Конституції, базованої на поділі властей, і за відсутності законів,, що визначали б компетенцію посадових осіб.
Державотворчі процеси в Україні в 1994—2001 роках
1994 рік |
|
|
|
Вибори до Верховної Ради |
Вибори Президента України |
У березні і квітні вперше проводилися на багатопартійній основі, але за мажоритарною системою. Більшість народних депутатів попереднього складу, яка балотувалась на новий строк (138 з 188), не була обрана. Було заповнено тільки 338 депутатських місць із 450. Ще 56 депутатів було обрано після нових турів голосування влітку і восени 1994 р. |
26 червня відбулися вибори Президента України. За кількістю поданих голосів претенденти розподілились таким чином: Л. Кравчук, Л. Кучма, 0. Мороз, В. Лановий, В. Бабич, І. Плющ, П. Таланчук. Другий тур виборів, де балотувались перші двоє з цього списку, дав перевагу Л. Кучмі |
Кількість осіб у фракції |
Назва партії |
90 |
Комуністична партія України |
22 |
Народний рух України |
21 |
Селянська партія України |
15 |
Соціалістична партія України |
Тільки ці партії змогли створити депутатські фракції чисельністю понад десять осіб. У грудні 1994 р. парламент погодився з пропозицією Центральної виборчої комісії відкласти на рік призначення виборів у 44 округах, де вони тричі визнавались за такі, що не відбулися через неявку виборців, або депутата не було обрано. |
|
У цей період Україна відмовляється від ядерної зброї, що мало надзвичайно важливе значення для входження України у світове співтовариство.
Утвердження національної державності було забезпечене формуванням власної грошової системи, виробленням законодавства.
Принципову роль у формуванні обличчя нової України відіграла заміна радянської символіки національною.
Надто повільно проводились реформи. Особливо зволікання з реформою державних інститутів загальмувало перехід до демократичного устрою і негативно позначилося на ефективності влади.
Державна влада |
||||
|
|
|
|
|
Законодавча |
|
Президент України |
|
Судова |
|
|
|
|
|
Верховна Рада |
|
Виконавча |
|
Конституційний суд, Верховний суд |
|
|
|
|
|
|
|
Кабінет Міністрів |
|
|