- •2Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •5.Історія української культури у творах вітчизняних та зарубіжних мислителів.
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13. Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15.Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •19.Література та книжна справа Київської Русі.
- •Мистецтво Київської Русі.
- •Побут та військова справа Київської Русі.
- •Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII
- •25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •Початки культури козацтва.
- •Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •Козацтво як явище української історії та культури.
- •Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •Українська література XIX ст.
- •Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40.Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •41. Соціально-політичні умови розвитку української культури у 20-му ст.
- •42.Тенденції розвитку української культури початку 20-го ст. (до революції 1917 р.)
- •43.Українізація 20х рр 20 ст та її вплив на розвиток укр нації
- •44.Українська культура в умовах тоталітаризму (30-50-ті р.Р. 20 ст.).
- •45.Українська радянська література, театр та кіномистецтво: національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46.Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст. (70-ті-кін 80-х років).
- •47.Рух «шестидесятників»: передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •48.Українська культура часів Незалежності: основні тенденції та проблеми розвитку.
Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
Українська культура ІІ пол. XVIІ - XVIII ст. — це духовний образ однієї з найважливіших епох нашої історії. Це час, що вмістив у собі кілька історичних діб – визвольну війну, державність, руїну, втрату завоювань і закріпачення – в культурному відношенні був надзвичайно плідним. Незважаючи на складні політичні обставини на українських землях виросли десятки нових міст, склалася європейська освіта, нових висот досягло книгодрукування, з’ явилися архітектура, що не поступалася гармонійністю та пишністю світовим зразкам, оригінальне малярство, самобутня музика. Друга половина XVIІ - перша половина XVIII ст. — період найвищого розвитку української культури. Гетьманську державу очолюють високоосвічені європейського рівня політичні й громадські діячі: П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський, І. Мазепа. Таким чином, у складний період піднесення та падіння української державності, наполегливої боротьби народу за волю в українській культурі др. пол. XVII- XVIII ст. відобразились кращі риси національного характеру, прагнення до свободи та соціальної справедливості, розвитку в людині добрих начал. Гуманістична спрямованість духовної культури українського народу цього періоду свідчить про прагнення її творців до формування та поширення загальнолюдських культурних цінностей як ідеалу відносин між людьми.
Козацтво як явище української історії та культури.
На початок XVII ст. козацтво виступає вже добре зорганізованою національно-політичною силою, з якою мусив рахуватися світ. Слово "козак" - тюркського походження і означає "вільна людина", "вартовий", "воїн". Перші письмові згадки про українських козаків зустрічаються за 1492 рік. Але різке зростання чисельності козацтва припадає на XVI століття. Козацтво виникло в південноукраїнських землях - від середнього Подніпров'я і майже до Дністра.Ці землі називалися Диким полем: після нашестя монголо-татар, а потім, внаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними. Центром козацтва стало Запоріжжя - степи за порогами Дніпра. І все ж козацтво протягом півтора століть відігравало не тільки визначну політичну роль доблесного захисника волі і прав українського народу, а й сили, що яскраво виявила себе у культурній розбудові держави. Саме з козацького середовища вийшла нова провідна верства, нова національна аристократія, нова інтелігенція, яка взяла на себе і утвердження власної державності (вся гетьманщина і особливо Богдан Хмельницький), і розвиток освіти, спорудження та реконструкцію храмів, будівництво громадських споруд, опікування мистецтвом тощо. У цих умовах — боротьби за незалежність, за розбудову державності і культури — змужнів інтелект нації, зродилася когорта видатних її діячів. Крім уже згадуваних, це Пилип Орлик, Петро Могила, Іван Мазепа, З огляду на історію і культуру XVII—XVIII століть є всі підстави гадати, що саме з козацькою ідеологією свободи будь-що, розкутості сил, волі, суто козацького виклику різним темним (що ототожнювалися з ворожими) силам пов'язаний весь процес перегляду духовних цінностей і життєвих орієнтирів, що тривав у цей час.