- •2. Існують три основні аспекти геохімічних досліджень:
- •3. Прикладні аспекти геохімічних досліджень:
- •7. Основні джерела інформації про склад Всесвіту. Космічна розповсюдженість елементів.
- •8. Будова ядер атомів як чинник що визначає поширеність елементів та їх ізотопів
- •9. Походження та поширеність елементів в Сонячній системі.
- •10. Геохімія планет земної групи (Меркурій, Венера,Земля, Марс).
- •11. Метеорити, їх склад та класифікація.
- •12.Геохімія Місяця. Значення досліджень складу місячних порід для вирішення питань походження Землі.
- •13. Значення вивчення складу метеоритів для дослідження глибинних геосфер Землі.
- •14. Сучасні уявлення щодо походження і складу Землі
- •16. Розповсюдженість хімічних елементів в мантії та ядрі Землі. Моделі складу ядра.
- •17. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі.
- •18. Розсіяний та концентрований стан хімічних елементів в природі.
- •Поняття про кларки та методи їх оцінки. Коефіцієнти розсіяння та концентрації. Основний геохімічний закон Ферсмана- Гольшмідта.
- •26. Фактори, що контролюють міграцію та розподіл елементів в геосферах, взаємозв*язок між ними.
- •27. Основні методологічні засади геохімії радіогенних ізотопів.
- •28. Застосування радіоактивних ізотопів при вирішенні питань петрогенезису магматичних порід
- •29. Застосування радіогенних ізотопів при дослідженні водних систем та осадових утворень
- •30. Використання радіогенних ізотопів при визначенні віку порід
- •31. Радіоактивний розпад, як фактор, що контролює розподіл елементів.
- •32. Основні методологічні засади геохімії стабільних ізотопів
- •33. Залежність розподілу ізотопів від температури. Ізотопні геотермометри
- •35. Розподіл ізотопів в біологічних системах
- •36. Використання ізотопів кисню та водню при вирішенні питань петрогенезису порід.
- •37. Чинники що контролюють розподіл ізотопів сірки в геохімічних системах.
- •38. Інформативність вивчення розподілу ізотопів сірки при вирішенні питань петрогенезису гідротермальних систем.
- •39. Структура силікатного розплаву. Основні засади теорії полімерів.
- •41. Структурний контроль розподілу елементів в твердих тілах.
- •42. Використання закону діючих мас в геохімії.
- •43. Фугітивність і активність, їх значення для геохімії.
- •46. Побудова діаграм стійкості мінералів як функції парціального тиску газів.
- •Стійкість води
- •47. Побудова діаграм стійкості мінералів в координатах Eh-pH
- •55. Гідротермальні геохімічні системи
- •56. Метаморфогенні геохімічні бар'єри
- •57.Геохімічна характеристика пегматитів.
- •58. Геохімія ультраосновних магматичних порід
- •59. Геохімія основних магматичних порід
- •60. Геохімія гранітоїдів
- •61. Металогенічна спеціалізація магматичних порід.
- •62. Геохімія магматичних порід лужного ряду
- •65. Геохімічна роль живої речовини.
- •66. Геохімія атмосфери
- •67. Геохімія гідросфери
- •68. Геохімічні особливості магматогенних систем
- •69. Геохімія біосфери
13. Значення вивчення складу метеоритів для дослідження глибинних геосфер Землі.
Метеоритна речовина має важливе значення для вивчення глибинних геосфер Землі. Метеорити дають потенційний засіб для встановлення природи глибинних зон планет. На їх прикладі можна перевірити обоснованність розрахунків послідовності конденсації мінералів в примітивній сонячній небулі.
Роль метеоритів безсумнівна в формуванні рельєфу планет та їх супутників. Загальна кількість метеоритної речовини, яка випадає на Землю оцінюється від 1 до 10 тис. тон на добу, відомо понад 35 метеоритів масою понад 1 тону (і це при тому, що метеорити з масою <10 г згорають в атмосфері).
залізні метеорити, які значною мірою (до 98%) складаються з нікелистого заліза (теніт – Fe<0,8Ni>0,2 і камасит - Fe0,93-0,96Ni0,07-0,04 -вміст нікелю в яких змінюється від 4 до 30 %), в якості другорядних мінералів присутні сульфіди, фосфіди і хлориди заліза (в нехарактерних для Землі мінеральних формах – троїліт FeS, шрейберзит (Fe,Ni)3P), а також графіт, важливе мають значення для дослідження.
14. Сучасні уявлення щодо походження і складу Землі
Земля є найретельніше вивченою людством планетою Всесвіту, однак безпосередні спостереження охоплюють інтервал не далі як до 15 км вглиб від земної поверхні. Інформація ж щодо глибинної будови Землі отримана переважно в результаті інтерпретації даних дистанційних досліджень: сейсморозвідка і сейсмологія, гравірозвідка і магніторозвідка, теплофізичні дослідження, магніто-телуричне зондування, визначення прецесії рівнодення (момент інерції Землі); а також петрофізичних та геохімічних досліджень гірських порід і метеоритів, експериментального моделювання.
На загальну думку, наша планета сформувалася безпосередньо в результаті аккреції речовини сонячної системи. В будь-якому випадку формування Землі як планети завершилось близько 4,6 млрд. років тому і з цього часу розпочалась власне геологічна історія Землі.
Середній склад Землі. Геофізичні дані про будову Землі (кора, мантія, ядро), дані про середню густину планети, про склад метеоритів дозволили розрахувати гіпотетичні кларки Землі в цілому. По В.Рама-Мурті і Г.Холлу, склад Землі відповідає суміші 40% матеріалу типу вуглистих хондритів, 50% звичайних хондритів, 10% залізних метеоритів. Проте, в порівнянні з хондритами Земля збіднена К і Rb відносно U, Sr та інших тугоплавких елементів. Для Землі характерна дуже сильна диференціація: K, Rb, Ва, U і Th майже повністю зосереджені у земній корі, причому U і Ва концентруються в земній корі набагато енергійніше, ніж лужні метали та інші легкоплавкі і летючі елементи. Ці та інші факти вказують на глобальне збідніння планети летючими елементами. Вважається, що вони були втрачені до утворення Землі як планети або на початку її історії.
Fe |
41,67 |
Mg |
10,68 |
Ca |
1,06 |
O |
27,27 |
Ni |
3,14 |
А1 |
1,02 |
Si |
12,23 |
S |
1,41 |
K |
0,74 |