- •2Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •5.Історія української культури у творах вітчизняних та зарубіжних мислителів.
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13. Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •19.Література та книжна справа Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі.
- •Побут та військова справа Київської Русі.
- •Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII
- •25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •Початки культури козацтва.
- •Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •Козацтво як явище української історії та культури.
- •Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •Українська література XIX ст.
- •Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40.Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •41. Соціально-політичні умови розвитку української культури у 20-му ст.
- •42.Тенденції розвитку української культури початку 20-го ст. (до революції 1917 р.)
- •43.Українізація 20х рр 20 ст та її вплив на розвиток укр нації
- •44.Українська культура в умовах тоталітаризму (30-50-ті р.Р. 20 ст.).
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво: національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46.Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст. (70-ті-кін 80-х років).
- •47.Рух «шестидесятників»: передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •48.Українська культура часів Незалежності: основні тенденції та проблеми розвитку.
Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
Лівобережна козацька старшина денаціоналізується та включається до російського дворянства (поміщиків), селяни закріпачуються (1783р)
Носіями української культури стають кріпосні селяни
Російський уряд бере під контроль освіту, науку та друкарство (русифікація в цих сферах)
Православне духівництво русифікується і входить до складу РПЦ
рЛітературною мовою стає російська (на Лівобережжі), польська та латинська (на Правобережжі)
Асиміляторська політика російського самодержавства у двох напрямах: політичному та ідеологічному
У 19 ст. культуро творчою силою стає нова українська інтелігенція – вихідці з різних верств
В наслідок розквіту капіталізму пожвавлюється освіта, наука, технічний прогрес і т.д.
Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
Поняття "національна свідомість" та "національна самосвідомість" теж не є синонімами. Перше поняття є більш широким і охоплює більш широкі реалії порівняно з другим, а друге можна розглядати як складову частину першого, як саморефлексію національних відносин, з'ясування свого місця і власної поиції в системі міжнаціональних відносин, усвідомлення себе як представника і суб'єкта національної спільноти і готовності до відстоювання її інтересів. Свій провідний вплив цінності та ідеї справляють і на колективну самосвідомість українського народу, вони активізують його життєдіяльність в цілому, адже відомо, що життєспроможність і активність нації вирішальною мірою визначаються рівнем розвитку та особливостями її самосвідомості.Можна окреслити основні етапи генези колективної самосвідомості українського народу, що відбувалася протягом кількох етапів.. Поезія Тараса Шевченка будила нац.-патріотичні настрої української молоді, доти зрусифікованої або спольщеної, інертно-байдужої до рідної мови та культури.Важливе місце в пробудженні національної самосвідомості українців належить творчості першого класика вітчизняної літератури й драматургії І.П. Котляревського. Його перелицьована "Енеїда",була першою книжкою, яка надзвичайно високо підняла в очах українського громадянства народне українське слово. Своїми ж образами минулої козацької слави і сучасного гіркого селянського життя вона сприяла зацікавленню ними широких кіл української інтелігенції.
Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
Порівняно з духовно-академічною філософією, яка мала теїстично-релігійну спрямованість, інституціалізація освіти і науки, самовизначення філософії як навчальної дисципліни та академічної науки все ж таки досягають високого рівня у світських навчальних закладах — університетах і близьких до них за статусом ліцеях. Попри зовнішню залежність від владних структур та опіки церкви, вони володіли певною автономією, орієнтувалися не тільки на вивчення певних дисциплін, а й на їх розвиток. У них формувалася своя корпоративна субкультура, в якій поціновувалися передусім почуття власної гідності, патріотизму, прагнення встановити наукову істину. Першим університетом на теренах України був Львівський університет. 1787 р. в складі Львівського університету було засновано «руський інститут», у якому навчалися українці, які не володіли латиною, викладання велося українською мовою. Значна частина професорів цього інституту не володіла українською мовою і читала свої курси польською. Потребу в університетській освіті гостро відчували українська шляхта і старшина, які прагнули, щоб їх діти отримали знання з правничих наук і оволоділи європейськими мовами для доступу до дипломатичної та урядової служби в столицях. 1764 р. українська шляхта і козацька старшина звернулися до Катерини II з проханням відкрити університети в Києві та Батурині.