
- •2. Існують три основні аспекти геохімічних досліджень:
- •3. Прикладні аспекти геохімічних досліджень:
- •7. Основні джерела інформації про склад Всесвіту. Космічна розповсюдженість елементів.
- •8. Будова ядер атомів як чинник що визначає поширеність елементів та їх ізотопів
- •9. Походження та поширеність елементів в Сонячній системі.
- •10. Геохімія планет земної групи (Меркурій, Венера,Земля, Марс).
- •11. Метеорити, їх склад та класифікація.
- •12.Геохімія Місяця. Значення досліджень складу місячних порід для вирішення питань походження Землі.
- •13. Значення вивчення складу метеоритів для дослідження глибинних геосфер Землі.
- •14. Сучасні уявлення щодо походження і складу Землі
- •16. Розповсюдженість хімічних елементів в мантії та ядрі Землі. Моделі складу ядра.
- •17. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі.
- •18. Розсіяний та концентрований стан хімічних елементів в природі.
- •Поняття про кларки та методи їх оцінки. Коефіцієнти розсіяння та концентрації. Основний геохімічний закон Ферсмана- Гольшмідта.
- •26. Фактори, що контролюють міграцію та розподіл елементів в геосферах, взаємозв*язок між ними.
- •27. Основні методологічні засади геохімії радіогенних ізотопів.
- •28. Застосування радіоактивних ізотопів при вирішенні питань петрогенезису магматичних порід
- •29. Застосування радіогенних ізотопів при дослідженні водних систем та осадових утворень
- •30. Використання радіогенних ізотопів при визначенні віку порід
- •31. Радіоактивний розпад, як фактор, що контролює розподіл елементів.
- •32. Основні методологічні засади геохімії стабільних ізотопів
- •33. Залежність розподілу ізотопів від температури. Ізотопні геотермометри
- •35. Розподіл ізотопів в біологічних системах
- •36. Використання ізотопів кисню та водню при вирішенні питань петрогенезису порід.
- •37. Чинники що контролюють розподіл ізотопів сірки в геохімічних системах.
- •38. Інформативність вивчення розподілу ізотопів сірки при вирішенні питань петрогенезису гідротермальних систем.
- •39. Структура силікатного розплаву. Основні засади теорії полімерів.
- •41. Структурний контроль розподілу елементів в твердих тілах.
- •42. Використання закону діючих мас в геохімії.
- •43. Фугітивність і активність, їх значення для геохімії.
- •46. Побудова діаграм стійкості мінералів як функції парціального тиску газів.
- •Стійкість води
- •47. Побудова діаграм стійкості мінералів в координатах Eh-pH
- •55. Гідротермальні геохімічні системи
- •56. Метаморфогенні геохімічні бар'єри
- •57.Геохімічна характеристика пегматитів.
- •58. Геохімія ультраосновних магматичних порід
- •59. Геохімія основних магматичних порід
- •60. Геохімія гранітоїдів
- •61. Металогенічна спеціалізація магматичних порід.
- •62. Геохімія магматичних порід лужного ряду
- •65. Геохімічна роль живої речовини.
- •66. Геохімія атмосфери
- •67. Геохімія гідросфери
- •68. Геохімічні особливості магматогенних систем
- •69. Геохімія біосфери
11. Метеорити, їх склад та класифікація.
Метеорит це тверде тіло космічного походження, яке впало на поверхню крупного небесного тіла. Ще перші дослідження метеоритів показали, що в них зустрічаються всі ті хімічні елементи, які відомі на Землі. Розрізнють три типи метеоритів: залізні(сидерити), залізокамянні(сидероліти) і камянні(аероліти). З данних про мінерологічний та хімічний склад метеоритів виділяють три фази: залізонікелева(металічна), сульфідна(троілітова) і камянна(силікатна). Найбільш розповсюдженими елементами метеоритів є O,Fe,Si,Mg,Ni,S,Ca,Al. В залізних метеоритах переважають Fe,Ni,Co,а в камянних метеоритах переважають - O,Fe,Si,Mg, S,Ca, Ni,Al. Розподіл хімічних елементів в метеоритних фазах дає уявлення про їх поведінку в залежності від будови атомів і хімічних властивостей. Літофільні елементи концентруються в силікатній фазі метеоритів і майже відсутні в металічній, халькофільні елементи дають максимальну конценрацію в троілітовій фазі і сидерофільні накопичуються переважно в металічній. Мінеральний склад камянних иетеоритів близький до складу земних ультраосновних і основних вивержених порід. Головні мінерали метеоритів: нікелесте залізо, олівін, енстатит, бронзит, гіперстен, діопсид, авгіт, троіліт. Інші мінерали, спільні для земної кори та метеоритів, зустрічаються в невеликій кількості або відомі як одиничні знахідки(циркон). Також, в метеоритах зустрічаються мінерали зовсім невідомі в земних умовах.
Залізні метеорити або сидерити. Складаються в основному з заліза та нікелю. Близько 80% відносять до класу октаедритів. Вони виділяються по обрису полірованої поверхні, яка протруєнна кислотою. При цьому утворюється особливий вид октаедричної структури, так звані відеманштеттенові фігури (камасит та теніт). Близько 8% відносять до гексаедритів. Вони складаються з кристалів камаситу. Витруєння полірованої поверхні має кубічну спайність( нейманові лінії). До атакситів відноситься приблизно 12% залізних метеоритів. Володіють тонкою гранулерованою структурою. Вміст нікелю коливається в широких межах.
Залізокамянні метеорити або сидероліти. В они складаються приблизно з однакових по об’єму силікатного та залізонікелевого компонентів. Паласити – залізонікелевий сплав з вкрапленями олівіну, мезосидерити складаються з метеорного заліза, олівіну, гіперстену і анортиту. Камянні метеорити є найбільш розповсюдженеми.
Хондритові метеорити або хондрити. Вони поділяються: енстатитові, звичайні та вуглесті. Хондрити складаються в основному з олівіну, піроксену, нікелистого заліза, троіліта і плагіоклаза. Винятком є вуглесті хондрити, які складаються переважно з гидротированих силікатів. Ходритові метеорити характеризуються нявністю хондр – сферичних тіл діаметром приблизно 1 мм і меньше. Енстатитові хондрити доволі рідкісні і складаються переважно з енстатиту. Ці хондрити характеризуються високим ступенем відновлення. У них практично все залізо присутнє в металічній і сульфідній фазах. Повністю відновлені кальцій, марганець і хром, які містяться в сульфідній фазі. Деяка кількість Si присутня в металічній фазі. Характерним є високий вміст сірки і більш високий вміст суммарного заліза, чим в інших звичайних хондритах. Звичайні хондрити розрізняються за мінеральним складом і вмістом заліза. Ці групи метеоритів мають подібні властивості, але різні за вмістом заліза і сидерофільних елементів (H> L> LL) і по різному співвідношенню окисленого заліза з металевим (LL> L> H). Виділяють: H - 25-30%(високий вміст заліза) , L - 19-24% (низький вміст), LL - 18-22%(мінімальний). У мінералогічному відношені звичайні хондрити пірозділяються на олівін-бронзитові, олівін-гіперстенові і олівін-піжонітові. Найбіль розповсюдженими є олвін-гіперстенові хондрити. Вуглесті хондрити мало розповсюджені. Найбільш характерною особливістю їх складу є присутність гідратованих мінералів і органічних з’єднань, а також характеризуються значним вмістом летких речовин. Виділяють підгрупи: тип1, тип2, тип3. Вуглесті хондрити 1типу мають низьку густину. Вони складені аморфними гідратованими силікатами, містять багато сірки у формі сульфатів, які розчиняються у воді. Підвищена магнітність, скоріш за все пов’язана з присутністю магнітних кристалів шпінелі. Вуглесті хондрити 2 типу складені переважно серепентином, тип 3 – олівінои з домішками піжоніту. Вони мають більш високу густину. У вуглестих хондритах більша частина вуглецю знаходиться в органічних сполуках. В цілому по відношеню головних хімічних елементів вуглесті хондрити близькі до звичайних хондритів і частково до групи Н з підвищеним вмістом заліза. Найбільш важлива характеристика зміни хімічного складу хондритів – поступовий перехід від стану максимального окислення до стану повного відновлення заліза.
Ахондрити. Вони володіють кристалічною структурою, часто мають схожість з земними виверженими породами. Поділяють на дві групи: бідні кальцієм (3%) і багаті кальцієм. У мінерологічному відношені вони підрозділяються: енстатитові, олівін-піжонітові, гіперстенові, гіперстен-плагіоклазові, діопсид-олівінові і авгітові. Найбільш близькі до земних вивержених порід і найбільш рохповсюджені евкрити(з піжоніту та анортиту) і говардити( з гіперстену і анортиту). В цілому структурні особливості і мінерологічний склад більшості ахондритів вказують, що вони кристалізувались з магми аналогічно земним магаматичним породам.