
- •2. Існують три основні аспекти геохімічних досліджень:
- •3. Прикладні аспекти геохімічних досліджень:
- •7. Основні джерела інформації про склад Всесвіту. Космічна розповсюдженість елементів.
- •8. Будова ядер атомів як чинник що визначає поширеність елементів та їх ізотопів
- •9. Походження та поширеність елементів в Сонячній системі.
- •10. Геохімія планет земної групи (Меркурій, Венера,Земля, Марс).
- •11. Метеорити, їх склад та класифікація.
- •12.Геохімія Місяця. Значення досліджень складу місячних порід для вирішення питань походження Землі.
- •13. Значення вивчення складу метеоритів для дослідження глибинних геосфер Землі.
- •14. Сучасні уявлення щодо походження і складу Землі
- •16. Розповсюдженість хімічних елементів в мантії та ядрі Землі. Моделі складу ядра.
- •17. Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі.
- •18. Розсіяний та концентрований стан хімічних елементів в природі.
- •Поняття про кларки та методи їх оцінки. Коефіцієнти розсіяння та концентрації. Основний геохімічний закон Ферсмана- Гольшмідта.
- •26. Фактори, що контролюють міграцію та розподіл елементів в геосферах, взаємозв*язок між ними.
- •27. Основні методологічні засади геохімії радіогенних ізотопів.
- •28. Застосування радіоактивних ізотопів при вирішенні питань петрогенезису магматичних порід
- •29. Застосування радіогенних ізотопів при дослідженні водних систем та осадових утворень
- •30. Використання радіогенних ізотопів при визначенні віку порід
- •31. Радіоактивний розпад, як фактор, що контролює розподіл елементів.
- •32. Основні методологічні засади геохімії стабільних ізотопів
- •33. Залежність розподілу ізотопів від температури. Ізотопні геотермометри
- •35. Розподіл ізотопів в біологічних системах
- •36. Використання ізотопів кисню та водню при вирішенні питань петрогенезису порід.
- •37. Чинники що контролюють розподіл ізотопів сірки в геохімічних системах.
- •38. Інформативність вивчення розподілу ізотопів сірки при вирішенні питань петрогенезису гідротермальних систем.
- •39. Структура силікатного розплаву. Основні засади теорії полімерів.
- •41. Структурний контроль розподілу елементів в твердих тілах.
- •42. Використання закону діючих мас в геохімії.
- •43. Фугітивність і активність, їх значення для геохімії.
- •46. Побудова діаграм стійкості мінералів як функції парціального тиску газів.
- •Стійкість води
- •47. Побудова діаграм стійкості мінералів в координатах Eh-pH
- •55. Гідротермальні геохімічні системи
- •56. Метаморфогенні геохімічні бар'єри
- •57.Геохімічна характеристика пегматитів.
- •58. Геохімія ультраосновних магматичних порід
- •59. Геохімія основних магматичних порід
- •60. Геохімія гранітоїдів
- •61. Металогенічна спеціалізація магматичних порід.
- •62. Геохімія магматичних порід лужного ряду
- •65. Геохімічна роль живої речовини.
- •66. Геохімія атмосфери
- •67. Геохімія гідросфери
- •68. Геохімічні особливості магматогенних систем
- •69. Геохімія біосфери
61. Металогенічна спеціалізація магматичних порід.
У магматичних системах знаходяться
лужні і лужноземельні метали (Li, Rb, Cs, K, Na, Ca, Mg тощо) - легко утворюють стійкі окисли і галоїдні з’єднання;
летючі метали (Hg, In, Tl, Bi) - можуть переходити в газоподібний стан і легко мігрувати в елементарному виді;
звичайні метали (Fe, Pb, Co, Ni, Сu й ін.) можуть утворювати летучі з’єднання з металоїдами;
важко летючі елементи (Pt - група, W, Cr, Та, Mo, Hf, B, Zr тощо).
В ультраосновних магмах підвищений вміст магнію, хрому, нікелю. Найбільшмантійними є нікель, хром,магній, кобальт, залізо, марганець, платеноїди.
Найменшмантійні – свинець, барій, уран, торій.
Виділяють 3 формації метабазитів:
літій, рубідій, рідкі землі, торій, уран вони когерентні до кальцію та лужних елементів.
Дуніт-піроксенітова: підвищений вміст алюмінію, кальцію, титану.
Підвищений вміст селену телуру, концентрації хрому та нікелю.
В основних магматичних
породах високий вміст скандію, ванадію,
міді, цинку, титану, кадмію. Виділяють
3 типи базальтів: толеїтовий, андезитовий,
латитовий, для яких величина
співвідношення
відповідно дорівнює 0,2; 2,8; 10,5.
Виділяється щонайменше три генетично та мінералого-геохімічно відмінних групи гранітоїдів: 1) палінгенні, в тому числі типово інтрузивних; 2) автохтонні, які є продуктами гранітизації; 3) диференціати гібридних основних магм.
Представники першої групи відрізняються від інших типів підвищеними вмістами елементів-домішок: Nb, Ta, Li, Rb, Cs, Be, Sn, W, Zn, TR, Mn. Для них же характерні найвищі вмісти і відносно рівномірний розподіл мінералів рідкісних та рудних елементів (Ta, Nb, W, Mo, Sn, Li). Відповідно, більшість родовищ літофільних рідкісних елементів пов’язані саме з інтрузивними палінгенними гранітоїдами.
Гранітоїди габрової формації збіднені рідкісними елементами, зокрема рубідієм і мають значно вищу величину калій-рубідієвого відношення. Водночас в них значно вищі вмісти заліза, магнію, титану й кальцію, що виражається і в підвищених вмістах магнетиту, ільменіту, піриту (за дуже низьких вмістів мінералів рідкісних елементів. В ряді випадків виявлені контактово-метасоматичні залізорудні родовища, а рудопрояви рідкісних літофілів невідомі.
Автохтонні гранітоїди займають проміжне положення між цими двома контрастними групами. Акцесорні мінерали в них розповсюджені вкрай нерівномірно і незакономірно. Найбільш характерними є мінерали Ca, TR, Th, Zr, що може бути пояснено як результат мікроклінізації багатих плагіоклазом парагнейсових товщ.
62. Геохімія магматичних порід лужного ряду
Лужні магми формуються
в окислювальних і відновних умовах. Для
них характерні низькі енергії гратки.
Кристалізуються спочатку безбарвні
мінерали, а потім темно-колірні. Для
опису лужних порід застосовують
коефіцієнт ахпаїтності
.
Три способи лужних утворень: диференціація базальтової лави з утворенням нефелінових порід (уртити); виплавка з мантійних порід; нефелінизація та альбітизація під дією лужних розчинів та альманасі.
Загальні риси лужних порід: надзвичайна мінеральна різноманітність, значна кількість ізоморфних домішок рідкісних елементів.
Кристалізація пегматитового розплаву відбувається при температурі 300 – 700. Глибинність різна: гіпабісальні 1-2км, абісальні 15-20. Специфіка їх складу: пегматитовий розплав, збагачений водою, вуглекислим газом, фтор-іонами, борною кислотою, калієм,Ю натрієм, літієм, рубідієм. Пегматитовий розплав завжди збіднений магнієм, менше 0,1%. Накопичуються всі розсіяні, рідкісні, леткі компоненти. В пегматитах накопичуються дуже малі іони з малими зарядами, самі сильні катіони і аніони (К, Na, Li, Cl, F), найлегші елементи (H, Li, Be, B), найважчі (U,торій). Переважають елементи з непарними номерами та валентністю. Виключення – кисень, кремній. При кристалізації в пізніх фазах в пегматитах буде зростати вміст свинцю, бісмуту, галію, сурми, танталу. Зменшується від ранніх до пізніх вміст магнію, феруму, титану, цинк.