- •2. Існують три основні аспекти геохімічних досліджень:
- •3. Прикладні аспекти геохімічних досліджень:
- •7. Основні джерела інформації про склад Всесвіту. Космічна розповсюдженість елементів.
- •8. Будова ядер атомів як чинник що визначає поширеність елементів та їх ізотопів
- •9. Походження та поширеність елементів в Сонячній системі.
- •10. Геохімія планет земної групи (Меркурій, Венера,Земля, Марс).
- •11. Метеорити, їх склад та класифікація.
- •12.Геохімія Місяця. Значення досліджень складу місячних порід для вирішення питань походження Землі.
- •13. Значення вивчення складу метеоритів для дослідження глибинних геосфер Землі.
- •14. Сучасні уявлення щодо походження і складу Землі
- •16. Розповсюдженість хімічних елементів в мантії та ядрі Землі. Моделі складу ядра.
- •17. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі.
- •18. Розсіяний та концентрований стан хімічних елементів в природі.
- •Поняття про кларки та методи їх оцінки. Коефіцієнти розсіяння та концентрації. Основний геохімічний закон Ферсмана- Гольшмідта.
- •26. Фактори, що контролюють міграцію та розподіл елементів в геосферах, взаємозв*язок між ними.
- •27. Основні методологічні засади геохімії радіогенних ізотопів.
- •28. Застосування радіоактивних ізотопів при вирішенні питань петрогенезису магматичних порід
- •29. Застосування радіогенних ізотопів при дослідженні водних систем та осадових утворень
- •30. Використання радіогенних ізотопів при визначенні віку порід
- •31. Радіоактивний розпад, як фактор, що контролює розподіл елементів.
- •32. Основні методологічні засади геохімії стабільних ізотопів
- •33. Залежність розподілу ізотопів від температури. Ізотопні геотермометри
- •35. Розподіл ізотопів в біологічних системах
- •36. Використання ізотопів кисню та водню при вирішенні питань петрогенезису порід.
- •37. Чинники що контролюють розподіл ізотопів сірки в геохімічних системах.
- •38. Інформативність вивчення розподілу ізотопів сірки при вирішенні питань петрогенезису гідротермальних систем.
- •39. Структура силікатного розплаву. Основні засади теорії полімерів.
- •41. Структурний контроль розподілу елементів в твердих тілах.
- •42. Використання закону діючих мас в геохімії.
- •43. Фугітивність і активність, їх значення для геохімії.
- •46. Побудова діаграм стійкості мінералів як функції парціального тиску газів.
- •Стійкість води
- •47. Побудова діаграм стійкості мінералів в координатах Eh-pH
- •55. Гідротермальні геохімічні системи
- •56. Метаморфогенні геохімічні бар'єри
- •57.Геохімічна характеристика пегматитів.
- •58. Геохімія ультраосновних магматичних порід
- •59. Геохімія основних магматичних порід
- •60. Геохімія гранітоїдів
- •61. Металогенічна спеціалізація магматичних порід.
- •62. Геохімія магматичних порід лужного ряду
- •65. Геохімічна роль живої речовини.
- •66. Геохімія атмосфери
- •67. Геохімія гідросфери
- •68. Геохімічні особливості магматогенних систем
- •69. Геохімія біосфери
67. Геохімія гідросфери
Гідросфера. До найголовніших властивостей води, які визначають її геохімічну роль у земній корі, він відніс: спроможність переходити з одного агрегатного стану в інший, здійснювати круговорот у земній корі, розчиняти речовини і переносити їх на певні відстані, бути присутнім, в різноманітній формі, у складі порід, мінералів, організмів. Від кількості води в ландшафті і водного режиму значним чином залежать, як продукція живої речовини, так і самий тип ландшафту.
Гідросфера у вузькому значенні слова - це переривчаста оболонка, що складається із солоної (моря, океани) . прісної (ріки, озера, водоймища) і твердої (сніжний покров, льодовики) води.
Оскільки, як ми бачили, морська вода складає біля 98 % маси гідросфери в вузькому розумінні цього слова, можна вважати, що середній склад гідросфери загалом відповідає середньому складу морської води.
Склад морської води за стандартної хлорності (сума хлоридів, бромідів і йодидів, виражена в грамах на кілограм, тобто в частинах на тисячу - промілля) 19‰ і солоності (сумарний вміст солей в промілях) 35 ‰
У морській воді завжди розчинена більша або менша кількість газів.
Максимальні вмісти O2 приурочені до поверхневого прошарку води (до глибин 150-200 м). З глибиною вміст O2 падає до 0,5 мл/л, а в місцях, заражених Н2S, доходить до нуля. Вміст CO2, навпроти, росте з глибиною і досягає максимуму в найбільш глибоких, холодних прошарках. У цілому океан зимою поглинає CO2, а улітку виділяє її в атмосферу.
Найважливішими компонентами природних вод є розчинені гази (O2, CO2, H2S і інші).
У водах більшості ландшафтів Са2+>Mg2+>Na+ і HCO3->SO42->Cl-.,
Концентрації у водах таких поширених у літосфері елементів як Si, Al, Ti, K, P, а також всіх рідкісних і розсіяних елементів дуже невеликі. Вміст Ni, Co, Cu, Mo, Zn, U та інших рудних і рідкісних елементів у водах звичайно не більший за 10-5 - 10-7 г/л.
В залежності від складу насичуючого газу, природні води діляться на кисневі, вуглекислі, азотні, сірководневі, метанові й ін. За присутністю солей виділяють гідрокарбонатні, сульфатні і хлоридні води.
За величиною pH води ландшафту поділяються на чотири групи:
сильно кислі води з pH<3, їх кислотність обумовлена вільною сірчаною кислотою;
кислі і слабко кислі води з pH від 3 до 6,5, їх кислотність в основному пов'язана з органічними кислотами і CO2;
нейтральні і слабко лужні води з pH від 6,5 до 8,5, обумовленим Ca(HCO3)2 (гідрокарбонати Ca);
сильно лужні води з pH > 9, їх лужність в основному пов'язана з присутністю соди: Na2CO3 або NaHCO3.
Це дозволяє виділяти в ландшафтах зони сірчанокислого, кислого, нейтрального, слабко лужного і содового вилуговування.Ca, Sr, Ba, Ra, Cu, Zn, Cd та інші елементи, що утворюють катіони ("катіоногенні елементи", переважно метали), найбільш рухливі в кислих середовищах, а V5+, As5+, Se, Mo, Si, Ge і інші елементи, що утворять аніони ("аніоногенні елементи"), - у лужних середовищах. І ті й інші менш рухливі в нейтральних водах. Міграція Na, Li, B, I та інших майже не контролюється pH.