
- •2. Існують три основні аспекти геохімічних досліджень:
- •3. Прикладні аспекти геохімічних досліджень:
- •7. Основні джерела інформації про склад Всесвіту. Космічна розповсюдженість елементів.
- •8. Будова ядер атомів як чинник що визначає поширеність елементів та їх ізотопів
- •9. Походження та поширеність елементів в Сонячній системі.
- •10. Геохімія планет земної групи (Меркурій, Венера,Земля, Марс).
- •11. Метеорити, їх склад та класифікація.
- •12.Геохімія Місяця. Значення досліджень складу місячних порід для вирішення питань походження Землі.
- •13. Значення вивчення складу метеоритів для дослідження глибинних геосфер Землі.
- •14. Сучасні уявлення щодо походження і складу Землі
- •16. Розповсюдженість хімічних елементів в мантії та ядрі Землі. Моделі складу ядра.
- •17. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі.
- •18. Розсіяний та концентрований стан хімічних елементів в природі.
- •Поняття про кларки та методи їх оцінки. Коефіцієнти розсіяння та концентрації. Основний геохімічний закон Ферсмана- Гольшмідта.
- •26. Фактори, що контролюють міграцію та розподіл елементів в геосферах, взаємозв*язок між ними.
- •27. Основні методологічні засади геохімії радіогенних ізотопів.
- •28. Застосування радіоактивних ізотопів при вирішенні питань петрогенезису магматичних порід
- •29. Застосування радіогенних ізотопів при дослідженні водних систем та осадових утворень
- •30. Використання радіогенних ізотопів при визначенні віку порід
- •31. Радіоактивний розпад, як фактор, що контролює розподіл елементів.
- •32. Основні методологічні засади геохімії стабільних ізотопів
- •33. Залежність розподілу ізотопів від температури. Ізотопні геотермометри
- •35. Розподіл ізотопів в біологічних системах
- •36. Використання ізотопів кисню та водню при вирішенні питань петрогенезису порід.
- •37. Чинники що контролюють розподіл ізотопів сірки в геохімічних системах.
- •38. Інформативність вивчення розподілу ізотопів сірки при вирішенні питань петрогенезису гідротермальних систем.
- •39. Структура силікатного розплаву. Основні засади теорії полімерів.
- •41. Структурний контроль розподілу елементів в твердих тілах.
- •42. Використання закону діючих мас в геохімії.
- •43. Фугітивність і активність, їх значення для геохімії.
- •46. Побудова діаграм стійкості мінералів як функції парціального тиску газів.
- •Стійкість води
- •47. Побудова діаграм стійкості мінералів в координатах Eh-pH
- •55. Гідротермальні геохімічні системи
- •56. Метаморфогенні геохімічні бар'єри
- •57.Геохімічна характеристика пегматитів.
- •58. Геохімія ультраосновних магматичних порід
- •59. Геохімія основних магматичних порід
- •60. Геохімія гранітоїдів
- •61. Металогенічна спеціалізація магматичних порід.
- •62. Геохімія магматичних порід лужного ряду
- •65. Геохімічна роль живої речовини.
- •66. Геохімія атмосфери
- •67. Геохімія гідросфери
- •68. Геохімічні особливості магматогенних систем
- •69. Геохімія біосфери
66. Геохімія атмосфери
Атмосфера - газоподібна оболонка Землі, вона поділяється на:
тропосферу (рівні висот - 0-17 або 0-18 км), тут температура знижується з висотою, досягаючи мінімуму (тропопауза) - над полюсами -55°C, а над тропіками -75°C (назва походить від tropos - поворот);
стратосферу (рівні висот - 18-55 км), де температура підвищується до 0°C (стратопауза);
мезосфера (рівні висот - 55-85(90) км), тут температура знову знижується і досягає -85°C;
термосфера (рівні висот - 90-400 км), де температура знову зростає, досягаючи 700-900°C;
екзосфера (понад 400 км), тут повітря настільки розріджене (тиск 7,5*10-11 Па), що говорити про температуру в земному розумінні цього слова важко.
Область підвищеної концентрації озону розташована на висотах 20-60 км, при цьому максимальні концентрації (так званий "озоновий шар") спостерігаються на висотах 20-25 км.
Співвідношення кількості газів у різних областях поширення такі (у %): атмосфера - 96,87%, гідросфера - 1,82%, верхній прошарок кори вивітрювання (до глибини 12 м)- 0,01%, стратосфера -1,30%. У тропосфері зосереджено близько 80% усієї маси атмосфери. За сучасними уявленнями атмосфера створювалася поступово в ході геологічного розвитку Землі. Атмосфера має властивості колоїдних систем.
Хімічний склад підземної атмосфери коливається в значних межах і суттєво відрізняється від надземної. В ній, як правило, більше CO2, вища вологість, іншій вміст мікрокомпонентів. Вуглекислий газ утворюється в грунтовому повітрі за рахунок процесів дихання коренів, тварин, мікроорганізмів; його вміст коливається від 0,15% до 0,65%, а часом може досягати 2% і більше.
У деяких ландшафтах у підземній атмосфері підвищений вміст метану («болотний газ»), H2S, N2O, NH3 і інших газоподібних продуктів.
Будучи продуктами різноманітних геохімічних і біогеохімічних процесів і реакцій, що протікають у земній корі, гази знаходяться в постійній взаємодії з гірськими породами, природними водами і живими організмами, беруть участь у формуванні їхнього складу і різноманітних фізико-хімічних властивостей. Ця взаємодія здійснюється за допомогою їхньої активної міграції, обумовленої багатьма чинниками: здатністю до фільтрації та дифузії, летючістю, зміною пружності, характером розчинності і т.д.
Гази грунтів складаються з вуглекислоти - продукту окислювання органічних залишків, азоту (мабуть, повітряного походження), кисню і рідкісних газів.
Крім хімічних і біохімічних процесів, у земній корі повсюдно відбувається радіоактивний розпад елементів результатом котрого часто є утворення радіоактивних газів.
У геохімії ландшафтної оболонки велике також значення газів вулканічного походження. У тропосферу надходять газоподібні продукти диференціації глибинних зон Землі, грунтові гази в результаті фільтраційних, дифузійних і випарних процесів.
При вулканічних виверженнях в атмосферу надходить вулканічний попіл, різноманітні гази (H2, CO2, N2, SO2, S2, Cl2, H2S, HCl, B(OH)3, NH3, CH4 і інші), водяні пари.
Величезна кількість хімічних елементів бере участь у процесі випаровування, у водному круговороті речовини гідросфери, бере участь у формуванні хімічного складу поверхневих і підземних вод. Деякі гази (O2, H2, N2, CO2) беруть участь у процесах біосинтезу і фотосинтезу, входять до складу органічної речовини. Значний вплив на склад і міграцію газів робить діяльність людини.