25.Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.

Сприяли формуванню нац. свідомості, стали виявом гуманістичної тенденції в укр. культурі, та зброєю представників гуманізму. Друкарство розвивалось з 1491 р: з’являються перші друковані видання в Краківській друкарні («Часословець» і «Осьмигласник»). Перша надрукована книга в Україні «Апостол» (Львівська друкарня Івана Федорова), вийшов Буквар. І.Федоров в Острозі з К.Острозьким засновує друкарню і видають першу православну Біблію, у Львівській братській друкарні видається «Граматика». Книги друкували на папері, використовували гравюри, робились спроби реформувати кириличний шрифт. Розвиток літератури: основний жанр – полемічна література, сутністю якої були суперечки з католиками з питань віри. Вона стала ідеологічним осередком етнічної консолідації українців, особливо розповсюджувалась у 16-14 ст. Христофор Філалет – «Апокризис», Стефан Зизаній «Казання Св.Кирила», М.Смотрицький – «Тренос», Р. Смотрицький – «Ключ царства небесного». Іван Вишенський «Послання к утекшим от православной віри єпископам», «Обліченіє діявола-міродержця», «Позоріще мислєнноє», І.Борецький «Протестація». І. Вишенський виступав у творах не лише проти національно-релігійного, а й соціального гноблення українців, презентував інтереси народу. А не лише укр. аристократії, не визнавав науки.

Отже, л-ра цієї доби відображала процес консолідації укр. етносу і сприяла формуванню нац.. свідомості українців.

26. Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.

У середині 17 ст. Київ уже звівся з руїн, другою столицею на час визвольної війни став Чигирин. У містах цієї пори зростає вага міщанства, тут споруджуються ратуші, монументальні кам’яниці, а на околицях – житла ремісників. У Львові можна побачити силуети ратуш, лат.костьолів, укр. та вірменських церков. У Придніпров’ї забудова міст пов’язана з традиціями давньоруського містобудування. Форми і розміри кварталів визначалися мережею найважливіших вулиць, що вели до головного собору. За допомогою сокири споруджувалися хати і прикрашалися церкви. Козацькі і міщанські громади почали споруджувати у своїх маєтках і селах стрункі і урочисті храми. В др..п.16 ст. були створені різні конструктивні та архітектурно-художні варіанти поєднання квадратів і восьмигранників у своїй основі зрубу з пірамідальними чи восьмигранними банями. Найхарактерніше, що вирізняє укр. дерев’яні храми те, що приміщення перекрите не плоскою стелею, а високим зрубом. Храми ззовні мають вигляд кількох веж згрупованих за певною системою. Друга особливість: храми не мають ні головних, ні другорядних фасадів. Третя особливість: велика кількість сполучень і варіацій нижніх, середніх і верхніх частин споруд. Простір храму уквітчаний квітами і різьбленими іконами. Дерев’яна храмова архітектура України представлена школами: Волинська, Галицька, гуцульська, Буковинська, Закарпатська, Придніпровська та ін.

Давньоруський храм – будова раціональна, має обличчя, його простір має початок і кінець, складається з функціонально диференційованих частин. Козацький Собор – однаковий з усіх 4 сторін (Миколаївський собор у Ніжині, Георгіївський у Видубицькому монастирі). З посиленням католицизму – спорудження великої кількості храмів католицьких. І.Г.Шедель – автор палаців Меншикова на Васильєвському острові. Будував вилику дзвіницю на замовлення митрополита Рафаїла Заборовського, йому належить проект брами заборовського, що є однією з найхарактерніших пам’яток укр. бароко. Також побудовано 2 поверх Київської академії на Подолі, спорудив Софіївську дзвіницю. У 1747 р. почалося будівництво у Києві Андріївської церкви, цю споруду було видно з усіх боків (проект растреллі), стіни – гама бірюзових кольорів, білі колони, золоті капітелі та деталі декору. Справжнім шедевром є дзвіниця давніх печер Києво-печерської Лаври – Коппозиційний ефект двох її ярусів. розбудованих на контрасті горизонтальних і вертикальних елементів. Найцікавіша – Покровська церква на Подолі: три мавки, що підкреслюють її основною композицією. Архітектура і будівництво 14 ст. були пов’язані з укріпленням міст, де сходились економічні зв’язки та торговельні шляхи. Яскравими зразками монументальності і неприступності споруди стали замки у Луцьку та Кам’янці-Подільському. Як правило, у них мешкала шляхта.