20. Побут та військова справа Київської Русі.

Житло жителя України було двокамерним -- складалося з опалюваної хати, та неопалюваних сіней.

Український народний одяг -- самобутнє явище, що розвивалося і вдосконалювалося протягом століть, вбираючи в себе досягнення інших культур, водночас не втрачаючи оригінальних ознак. Чоловічий селянський одяг складався із сорочки до коліна, що вдягалася навипуск та перепоясувалась шкір'яним або в'язаним поясом, нешироких штанів.Жіночий народний одяг складався з сорочки, запаски або юпки, кожуха (взимку). Дівчата заплітали волосся в одну або дві коси.Молочні страви були досить розповсюджені. На столі бували сир, молоко свіже і кисле, в Карпатах -- бринза.

Пили узвари з сухих і свіжих фруктів та ягід, кваси, настої з трав. Хмільний мед і пиво в XIX столітті вже майже не готували.

Хліб мав і велике ритуальне значення. На весілля пекли коровай. Короваї виготовляли у обох молодих і ділили під час їх дарування.

Вивчення військової справи часів Київської Русі – найбільш яскравого державного утворення середньовіччя на території нинішньої України – є однією з актуальних проблем сучасної вітчизняної військово-історичної українознавчої науки. Зброя як пам'ятка історії та елемент матеріальної культури несе інформацію про рівень і ступінь розвитку тогочасного суспільства, характер і спрямування історичних контактів, соціальні відношення людських спільнот і зберігає в собі передові думки, ідеї і технологічні рішення, від вирішення яких залежало розв'язання проблем, що поставали перед людиною. Інтерес до вивчення зброї та військової справи Київської Русі в українознавстві виник не випадково. Виявлення етапів еволюції і рівня розвитку озброєння служить основою для встановлення організаційного та родового складу війська Київської Русі, його бойових порядків, техніки та цілого ряду інших питань, що характеризують військову справу в цілому. Характер оздоблення і декорування зброї як матеріальне втілення ступеня розвитку ремісничого виробництва, міжнародного обміну та технічних досягнень відбиває етнічні традиції народів, що мешкали на теренах Київської Русі. Модернізація окремих видів зброї, зміни в озброєнні та характері ведення війни неодмінно призводили до зміни всієї системи військової справи. Аналіз розвитку озброєння дає інформацію як про військову організацію, так і про економіко-соціальну структуру суспільства Київської держави.

20. Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.

14-п.п.17ст – складний і несприятливий період розвитку укр.культури. Золота Орда (Кр.ханство) здійснювало багато грабіжн.набігів,нищили край. Укр.землі поступово входять до складу ВКЛ. Культура стала зразком для лит.та польської шляхти, але згодом укр.культуру та мову починають ущемляти, витіснювати, насильно впроваджують католицизм, що негативно позначилось на розвитку укр.культури в умовах приналежності до ВКЛ. З 60рр.14ст. значна част.укр земель перебувала під владою Литви. З часом почав зрост.авторитет Моск.Князівства після перемоги над татаро-монголами у 1380р., виникла небезпеки з боку нім.рицарів. Наслідком політ.побоювань Литвт став договір з Польщею 1385р.Кревська унія, що відкривала шлях до полонізації укр. Земель. Але остаточне поневолення укр. Народу сталося з підписанням Люблінської Унії у 1569р., за її умовами Литва об’єднується з Польщею в Річ Посполиту.

Наслідки впливу соц.-політ факторів на укр.культуру:

-майже вся література та мист.спадщина КР загинула внасл.навали монголо-татар.

- культурне життя в зх. землях, посилення зв’язків з зх.-європ.культурами.

- прискорення етногенезу. Сама назва «Україна» вперше згад.у 1187р. в Київському літописі (12-17 ст. – виникн.стійких етнічних ознак укр..культури.

-вплив європ.Віжродження;

-гостра реліг.боротьба між православ’ям та католицизмом.

- виникн.козацтва та його культури.