- •2Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •5.Історія української культури у творах вітчизняних та зарубіжних мислителів.
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13. Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •19.Література та книжна справа Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі.
- •Побут та військова справа Київської Русі.
- •Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII
- •25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •Початки культури козацтва.
- •Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •Козацтво як явище української історії та культури.
- •Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •Українська література XIX ст.
- •Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40.Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •41. Соціально-політичні умови розвитку української культури у 20-му ст.
- •42.Тенденції розвитку української культури початку 20-го ст. (до революції 1917 р.)
- •43.Українізація 20х рр 20 ст та її вплив на розвиток укр нації
- •44.Українська культура в умовах тоталітаризму (30-50-ті р.Р. 20 ст.).
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво: національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46.Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст. (70-ті-кін 80-х років).
- •47.Рух «шестидесятників»: передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •48.Українська культура часів Незалежності: основні тенденції та проблеми розвитку.
19.Література та книжна справа Київської Русі.
Осн.маса літератури – це переклади візант.джерел. Поступово розвивалась оригінальна література, розквіла за часів Ярослава. Книги переписув.вручну. Оформлення книг-це мистецтво. Першу бібліотеку при Соф.Соборі в 11 ст.створив Ярослав (900 книг). Пізніше при Києво-Печ.монастирі. в Новгороді, Чернігові. Більшість книг реліг.за змістом. Напрямки літератури:
Апокрити- це твори бібл.тематики, христ.фольклор(не визнається церквою);
Житійна література – описи життя святих.
Патерики – оповід.про життя святих з певної тер.(переклади єгипетський та синайський).
Природничо-наукова – енциклопедії природно-наукового змісту (перекл. «фізіолог», «шестиднєв», «Християнська типографія»).
Історична література-опис подій світової історії та літописання (Біблія, візант. хроніки, «Повість мин.літ» Нестора.)
Повісті – худ.літ-ра (переклади «Александрія» - про Македонського, )
Паломницька л-ра:книги про мандри до святих місць Повчання – настанови до життя, управл.державою.
Оригінальна література – власна л-ра, написала місцевими авторами «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, Руської землі 13ст.
Отже, л-ра КР являє собою як переклади так і оригінальні твори.
Мистецтво Київської Русі.
Розвинений ткацький промисел, передусім, вироби з льону і конопель, було багато привізної матерії з Візантії з полотна, вовни, шовку. Досконало була розвинена архітектура, іконопис, мозаїка, декоративно-прикладне мистецтво. Театральне мист-во було представлене у народному і т.зв. княжому дружинному театрі. Нар.театр здобув вираження у весільній нар.обрядовості. Княжий – спирався на лицарську пісню, маючи за основу 2 елементи – речитатив та величання. Репертуар княжого театру складався з драм. поем, що мали речитативний характер і подавались у музичному супроводі. Муз.мист-во у добу КР розподілялось на 3 групи:музика народна, княжих салонів і церковна. Нар.музика-вокальні та інструментальні мелодії, супроводжували побут, працю та звичаї предків(колядки, щедрівки, гаїки і т.д.). Про музику княжих салонів можемо судити на підставі згадок у тогочасній літературі, репертуар якої, напевне, був дуже різноманітний- танковий, ліричний. Побутовий, жартівливий та ін. З інструментів вжив.свої споконвічні:гуслі, дерев.труби, сопілки. Носями муз.творчості були: співці героїчних пісень, скоморохи – мандр.музиканти, які розважали людей співами, каліки перехожі, старці, творці захрамової пісні. Церковна музика прийшла до нас з Візантії. Почин.з 11 ст.запровадж.та пошир.укр.церковна музика, що з першого вогнища церк.співу Києво-Печ.Лаври – швидко пошир.на церкві, в монастирях Русі, це був т.зв. «Київський розспів», що став основою місцевої співочої традиції на довгі сторіччя. Особливого розвитку на Русі набула музика дзвонів, яка виконувалась обов’язково по нотах та зі знанням справи. Дзвони супров.будь-яке христ.свято, збирали людей на віче та ін..зібрання. Танець – це композиція ритмічних кроків і рухів частіше до музики, ніж до співу. Під час доби КР виконувались в супроводі співу, музики. Загальнонар.танці відбув. Під час бенкетів, весіль, вечорниць, на свято русалій. Нар.танці поділ.на 3 групи: хороводи. Народні танці, сольні танці.
Отже, мист-во КР поєднувало реліг.та побутові мотиви з перевагою перших.