16. Язичницька культура Київської Русі.

У 5 ст.Правобережна Україна від Києва до Карпат буула густо заселена слов.племенами, які створили самобутню культуру,система яз.вірувань свідчить про розвинуті світогл.уявлення слов’ян, спроба пояснити явища оточуючого світу реалізувалась в ієрархію богів, що відповідали за певні прир.явища. Головний Сварог – Бог неба, основа усього, владика світу. У 10ст. на перше місце виходить Перун-бог блискавки і грому, Дажбог-бог сонця, Велес або Волос – найважлив.бог скоту, господарства,бог багатства, торгівлі, берегиня – матір Земля.

Джерело формув.КР – це Черняхівська культура давньослов. Племен та культури попередників кочовиків. Світогляд народу формувався на основі міфолог.вірування (політеїзм, синкретизм). Розвиток давньослов. мови та писемності. Остання (кирилиця) – це наслідок поєдн. грецьких та слов. літер. була поширена до прийн. християнства. Перун (бог-Громовержець), Хорс (бог Місяця), Дажбог(Сонця), Стрибог (війни), Лада (матір світу), Мокош (покровитель домашнього вогнища, любові і розмноження). Перехід до землеробства (матір Земля і Золотий плуг). Берегиня-це матір Земля. Старод. словяни мали реліг.календар,що пов'язаний з вшануванням Сонця і ін. Богів,боротьбі літа з зимою, тепла з холодом. Купайло-бог доброго врожаю, достатку, любові, злагоди.

17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.

«Хрещення Русі» князем Володимиром 988р. Прийн.Християнства – одна із найважлив.подій в історії України, воно піднесло народ релігійно, морально і відкрило шлях до тогочасної європ.цивілізації. Прийняття Християнства несло за собою:- сприяло виникненню нових мистецтв та ремесел, їх розквіту в поєдн.візант.та місцевих традицій.- пожвавились соціокультурні зв’язки з Візантією, країнами центр.та зх.Європи.-під патронатом держави та церкви почала розвиватись освіта, література, переважно церковна, книгописання.За Ярослава було впорядковану найважлив.юр.збірник держави «Руську правду» ,яка упорядкувала соціальні та майнові стосунки в КР, у ній зафіксовано функціонування грош.системи, що є важливою ознакою розв. господарства та державності. З’явилась гривня. Розвивається давньоруська література: Нестор Літописець-«Повість минулих літ»-розгортання широкої картини розвитку словян у системі тогочасного світу, засудження міжусобиць, В.Мономах у «Повчанні…» робить наголос на високій моралі, розвивається усна нар. творчість, яскравий зразок - «Слово..»невідомого автора, що зараз використовується як джерело історії, розвивається музично-театральне мист-во на Русі.живопис, архітектура, мозаїки, ювелірна справа, керамічне мист-во. Отже, культура КР 9 ст.-13ст.була надзвич.високою ,сягала європ.рівня .але монголо-татарська навала перервала яскравий період вітчизн.історії. духовний розвиток країни.

18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.

Ппотреби церкви та держави спричинили утворення перших шкіл після хрещення Русі. Свідчення про шкільну освіту в домрист.Русі немає, є відомості про наявність писемності та окремих освічених громадян, особливо серед знаті. Володимир створив першу школу при церкві для дітей аристократів у 10 ст. Бурхливий розвиток економіки спричинив виникнення спеціальних ремісничих шкіл. Ярослав у 1037р.при Софії Київській створив першу вищу шклолу з європ. рівнем викладання. При церквах створювались школи для простих людей. В них вчились не лише хлопці, а і дівчата. З 11ст.освітнім осередком стає Києво-Печ.монастир, започатковано традицію літописання . Отже,осв.система КР склалась під впливом Візант.традицій і поступово поширювалась від центрального Київського регіону на пн.Новгородські та Московські землі.

Центри науки – Київ, Новгород. Наукова парадигма базувалась на теології та реліг.філософії в поєдн.з античною традицією.

Галузі науки:богословя, історія. Право, природознавство, матем., астрономія, медицина. Наука явл.собою поєдн. візантійських джерел (переклади) та власних досліджень. Наукові праці:

• Теологія: Смолятич – полеміка з Хомою;

• «Ізборники князя Святослова»

• «вересова книга» і «Руська правда».